Постанова № 30848562, 10.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/74/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Воєдило Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк», в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М., котрі полягали в зверненні стягнення і в примусовому списанні з розрахункового рахунку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 353586) коштів в розмірі 5380,95 грн. на підставі постанови про арешт коштів від 13.11.2012 року № 34732577 неправомірними; визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М., котрі полягали в ініціюванні примусового списання коштів з розрахункового рахунку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 353586) коштів в розмірі 5380,95 грн. неправомірними; зобов'язати Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції повернути на розрахунковий рахунок платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 353586) кошти в розмірі 5380,95 грн., як безпідставно стягнуті, шляхом їх безспірного списання з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, відкритого в Головному управлінні державної казначейської служби України в Чернігівській області (МФО 853592), в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч Закону України «Про виконавче провадження» та постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року по справі № 2а/2570/3790/2012, якою визнано дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року ВП № 34732577 протиправними та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року ВП № 34732577, винесену старшим державним виконавцем Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. було оформлено та надіслано до обслуговуючого орган ДВС банку платіжну вимогу № 1272а/11 від 12.12.2012 року, котру банк, який обслуговує рахунок позивача, виконав і списав з рахунку позивача кошти в розмірі 5380, 95 грн. Крім того, вказує, що в платіжній вимозі вказано призначення платежу: стягнення заборгованості згідно вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року, виданої УПФУ в м. Чернігові про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів 5380,95 грн. Вказує, що такими діями порушено його право власності, а саме право користування коштами на рахунку, яке знаходиться під конституційним захистом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, надав суду заперечення, в яких зазначив, що під час виконання зведеного виконавчого провадження, 13.11.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника. Зазначає, що у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, а тому державним виконавцем 12.12.2012 року було повторно направлено платіжну вимогу до ПАТ КБ «Приватбанк», враховуючи, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року не набрала законної сили. Вказує, що платіжна вимога є розрахунковим документом, а тому може бути пред'явлена до банку без постанови про арешт коштів боржника.

Представник третьої особи, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області в судовому засіданні просив при винесенні рішення врахувати те, що в разі винесення відповідного рішення суду стягнення коштів на користь позивача можливе лише шляхом безспірного списання.

Представник третьої особи, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви стягувача від 28.04.2012 року та вимоги № Ф-562-у від 28.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 1467,98 грн., старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 04.05.2012 року, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32404928 та надано час для самостійного виконання вимоги до 11.05.2012 року (а.с. 73).

На підставі заяви стягувача від 12.10.2012 року та вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 3341,97 грн., 17.10.2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34732577 та надано час для самостійного виконання вимоги до 24.10.2012 року (а.с. 77).

Державним виконавцем 25.10.2012 року у виконавчому провадженні ВП № 34732577 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 334,20 грн. (а.с 80).

У зв'язку з тим, що на виконанні знаходились виконавчі документи про стягнення боргу з одного й того ж боржника, державним виконавцем винесено постанову від 26.10.2012 року про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об'єднано виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 3341,97 грн. з виконавчим провадженням з примусового виконання вимоги № Ф-562-у від 28.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 1467,98 грн. у зведене виконавче провадження, яке веде Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (а.с. 82).

13.11.2012 року державним виконавцем, відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 32404928 та у виконавчому провадженні ВП № 34732577 в сумі 45 грн. кожна (а.с 83).

Керуючись статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» 13.11.2012 року державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 34732577 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою на підставі рішення суду накладено арешт на кошти: ПАТ КБ «Приватбанк» номер рахунку НОМЕР_4 та НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1 у межах суми 5380,95 грн. (а.с. 84).

Постановою від 30.11.2012 року державним виконавцем, відповідно до статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», було виправлено помилку, допущену в постанові про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року, а саме виправлено запис після постановляю: «на підставі рішення суду» на вірне «на підставі вимоги» (а.с. 85).

12.12.2012 року державним виконавцем було надіслано до ПАТ КБ «Приватбанк» платіжну вимогу № 1272а/11, в графі «призначення платежу» якої зазначено: стягнення заборгованості згідно вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року, виданої УПФУ в м. Чернігові про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів 5380,95 грн., та яка була виконана банком 20.12.2012 року (а.с. 89).

Розпорядженнями № 34732577.2007/11 та № 32404928.1272/11 від 24.12.2012 року грошові кошти у сумі 5380,95 грн., що надійшли 20.12.2012 року на рахунок з обліку депозитних сум, державним виконавцем були перераховані на відповідні рахунки УПФУ та Головного управління юстиції в Чернігівській області (а.с 90).

Постановою від 25.12.2012 року державним виконавцем, керуючись п.8 частини 1 статті 49, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження ВП № 34732577 з виконання вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 3341,97 грн., якою також знято арешт з коштів боржника, накладений постановою державного виконавця від 13.11.2012 року в межах суми 5380,95 грн (а.с. 91).

Також постановою від 25.12.2012 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження ВП № 32404928 з виконання вимоги № Ф-562-у від 28.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Чернігові 1467,98 грн. (а.с. 92).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, у справі № 2а/2570/3790/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання бездіяльності неправомірною, дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, визнано дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року ВП № 34732577 протиправними, скасовано постанову про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року ВП № 34732577, винесену старшим державним виконавцем Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини першої статті 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 60 Закону, у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).

В силу пункту 4.1.8 Інструкції № 512/5, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Таким чином, примусовому виконанню рішення про стягнення передує накладення арешту на майно боржника, в тому числі шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (частина 2 статті 57 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду постанову про арешт коштів боржника від 13.11.2012 року було скасовано 12.12.2012 року, проте цієї ж дати державним виконавцем було направлено до банку платіжну вимогу в сумі, що визначена постановою про накладення арешту, та не було вчинено жодних дій на виконання статті 60 Закону.

Згідно пункту 1.39 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжною вимогою.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція № 22).

Пунктом 5.5 Інструкції № 22 встановлено, що для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі. У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається.

В силу пункту 10.1. Інструкції № 22, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Згідно пункту 10.10. Інструкції № 22, у разі надходження до банку платіжної вимоги/ інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, до платіжної вимоги № 1272а/11 від 12.12.2012 року в межах суми 5380,95 грн. були включені: вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року на суму 3341,97 грн. та № Ф-562-у від 28.03.2011 року на суму 1467,98 грн.; постанова від 25.10.2012 року ВП № 34732577 про стягнення виконавчого збору у розмірі 334,20 грн.; постанова від 13.11.2012 року ВП № 32404928 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 45 грн.; постанова від 13.11.2012 року ВП № 34732577 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 45 грн.; постанова від 14.06.2011 року ВП № 26490669 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 146,80 грн., тобто в межах суми, на яку було накладено арешт згідно скасованої судом постанови від 13.11.2012 року.

Однак, як вбачається з вищезазначеної платіжної вимоги в реквізиті "призначення платежу" державний виконавець зазначає, що стягнення заборгованості здійснюється згідно вимоги № Ф-1465 від 05.09.2012 року виданої УПФУ в м. Чернігові, сума якої становить лише 3341,97 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року по справі № 2а/2570/3790/2012 було встановлено, що всупереч чинного законодавства, до постанови про накладення арешту від 13.11.2012 року державним виконавцем включено постанову від 14.06.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 146,80 грн., яка винесена у іншому виконавчому провадженні ВП № 26490669, та яка не була приєднана до зведеного виконавчого провадження.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що дій щодо приєднання вказаної постанови до зведеного виконавчого провадження ним не вчинялось.

За таких обставин, аналізуючи викладене в сукупності, суд приходить висновку, що дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. по направленню платіжної вимоги № 1272а/11 від 12.12.2012 року були вчинені з порушенням чинного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання дій старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М., котрі полягали в зверненні стягнення, в ініціюванні примусового списання і в примусовому списанні з розрахункового рахунку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 353586), коштів в розмірі 5380,95 грн. на підставі постанови про арешт коштів від 13.11.2012 року № 34732577 неправомірними підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що Деснянським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_3, в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 35029719, МФО 853592, який є транзитним та на якому знаходяться кошти, що стягнуті з боржників на користь стягувачів.

Відповідно до розпоряджень № 34732577.2007/11 та № 32404928.1272/11 від 24.12.2012 року грошові кошти у сумі 5380,95 грн., що надійшли 20.12.2012 року на вищевказаний рахунок з обліку депозитних сум, було розподілено державним виконавцем відповідним стягувачам.

Згідно частини 5 статті 45 Закону, не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні)

Враховуючи, що Законом заборонено використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені статтею 45 Закону, та наявність боргу у позивача на суму 5380,95 грн., яка ним не заперечується, на підставі виконавчих документів, які не було оскаржено позивачем, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції повернути на розрахунковий рахунок платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 353586) кошти в розмірі 5380,95 грн., які безпідставно стягнуті, шляхом їх безспірного списання з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, відкритого в Головному управлінні державної казначейської служби України в Чернігівській області (МФО 853592), в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М., котрі полягали в зверненні стягнення, в ініціюванні примусового списання і в примусовому списанні з розрахункового рахунку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 353586) коштів в розмірі 5380,95 грн. на підставі постанови про арешт коштів від 13.11.2012 року № 34732577, неправомірними.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) 32,19 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією від 13.11.2012 року № 5568.301.1.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна