Постанова № 30848629, 15.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/1004/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Чернігів

27 березня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рік» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 11.03.2013 № 0001362200. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняте ДПІ у м. Чернігові ДПС податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 733 774,00 грн. (за основним платежем 5 316 327,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -417 447,00 грн.) є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем при здійсненні господарської діяльності не було допущено порушень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) та Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За період з липня 2011 року по червень 2012 року позивач мав фінансово-господарські відносини з поставки товару, а саме скетч-карток поповнення рахунків та стартових пакетів мобільних операторів Товариству з обмеженою відповідальністю «Марк-Сет» (далі - ТОВ «Марк-Сет»), Товариству з обмеженою відповідальністю «Інформація. Медія. Технології» (далі - ТОВ «Інформація. Медія. Технології»), Товариству з обмеженою відповідальністю «Метеко ЛП» (далі - ТОВ «Метеко ЛП»), Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілл-Груп» (далі - ТОВ «Мілл-Груп»), Товариству з обмеженою відповідальністю «МСК-Трейдінг» (далі - ТОВ «МСК-Трейдінг») та Товариству з обмеженою відповідальністю «КА «Паріс» (далі - ТОВ «КА «Паріс»). Доставка товару вищезазначеним підприємствам позивачем здійснювалась на власному транспорті, а тому товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами для здійснення перевезення. Позивачем включено та задекларовано всі операції щодо реалізації продукції всім контрагентам в деклараціях з податку на прибуток підприємств згідно вимог чинного законодавства України і сплачено всі податки до бюджету, самостійно визначені в деклараціях по податку на прибуток та податку на додану вартість, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств, та як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012. За результатами складено акт перевірки та встановлено, що ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс» були створені для здійснення незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності та одержання прибутку. Як зазначено у постанові про порушення кримінальної справи від 02.06.2012, незнаходження вищезазначених контрагентів за місцем реєстрації, відсутність у зазначених підприємств трудових ресурсів, непричетність до створення та діяльності засновників та службових осіб даних підприємств, відсутність наміру здійснювати господарську діяльність зазначених підприємств, а здійснення незаконної діяльності - фіктивного підприємництва, свідчить про відсутність реальності здійснення операцій з придбання зазначеними підприємствами протягом 2011-2012 років електронних ваучерів та скетч-карток поповнення рахунку від позивача. Позивачем не надано на перевірку товарно-транспортні накладні за 2011-2012 роки щодо переміщення товару від ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс», які є складовою частиною комплекту перевізних документів та є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та перевізником на користь третьої сторони - одержувача, та є одночасно договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Крім цього, як зазначено у постанові слідчого від 23.08.2012 позивач здійснює придбання електронних ваучерів та скетч-карток поповнення рахунку у мобільних операторів, які в подальшому реалізує за готівкові кошти населенню через фізичних осіб-підприємців та підконтрольних суб'єктів господарської діяльності. Проте, як зазначено у протоколах допитів підозрюваних (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3), в дійсності позивач не здійснює реалізацію електронних ваучерів та скетч-карток поповнення рахунку в адресу вищезазначених фіктивних підприємств,а лише оформлює документально таку реалізацію (псевдо реалізацію). ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс», в свою чергу не здійснюють придбання електронних ваучерів та скетч-карток поповнення рахунку від позивача, а лише здійснюють оформлення псевдо розрахункових документів щодо операцій з придбання у позивача зазначеного товару та здійснюють перераховування грошових коштів на рахунок позивача фактично за непридбаний товар. На підставі вищевикладеного, грошові кошти, що надійшли у період з 01.07.2011 по 30.06.2012 на рахунки позивача від ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс» на загальну суму 53 886 459,25 грн. - є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки зазначена сума грошових коштів, отримана позивачем від зазначених підприємств не за придбані товари (не на виконання укладених договорів на постачання товарів), отримані позивачем кошти не передбачають відповідної компенсації (оскільки товар фактично не було придбано) та повернення таких коштів, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач 06.03.1997 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 102211 (том № 1 а.с.63), з 18.03.1997 взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 02.01.2013 № 6210/18-317 (том № 1 а.с.64).

Згідно Свідоцтва № 33914014 про реєстрацію платника ПДВ позивач з 10.04.2003 є платником ПДВ (том № 1 а.с.65).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (том № 1 а.с.66-67).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.12.2012 № 3697, 3698, 3699, 3700, від 20.12.2012 № 3918, від 14.01.2013 № 161 та відповідно до вимог ст.ст.20, 77, 82 ПК України проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 20.02.2013 № 454/22/24558646 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.10-35).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, у тому числі:

п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 5 316 327,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2011 року в сумі 2 106 409,00 грн., за ІУ квартал 2011 року в сумі 1 540 129,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 912 584,00 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 757 205,00 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування, що підлягає патентуванню на суму 442 821,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 442 821,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 позивачем занижено задекларовані показники у рядку 03 Декларацій «інші доходи» всього на суму 23 805 890,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, такого висновку ДПІ у м. Чернігові ДПС дійшла, виходячи з того, що позивач придбаваючи електронні ваучери та скетч-картки поповнення рахунків у мобільних операторів, в подальшому реалізовував за готівкові кошти населенню через фізичних осіб-підприємців та підконтрольних суб'єктів господарської діяльності. За укладеними з ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс» договорами поставки позивач не здійснював поставку товарів, а лише оформлював псевдо розрахункові документи щодо операцій з поставки, а вищевказані контрагенти здійснювали перерахування грошових коштів на рахунок позивача за фактично непридбаний товар, а тому грошові кошти, які надійшли у період з 01.07.2011 по 30.06.2012 на рахунки позивача від ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс»на загальну суму 53 886 459,25 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки зазначена сума грошових коштів, отримана позивачем від зазначених підприємств не за придбані товари (не на виконання укладених договорів на постачання товарів), отримані кошти не передбачають відповідної компенсації та повернення таких коштів.

Також, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація.Медіа.Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК- Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс» були створені для здійснення незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності та одержання прибутку.

Такий висновок перевіряючими було зроблено, виходячи з того, що 02.06.2012 СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) вищевказаних суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

На думку ДПІ у м. Чернігові ДПС, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи від 02.06.2012 вказано, що незнаходження суб'єктів господарювання за місцем реєстрації, відсутність у зазначених підприємств трудових ресурсів, непричетність до створення та діяльності засновників та службових осіб даних підприємств, відсутність наміру здійснювати господарську діяльність, а здійснення незаконної діяльності - фіктивного підприємництва, то даний факт свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій з придбання зазначеними підприємствами протягом 2011-2012 років електронних ваучерів та скретч-карток поповнення рахунків від позивача.

На підставі вищевикладених обставин перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження нарахування податку на прибуток на суму 5 316 327,00 грн.

Не погоджуючись з даним актом перевірки позивачем 26.02.2013 подано заперечення № 107 (том № 1 а.с.79-81), однак ДПІ у м. Чернігові ДПС 05.03.2013 надано відповідь № 3859/10-22-215, якою заперечення позивача залишено без задоволення (том № 1 а.с.82-87).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0001362200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5 733 774,00 грн. (за основним платежем 5 316 327,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 417 447,00 грн.) (том № 1 а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи протягом тривалого часу основним видом діяльності позивача була оптова та роздрібна торгівля скретч-картками та стартовими пакетами мобільних операторів України. Так, між позивачем та операторами мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС-Україна», ТОВ «Астеліт» укладено договори на поставку товарів. Протягом 2011 року було отримано товар від ПрАТ «Київстар» на суму 51 245 265,00 грн., від ПрАТ «МТС-Україна» на суму 16 732 935,00 грн., від ТОВ «Астеліт» на суму 4 399 949,00 грн., з січня по червень 2012 року отримано товар від ПрАТ «Київстар» на суму 6 100 830,00 грн., від ПрАТ «МТС-Україна» на суму 2 476 161,00 грн., від ТОВ «Астеліт» на суму 4 492 098,00 грн. Дані господарські операції відображені бухгалтерськими проводками: надходження по Дебету рахунку № 281 та Кредиту рахунку № 631, надходження грошових коштів по Дебету рахунку № 631 та Кредиту рахунку № 311.

Судом встановлено, що в період з 01.07.2011 по 30.06.2012 позивач мав фінансово- господарські відносини з поставки товару ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг», ТОВ «КА «Паріс».

З вищевказаними підприємствами позивачем було укладено договори поставки продукції, а саме скретч-карток поповнення рахунків та стартових пакетів мобільних операторів.

В період з 14.10.2011 по 12.12.2011р. згідно договору поставки № 49 від 03.10.2011 позивачем поставлено продукцію ТОВ «Марк-Сет» на загальну суму 470 300,00 грн. (том № 1 а.с.133). На підтвердження вищевказаної господарської операції позивачем було виписано видаткові накладні, податкові накладні (том № 1 а.с.134-143). ТОВ «Марк-Сет» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками банку щодо надходження коштів на рахунки позивача. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено проводками у 4 кварталі 2011 року: реалізація по Дебету рахунку №361 та Кредиту рахунку №702, надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 та Кредиту рахунку №361 (том № 1 а.с.144-159).

В період з жовтня по листопад 2011 року згідно договору поставки № 52 від 28.10.2011 позивачем поставлено продукцію ТОВ «КА «Паріс» на загальну суму 534 065,25 грн. (том № 1 а.с.88). На підтвердження вищевказаної господарської операції позивачем було виписано видаткові накладні, податкові накладні (том № 1 а.с.89-92). ТОВ «КА «Паріс» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками банку щодо надходження коштів на рахунки позивача. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено проводками у 4 кварталі 2011 року: реалізація по Дебету рахунку №361 та Кредиту рахунку №702, надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 та Кредиту рахунку №361 (том № 1 а.с.93-95).

В період з 01.07.2011 по 30.06.2012 згідно договору поставки № 26 від 25.08.2010 позивачем поставлено продукцію ТОВ «Метеко ЛП» на загальну суму 15 616 075,00 грн. (том № 2 а.с.107). На підтвердження вищевказаної господарської операції позивачем було виписано видаткові накладні, податкові накладні (том № 2 а.с.108-250, том № 3 а.с.1-68). ТОВ «Метеко ЛП» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками банку щодо надходження коштів на рахунки позивача. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено проводками у 4 кварталі 2011 року: реалізація по Дебету рахунку №361 та Кредиту рахунку №702, надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 та Кредиту рахунку №361 (том № 3 а.с.69-250, том № 4 а.с.1-91).

В період з липня по грудень 2011 року згідно договору поставки № 35 від 20.06.2011 позивачем поставлено продукцію ТОВ «МСК-Трейдінг» на загальну суму 6 193 400,00 грн. (том № 1 а.с.160). На підтвердження вищевказаної господарської операції позивачем було виписано видаткові накладні, податкові накладні (том № 1 а.с.161-250). ТОВ «МСК-Трейдінг» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками банку щодо надходження коштів на рахунки позивача. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено проводками у 4 кварталі 2011 року: реалізація по Дебету рахунку №361 та Кредиту рахунку №702, надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 та Кредиту рахунку №361 (том № 2 а.с.1-106).

В період з жовтня по листопад 2011 року згідно договору поставки № 50 від 06.10.2011 позивачем поставлено продукцію ТОВ «Мілл-Груп» на загальну суму 992 050,00 грн. (том № 1 а.с.96). На підтвердження вищевказаної господарської операції позивачем було надано видаткові накладні, податкові накладні (том № 1 а.с.97-114). ТОВ «Мілл-Груп» здійснило оплату за товар, що підтверджується виписками банку щодо надходження коштів на рахунки позивача. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено проводками у 4 кварталі 2011 року: реалізація по Дебету рахунку №361 та Кредиту рахунку №702, надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 та Кредиту рахунку №361 (том № 1 а.с.115-132).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Доказом здійснення господарської операції є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Так, кожна поставка товару та надання послуг, здійснена в рамках зазначених договорів, підтверджується рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, підписаними уповноваженими особами.

Згідно п. 3.1 ст.З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми с коригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п.10.1. ст.10 цього ж Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до ст. 152.1 ст. 152 цього Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи були оформлені під час операцій з постачання товарів належним чином відповідно до вимог, викладених в п.1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні», а також описані в акті перевірки.

В акті перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС вказує на порушення з боку позивача щодо неоформления товарно-транспортних накладних під час поставки товару покупцям. Такий висновок не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки чинним законодавством України передбачено, що товарно-транспортні накладні є одним із обов'язкових перевізних документів для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. Відповідно до п.2 вищевказаного Переліку необхідними документами для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб є:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, на які посилається ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки, не є обов'язковими для виконання позивачем, оскільки вищевказані Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Таким чином, оскільки позивач здійснював доставку товару покупцям на власному транспорті для здійснення своєї господарської діяльності згідно видів діяльності за КВЕД, то товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами для здійснення перевезення.

Також, необхідно зазначити, що згідно наказу № 25 л від 01.10.2001 про прийняття на роботу, позивачем прийнято на роботу ОСОБА_4 на посаду водія з оплатою згідно штатного розкладу з 01.10.2001 (том № 4 а.с.241). Наказом від 26.10.2009 № 5 про закріплення транспортних засобів, позивачем у зв'язку з виробничою необхідністю закріплено автомобіль Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_2 за водієм-механіком ОСОБА_4 (том № 4 а.с.242).

Дана посада передбачена штатним розписом позивача (том № 4 а.с.243-244).

Також, на підтвердження наявності даного транспортного засобу та використання у межах господарської діяльності позивачем надано протокол контролю технічного стану КТЗ від 29.05.2012 (том № 4 а.с.245-251).

Крім того, наявність вищезазначеного транспортного засобу підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 105 за січень 2012 року по жовтень 2012 року (том № 4 а.с.252).

Відповідно до п.140.2 ст.140 ПК України перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) проводиться сторонами :

у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним;

- у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

В акті перевірки вказано, що за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 позивачем задекларовано дохід в сумі 185 428 89,004 грн. Проте, перевіркою неправильно визначено заниження валового доходу позивачем та встановлено його заниження всього на суму 23 805 890,00 грн. Фактично вищевказана сума підприємством задекларована та включена в валовий дохід в суму 185 428 894,00 грн.

Таким чином ДПІ у м. Чернігові ДПС всього неправомірно донараховано та вказано як відхилення від валового доходу за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 23 805 890,00 грн. Фактично з вищевказаними покупцями, як неодноразово зазначено в акті перевірки, по бухгалтерському обліку позивача (журнал- ордер і відомість по рахунку №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями») зазначені операції відображено проводками у відповідних періодах 2011-2012 роках: реалізація по Дебету рахунку №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та кредиту рахунку №702 «Дохід від реалізації»; надходження грошових коштів по Дебету рахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» та Кредиту рахунку №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За таких обставин перевіркою неправомірно суму реалізації товарів за перевіряємий період на загальну суму 23 805 890,00 грн. встановлено та віднесено як заниження задекларованих показників рядка 03 Декларації «Інші доходи», оскільки фактично цю суму реалізації включено в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства до рядка 02 «Доходи від операційної діяльності» та, відповідно, з суми 23 805 890,00 грн. відображено, нараховано та сплачено до бюджету податок на додану вартість, про що свідчать Декларації з ПДВ (том № 4 а.с.92-212).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем включено та задекларовано всі операції щодо реалізації продукції всім контрагентам в Деклараціях з податку на прибуток підприємств згідно вимог чинного законодавства України і сплачено всі податки до бюджету, самостійно визначивши зобов'язання в Деклараціях по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Також, необхідно зазначити, що висновки акту перевірки про те, що позивач не здійснює реалізацію електронних ваучерів та скретч-карток поповнення рахунку в адресу вищевказаних фіктивних підприємств, а лише оформлює документально таку реалізацію (псевдореалізацію) базуються виключно на тому, що з протоколів допитів підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.08.2012 та 22.08.2012, відносно яких 21.08.2012 СВ ДПІ у Деснянському районі м Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ст.27, ч.4 ст.191 Кримінального кодексу України, вбачається що ці особи дали показання про те, що підприємства не створені з метою ведення господарської діяльності.

Згідно положень статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 73.1 статті 73 ПК України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (п.73.3. ст.73 ПК України).

З вказаного судом вбачається, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема статтею 72, 83 ПКУ. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема статтями 72, 73 ПК України.

Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України» (12-рп/2011 від 20.10.2011) встановлено, що в аспекті конституційного подання щодо суб'єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, обставини, зазначені в акті перевірки не є обгрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статті 72, 83 ПК України), зокрема, відомості, надані СВ УПМ ДПІ в Деснянському районі м. Києва та пояснення гр. ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2; по-друге, законом не віднесено та не встановлено такого механізму отримання податкової інформації, як отриманої в рамках ОРД або з матеріалів кримінальної справи; по-третє, вказані відомості СВ УПМ ДПІ в Деснянському районі м. Києва повинні бути підтверджені виключно судовими рішенням, винесеним в порядку КПК України, зокрема, з перевіркою і підтвердженням їх відповідності вимогам, визначеним процесуальним законом (кодексом) та рішенням Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011.

Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.2. пункту 5. розділу II Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Приймаючи до уваги вищезазначене у сукупності, обставини, зазначені податковою службою у акті перевірки, суд звертає увагу на те, що фактично відображені в акті відомості стосуються не позивача, а третіх осіб. Поряд з цим, на виконання вимог абзацу 3 підпункту 5.2. пункту 5. розділу II Порядку ДПІ у м. Чернігові ДПС не зазначено жодних доказів, які підтверджують факт порушення податкового законодавства саме позивачем.

При цьому пояснення гр. ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не є належним доказом, оскільки підлягає доведенню в порядку кримінального судочинства та перевірці і встановленню судом у відповідному рішенні. Слід зазначити, що за відсутності висновків експертизи, проведеної, зокрема, за ініціативою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, самі по собі, за відсутності вироку у кримінальній справі та без відповідної оцінки відповідних показів зазначених осіб судом у кримінальній справі за правилами КПК України, зазначені покази не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій, та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання в акті перевірки на відсутність реальних правових наслідків операцій поставки у позивача, оскільки відсутність контрагентів за місцем реєстрації на час проведення перевірки не свідчить та не може свідчити про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки такі висновки не підтверджені належними доказами (особи могли виконувати роботи не за трудовими, а за цивільно- правовим договорами, а основні фонди, складські приміщення та транспортні засоби могли використовуватися за договорами оренди тощо). Поряд з цим, відсутність підприємств за місцем реєстрації на момент проведення його перевірки не свідчить про відсутність такого підприємства за місцем реєстрації на момент вчинення господарських операцій, а також про неможливість їх фактичного здійснення.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті перевірки не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора- інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законом порядку. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені тільки обвинувальним вироком.

Відповідно до п.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Відповідно до ст. 18 вказаного закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В акті перевірки відсутні посилання на відомості з Єдиного державного реєстру стосовно встановленого факту.

Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позивач не може нести відповідальності за будь-яку незаконну діяльність контрагента, в тому числі за несплату ним податків. Таку відповідальність несуть лише контрагенти та особи, які діяли від їх імені.

Враховуючи вищенаведене, висновки акту перевірки щодо віднесення суми реалізованих товарів до безповоротної фінансової допомоги, суд має зазначити, що оскільки відвантаження продукції відбувалось на підставі договорів поставки та вся реалізація відображена по бухгалтерському обліку, відповідно оплата за поставлений товар не може рахуватися як безповоротна фінансова допомога.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові ДПС порушено вимоги чинного законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток позивачу при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Марк-Сет», ТОВ «Інформація. Медія. Технології», ТОВ «Метеко ЛП», ТОВ «Мілл-Груп», ТОВ «МСК-Трейдінг» та ТОВ «КА «Паріс» на загальну суму 5 316 327,00 грн.

Також, необхідно зазначити, що рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2012 у справі за позовом ТОВ «Рік» до ТОВ «КА «Паріс» про визнання недійсним договору поставки № 52 від 28.10.2011, відмовлено повністю. В даному рішенні встановлено, що між ТОВ «Рік» та ТОВ «КА «Паріс» для здійснення господарської діяльності було укладено вищезазначений договір. Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов'язання з постачання один одному товарів (скетч-карток поповнення рахунків мобільних операторів), зазначених у видаткових накладних. Матеріалами справи (копіями накладних та податкових накладних) підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Рік» були поставлені ТОВ «КА «Паріс» товарно-матеріальні цінності в асортименті, вказаному у видаткових накладних на загальну суму 534 065,25 грн. У відповідності до вимог ПК України ТОВ «Рік» було виписано податкові накладні на загальну суму 534 065,25 грн. Оплату за поставки вищезазначених товарно-матеріальних цінностей ТОВ «КА «Паріс» було здійснено своєчасно, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Рік», про що свідчать виписки з банківських рахунків ТОВ «Рік». Таким чином, сторонами повністю виконані свої обов'язки по договору № 52 від 28.10.2011. Також, в даному рішенні судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір виконаний його сторонами, спрямований на реальне настання юридичних наслідків, про що свідчать копії видаткових накладних про поставку товару, податкових накладних, банківських виписок про оплату отриманого товару. При цьому, видаткові накладні на поставку товару та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо зазначення в них реквізитів та Податкового Кодексу України (том № 4 а.с.213-216).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2013 у справі за позовом ТОВ «Рік» до ТОВ «Мілл-Груп» про визнання недійсним договору поставки № 50 від 06.10.2011, відмовлено. В даному рішенні встановлено, що між ТОВ «Рік» (постачальник) та ТОВ «Мілл-Груп» (покупець) укладено договір поставки. Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов'язання з постачання один одному товарів (скетч-карток поповнення рахунків мобільних операторів), зазначених у видаткових накладних. Матеріалами справи (копіями накладних та податкових накладних) підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Рік» були поставлені ТОВ «Мілл-Груп» товарно-матеріальні цінності в асортименті, вказаному у видаткових накладних на загальну суму 992 050,00 грн. У відповідності до вимог ПК України ТОВ «Рік» було виписано податкові накладні на загальну суму 992 050,00 грн. Оплату за поставки вищезазначених товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Мілл-Груп» було здійснено своєчасно, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Рік», про що свідчать виписки з банківських рахунків ТОВ «Рік». Таким чином, сторонами повністю виконані свої обов'язки по спірному договору. Також, в даному рішенні судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір виконаний його сторонами, спрямований на реальне настання юридичних наслідків, про що свідчать копії видаткових накладних про поставку товару, податкових накладних, банківських виписок про оплату отриманого товару. При цьому, видаткові накладні на поставку товару та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо зазначення в них реквізитів та Податкового Кодексу України (том № 4 а.с.217-221).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2012 у справі за позовом ТОВ «Рік» до ТОВ «Марк-Сет» про визнання недійсним договору поставки № 48 від 03.10.2011, відмовлено повністю. В даному рішенні встановлено, що між ТОВ «Рік» та ТОВ «Марк-Сет» для здійснення господарської діяльності було укладено вищезазначений договір. Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов'язання з постачання один одному товарів (скетч-карток поповнення рахунків мобільних операторів), зазначених у видаткових накладних. Матеріалами справи (копіями накладних та податкових накладних) підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Рік» були поставлені ТОВ «Марк-Сет» товарно-матеріальні цінності в асортименті, вказаному у видаткових накладних на загальну суму 470 300,00 грн. У відповідності до вимог ПК України ТОВ «Рік» було виписано податкові накладні на загальну суму 470 300,00 грн. Оплату за поставки вищезазначених товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Марк-Сет» було здійснено своєчасно, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Рік», про що свідчать виписки з банківських рахунків ТОВ «Рік». Таким чином, сторонами повністю виконані свої обов'язки по спірному договору. Також, в даному рішенні судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір виконаний його сторонами, спрямований на реальне настання юридичних наслідків, про що свідчать копії видаткових накладних про поставку товару, податкових накладних, банківських виписок про оплату отриманого товару. При цьому, видаткові накладні на поставку товару та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо зазначення в них реквізитів та Податкового Кодексу України (том № 4 а.с.222-225).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2013 у справі за позовом ТОВ «Рік» до ТОВ «МСК-Трейдінг» про визнання недійсним договору поставки № 35 від 20.06.2011, відмовлено повністю. Рішенням суду встановлено, що ТОВ «Рік» не надано доказів визнання незаконними установчих документів, скасування державної реєстрації ТОВ «МСК-Трейдінг», також не доведено, що спірний договір спрямований на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права державної власності; на придбання всупереч встановленим правилам предметів, які вилучені з обігу або обіг яких обмежено; на приховування підприємствами чи підприємцями від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні) всупереч інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян. Відсутні підтверджені доводи наявності інших обставин, які б вказували про укладення правочину з метою, суперечною інтересам держави і суспільства (том № 4 а.с.226-227).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2013 у справі за позовом ТОВ «Рік» до ТОВ «Метеко ЛП» про визнання недійсним договору поставки № 26 від 25.08.2010, відмовлено повністю. В даному рішенні встановлено, що між ТОВ «Рік» та ТОВ «Метеко ЛП» для здійснення господарської діяльності було укладено вищезазначений договір. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Рік» згідно видаткових накладних було поставлено товар (скетч-карток поповнення рахунків мобільних операторів) ТОВ «Метеко ЛП». Оплату за поставку товару ТОВ «Метеко ЛП» було здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Рік», про що свідчать виписки з банківських рахунків ТОВ «Рік». Таким чином, сторонами повністю виконані свої обов'язки по спірному договору. В рішенні зазначено, що кожна поставка товару, здійснена в рамках договору поставки № 26 від 25.08.2010 підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами. Викладене свідчить про реальний характер проведеної між сторонами господарської операції (том № 4 а.с.228-233).

Відповідно до ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.03.2013 № 2950 та від 18.03.2013 № 2974 (а.с.2,3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2294,00 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 11.03.2013 № 0001362200 про збільшення податку на прибуток в розмірі 5 733 774,00 грн. (за основним платежем 5 316 327, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 417 447,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рік» (код ЄДРПОУ 24558646) судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко