Постанова № 30848432, 07.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/913/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Соловей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за поданням Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до Приватного підприємства "ОСОБА_3" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2013 (за вх. № 4283 о 14:00) Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - Бахмацька МДПІ) звернулась до суду з поданням до Приватного підприємства "ОСОБА_3" (далі - ПП "ОСОБА_3") про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2013 (вих. від 06.03.2013 № 293/10/19-026).

Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою суду від 06.03.2013, наявною в матеріалах справи.

При цьому, через канцелярію суду факсимільним зв'язком від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. від 06.03.2013 № 4333). Також, від відповідача факсимільним зв'язком надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (вх. від 06.03.2013 № 4334).

За таких обставин, оскільки в силу ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, суд, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу, вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "ОСОБА_3" (ід. код НОМЕР_1) зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Бахмацької МДПІ.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (зворотній бік облікової картки платника, скорочена форма, станом на 05.03.2013, в матеріалах справи) відповідач має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9 319,00 грн., що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання відповідно до поданої ПП "ОСОБА_3" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року від 08.01.2013 № 9083896517 (нараховано - 9 319,00 грн.).

Суд зауважує, що податкова декларація містить в собі самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, та зазначає, що у зв'язку з наявним податковим боргом на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 25.02.2013 № 3 у розмірі 9 319,00 грн., яка вручена останньому 27.02.2013, а отже сума податкових зобов'язань правомірно є узгодженою.

Також, судом встановлено, що Бахмацькою МДПІ видано наказ від 25.02.2013 № 81 "Про призначення податкових керуючих", згідно якого податковим керуючим по боржниках Бахмацького району з 25.02.2013 призначено завідувача сектору погашення податкового боргу ОСОБА_1 (в матеріалах справи).

Так, у зв'язку з наявним у відповідача податковим боргом, відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України, Бахмацькою МДПІ прийнято рішення від 04.03.2013 № 4 (вих. від 04.03.2013 № 284/10/19-012) про опис майна у податкову заставу, за яким здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "ОСОБА_3", а у разі відсутності майна або якщо його балансова вартість менша суми податкового боргу - майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

При цьому, від опису майна у податкову заставу керівник ПП "ОСОБА_3" ОСОБА_2 відмовилась, про що Бахмацькою МДПІ складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 04.03.2013 № 2 (також в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, головним відділом податкової міліції Прилуцької ОДПІ направлено на адресу Бахмацької МДПІ звернення та документи необхідні для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна до ПП "ОСОБА_3" (звернення від 05.03.2013 № 3314/7/07-09), розглянувши яке остання прийняла рішення про застосування до відповідача умовного адміністративного арешту майна платника податків, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, 16500, - за недопуск податкового керуючого до складання Акта опису майна, яке передається у податкову заставу (рішення від 06.03.2013 (вих. від 06.03.2013 № 293/10/19-026, в матеріалах справи).

Перевіряючи правильність звернення до суду позивача з вимогою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП "ОСОБА_3", суд зазначає наступне.

В силу п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (п. 89.4 ст. 89 Кодексу).

При цьому, згідно п. 91.1 ст. 91 Кодексу керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно п. 94.1 ст. 94 Кодексу визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд враховує пп. 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Кодексу, яким встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, за наявності якої згідно п. 94.6 ст. 94 Кодексу керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

При цьому, умовним арештом майна в силу п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Крім того, судом враховано норму п. 94.10 ст. 94 Кодексу, якою визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, оскільки керівником ПП "ОСОБА_3" ОСОБА_2 відмовлено в описі майна у податкову заставу відповідно до рішення Бахмацької МДПІ від 04.03.2013 № 4 (вих. від 04.03.2013 № 284/10/19-012), а саме не допущено податкового керуючого ОСОБА_1 до складення Акта опису майна, яке передається в податкову заставу, про що складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 04.03.2013 № 2, суд прийшов до висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2013 (вих. від 06.03.2013 № 293/10/19-026) прийнято податковим органом правомірно.

З огляду на встановлене, судом підтверджено обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна ПП "ОСОБА_3" відповідно до рішення Бахмацької МДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2013 (вих. від 06.03.2013 № 293/10/19-026).

Отже, враховуючи норму пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право органу державної податкової служби звертатися до суду у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, зокрема, щодо зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, та норму п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено право органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень звертатися до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд визнав позовну вимогу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП "ОСОБА_3" такою, що підтверджена належними та допустимими доказами, а отже підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються. При цьому, згідно з ч. 8 ст. 183-3 Кодексу - суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 160-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства "ОСОБА_3" (АДРЕСА_1, 16500, ід. код НОМЕР_1).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк