Постанова № 30848393, 05.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/390/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2013Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - Менська МДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 856,75 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду, наявною в матеріалах справи, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. від 26.02.2013 № 3688).

Відповідач також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, наданою на запит суду з Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області (лист від 01.02.2013 вих. № 74.01.-971, а. с. 17), а також вказаною в матеріалах справи. Письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, до суду не надав.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) взято на облік до Менської МДПІ як платника податків.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 856,75 грн., що підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи від 25.04.2012 № 14935 за 2011 рік (нараховано - 856,75 грн., а. с. 10-11).

Так, податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. В силу пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Суд враховує п. 57.1 ст. 57 Кодексу, яким визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В межах позовних вимог встановлено, що узгоджена сума податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 сплачена не була. Так, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 27.08.2012 № 3 у розмірі 856,75 грн. (а. с. 6). Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 30.08.2012, а отже податкові зобов'язання є узгодженими.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою визначено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 856,75 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 856,75 грн. (вісімсот п'ятдесят шість гривень 75 коп.) та перерахувати на р/р 33215801700208, одержувач: УК у Коропському районі/смт. Короп/11010509, код 38053750, банк УДК в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк