Постанова № 30848584, 26.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/341/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.01.2013 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0009501720 від 25 грудня 2012 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що посадовими особами ДПІ в акті перевірки зроблено протиправний висновок про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Еверест» та ТОВ «ЕК Викеркаар». При цьому посадові особи ДПІ стверджуючи в акті про неправомірне віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість та валових витрат керувалися власними неправомірними припущеннями щодо неможливості підтвердження факту отримання послуг від вищезазначених контрагентів та їх використання в господарській діяльності, що носять характер суб'єктивних припущень і не підкріплені жодним доказом. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Аналіз наведеної норми дає підстави зробити висновок, що у Податковому Кодексі передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

У позивача є в наявності всі необхідні первинні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин платника податків з контрагентами, а тому платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. За таких обставин, висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування, не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі; надали в судове засідання клопотання, в якому просили виправити описку допущену в абз.4 на стор.11 позовної заяви в зазначенні номеру та дати податкового повідомлення-рішення і викласти наступним чином: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0000341720 від 10 січня 2013 року».

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що відділом особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м.Чернігові ДПС було складено довідку від 05.12.2012р. №92/22/31480476 про результати зустрічної звірки ПП „Еверест" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, відповідно до якої документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ПП «Еверест».

В ході перевірки, на підставі наданої підприємцем до ДПІ у м.Чернігові ДПС декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за травень 2012 року віднесено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ЕК Викеркаар». Актом ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 26.10.12р. №734/22-200/36384714 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ЕК Викеркаар» встановлено, що правочини, які укладені ТОВ «ЕК Викеркаар» з контрагентами-постачальниками є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності.

Отже, виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ЕК Викеркаар» та ПП «Еверест».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

19.12.2012 року працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності проведення господарських операцій за березень-червень 2010 року, серпень-жовтень 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Еверест», за травень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕК Викеркаар», за результатами якої складено акт №2799/17/НОМЕР_1 (а.с.15-46 том №1).

Перевіркою було встановлено порушення:

п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 341807 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму ПДВ 13333 грн., за квітень 2010 року на суму ПДВ 16667 грн., за травень 2010 року на суму ПДВ 33333 грн., за червень 2010 року на суму ПДВ 50000 грн., за серпень 2010 року на суму ПДВ 108333 грн., за вересень 2010 року на суму ПДВ 46417 грн., за жовтень 2010 року на суму ПДВ 25000 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ 48724 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємством, з яким не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності (ПП "Еверест");

п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 34883 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 33333 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємством, з яким не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності (ПП "Еверест") та за травень 2012 року на суму ПДВ 1550 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємством, з яким не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності (ТОВ «ЕК Викеркаар»).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000341720 від 10.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 565038,00 грн., в т.ч. +376690,00 грн. - за основним платежем та 188348,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.47 том №1).

На момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість». З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, норми якого в частині визначення податку на додану вартість кореспондуються з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «а», «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.200 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з довідки про визначення класифікаційних даних №113/11 основними видами діяльності позивача є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; організація перевезення вантажів; здавання в оренду власного нерухомого майна; оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами; оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; оренда автомобілів (а.с.132 том №1).

04.01.2010 року та 04.01.2011 р. між Приватним підприємством «Еверест» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір №27/10 (а.с.169 том №1) та договір №27/11 (а.с.170 том №1) відповідно.

Згідно п.п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар (продукти харчування) за кількістю та по ціні, погодженій згідно рахунків-фактур, видаткових накладних відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.п.3.1 договору товар поставляється партіями відповідно до замовлення покупця. Вартість кожної партії зазначається в накладній.

Відповідно до п.п.3.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання накладної.

Відповідно до п.п.3.4 договору передача товару здійснюється на підставі таких документів: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000418 від 31.03.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» борошно в кількості 40,000 т на суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13333,33 грн. (а.с.49 том №1).

Придбання борошна також підтверджується видатковою накладною №РН-0000418 від 31.03.2010 р. на суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13333,33 грн. (а.с.58 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №418 від 31.03.2010 р. на суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13333,33 грн. (а.с.67 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000537 від 30.04.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 14,800 т на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. (а.с.50 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-0000537 від 30.04.2010 р. на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. (а.с.59 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №537 від 30.04.2010 р. на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. (а.с.65 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000678 від 31.05.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 29.850 т на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. (а.с.51 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-0000678 від 31.05.2010 р. на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. (а.с.60 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №678 від 31.05.2010 р. на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. (а.с.69 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000917 від 14.06.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 17.135 т на суму 123482,28 грн., в т.ч. ПДВ - 20580,38 грн. (а.с.52 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-0000917 від 14.06.2010 р. на суму 123482,28 грн., в т.ч. ПДВ - 20580,38 грн. (а.с.61 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №917 від 14.06.2010 р. на суму 123482,28 грн., в т.ч. ПДВ - 20580,38 грн. (а.с.70 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000911 від 29.06.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 24.432 т на суму 176517,72 грн., в т.ч. ПДВ - 29419,62 грн. (а.с.53 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-0000911 від 29.06.2010 р. на суму 176517,72 грн., в т.ч. ПДВ - 29419,62 грн. (а.с.62 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №911 від 29.06.2010 р. на суму 176517,72 грн., в т.ч. ПДВ - 29419,62 грн. (а.с.71 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0001468 від 03.08.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 82.300 т на суму 650000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108333,33 грн. (а.с.54 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-001468 від 27.08.2010 р. на суму 650000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108333,33 грн. (а.с.63 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №1398 від 27.08.2010 р. на суму 650000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108333,33 грн. (а.с.72 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0001712 від 21.09.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 42.850 т на суму 278500,00 грн., в т.ч. ПДВ -46416,67 грн. (а.с.55 том №1).

Придбання цукру також підтверджується видатковою накладною №РН-001710 від 21.09.2010 р. на суму 278500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46416,67 грн. (а.с.64 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №1710 від 21.09.2010 р. на суму 278500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46416,67 грн. (а.с.73 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0001922 від 08.10.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 16.000 т на суму 114400,00 грн. та борошно в кількості 4.350 т на суму 10600,00 грн. Загальна сума складає 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25000,00 грн. (а.с.56 том №1).

Придбання цукру та борошна також підтверджується видатковою накладною №РН-002277 від 31.10.2010 р. на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25000,00 грн. (а.с.65 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №000002170 від 31.10.2010 р. на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25000,00 грн. (а.с.74 том №1).

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0002792 від 28.12.2010 р. позивач придбав у ПП «Еверест»: борошно в кількості 34.000 т на суму 78165,66 грн.; сіль поварену харчову в кількості 58500.000 шт. на суму 53974,85 грн.; сіль поварену у мішках в кількості 5.000 т на суму 2064,99 грн.; борошно 1 г (50 кг) в кількості 9.000 т на суму 17125,00 грн.; борошно в/г (10 кг) в кількості 6.000 т на суму 13541,67 грн.; борошно в/г (50 кг) в кількості 34.000 т на суму 78746,79 грн. Загальна сума складає 292342,75 грн., в т.ч. ПДВ - 48723,79 грн. (а.с.57 том №1).

Придбання товару також підтверджується видатковою накладною №РН-002807 від 31.12.2010 р. на суму 292342,75 грн., в т.ч. ПДВ - 48723,79 грн. (а.с.66 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №2809 від 31.12.2010 р. на суму 292342,75 грн., в т.ч. ПДВ - 48723,79 грн. (а.с.75 том №1).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000448 від 28.02.2011 р. позивач придбав у ПП «Еверест» цукор-пісок в кількості 246.910 т на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн. (а.с.77 том №1).

ПП «Еверест» було видано податкову накладну №448 від 28.02.2011 р. на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн. (а.с.76 том №1).

Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Еверест», що підтверджується платіжними дорученнями: № 4743 від 19.07.2010 р. на суму 58000,00 грн., № 4774 від 28.07.2010 р. на суму 90000,00 грн., № 4792 від 03.08.2010 р. на суму 80000,00 грн., № 4801 від 05.08.2010 р. на суму 80000,00 грн., №4812 від 10.08.2010 р. на суму 72000,00 грн., № 4827 від 18.08.2010 р. на суму 83482,28 грн., № 4851 від 27.08.2010 р. на суму 76517,72 грн., № 4858 від 02.09.2010 р. на суму 80000,00 грн., № 4876 від 08.09.2010 р. на суму 80000,00 грн., № 4903 від 14.09.2010 р. на суму 95000,00 грн., № 4921 від 17.09.2010 р. на суму 70000,00 грн., № 4938 від 23.09.2010р. на суму 85000,00 грн., №4987 від 07.10.2010 р. на суму 85000,00 грн., №5028 від 20.10.2010р. на суму 75000,00 грн., №5053 від 03.11.2010р. на суму 93000,00 грн., №90 від 01.12.2010р. на суму 127000,00 грн., № 18 від 12.01.2011р. на суму 50000,00 грн., №188 від 10.03.2011р. на суму 78500,00 грн., №294 від 07.04.2011р. на суму 80000,00 грн., №322 від 12.04.2011р. на суму 70000,00 грн., № 378 від 27.04.2011р. на суму 80000,00 грн., №385 від 04.05.2011р. на суму 150000,00 грн., № 566 від 01.06.2011р. на суму 70000,00 грн., № 193 від 01.09.2011р. на суму 80000,00 грн., № 477 від 04.11.2011р. на суму 42342,75 грн., № 484 від 10.11.2011р. на суму 52000,00 грн., №521 від 17.11.2011р. на суму 53000,00 грн., № 623 від 09.12.2011р. на суму 82000,00 грн. Всього сплачено 2217842,75грн. (а.с.78, 80-106 том №1).

Факт перевезення товару підтверджується подорожніми листами та товарно-транспортними накладними (а.с.141-183 том №2).

Перевезення отриманого від ПП «Еверест» товару позивач здійснював власним автотранспортом: сідловий тягач DAF модель ТЕ 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_2; сідловий тягач VOLVO модель FH 12, реєстраційний номер НОМЕР_3; сідловий тягач RENAULT модель premium, реєстраційний номер НОМЕР_4; вантажний автомобіль VOLVO модель FH 12, реєстраційний номер НОМЕР_5; сідловий тягач RENAULT модель MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_6, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.184-188 том №2).

Позивач має у власності гараж-склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ «Київсільелектро» (а.с.109 том №2). У даному гаражі-складі позивач зберігав придбаний у ПП «Еверест» товар.

Придбаний у ПП «Еверест» товар позивач реалізував наступним підприємствам: ТОВ «Йонанссен Експрес», ТОВ «Форлайт», ТОВ Транспортна-експедиційна Компанія «ОВО», ТОВ «Фелконс Лімітед», ТОВ «Деюре Груп», що підтверджується договорами про поставку товару, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами (а.с.40-86 том №2).

Позивач веде облік товарів на складі, що підтверджується відомостями по товарах на складах (а.с.111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 128, 130-131, 133-135, 137, 139 том №2).

Рух товару було відображено у бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_1, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (а.с.112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 127, 129, 132, 136, 138, 140 том №2).

На виконання умов договору-заявки №245/26/05/12 від 26.05.2012 р. (а.с.109 том №1) позивач замовляв у ТОВ «ЕК Викеркаар» транспортно-експедиційні послуги щодо перевезення по маршруту: Київ-Сімферополь, пива в кількості 21,4 т на загальну суму 9300,00 грн.

Факт перевезення пива підтверджується товарно-транспортною накладною №1769548/36 від 27.05.2012 р. (а.с.108 том №1).

ТОВ «ЕК Викеркаар» було виконано умови договору-заявки, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-12053005 від 30.05.2012 р., відповідно до якого ТОВ «ЕК Викеркаар» було надано транспортно-експедиційні послуги по маршруту: Київ-Сімферополь, згідно заявки №245/26/05/12 на загальну суму 9300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1550,00 грн. (а.с.107 том №1).

Суми ПДВ за податковими накладними були включені ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.210-244 том №1; а.с.1-11, 21-38 том №2).

Податкові зобов'язання та податковий кредит було відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (а.с.171-209 том №1; а.с.12-20 том №2).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ПП «Еверест», ТОВ «ЕК Викеркаар» були належним чином зареєстровані в якості суб'єктів господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платників податку на додану вартість, що не заперечувалась представником відповідача.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з придбання товарів та надання послуг між позивачем та ПП «Еверест», ТОВ «ЕК Викеркаар» мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З актів перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства стали акти перевірок контрагентів позивача, які не були надані в судове засідання. Той факт, що в актах податкового органу зафіксовано відсутність у ПП «Еверест», ТОВ «ЕК Викеркаар» достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для здійснення будь-якого виду діяльності, не є достовірним доказом фіктивності угод та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, оскільки обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, і порушення, допущені одним платником у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ДПІ у м.Чернігові вже проводилась перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2008 р. по 31.12.2010 р., що підтверджується актом №739/17-219/НОМЕР_1 від 25.03.2011 р., яким не було встановлено порушення формування податкового кредиту між позивачем та ПП «Еверест» за 2010 рік (а.с.137-168 том №1).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000341720 від 10 січня 2013 року.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0000341720 від 10 січня 2013 року року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0000341720 від 10 січня 2013 року

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК м.Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2294,00 грн

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна