Постанова № 30848376, 21.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/451/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Андрушко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.01.2013 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0029921710 від 07 грудня 2012 р.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до квитанції №174/327 від 19.10.2012 було сплачено 107,30 грн. єдиного податку, дана операція була здійснена саме 19 жовтня 2012 року. Таким чином, висновки податкового органу, що було порушено граничний термін сплати єдиного податку за жовтень місяць 2012 року, що припадав на 20.10.2012 року, не відповідають дійсності та спростовуються платіжним дорученням.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строку 20.10.2012 року, чим порушив п.295.1 ст. 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року. За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0029921710 від 07 грудня 2012 р., яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 53,65 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

23.11.2012 року ДПІ у м. Чернігові було проведено камеральну перевірку щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, за результатами якої складено акт №901/17-118/НОМЕР_1 від 23.11.2012 р. (а.с.7).

Перевіркою було встановлено порушення п.295.1 ст. 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, а саме: ФОП ОСОБА_1 порушив термін сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строку сплати 20.10.2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0029921710 від 07 грудня 2012 р., яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 53,65 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись з актом камеральної перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Чернігові заяву та копію квитанції №174/327 від 19.10.2012 (а.с.8), однак листом Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 05.12.2012 р. № 17329/к/17-106 заяву на акт камеральної перевірки №901/17/118/НОМЕР_1 від 23.11.2012 року залишено без задоволення (а.с.9).

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові податковим повідомленням-рішенням, позивач 14.12.2012 р. подав до Державної податкової служби України скаргу (а.с.11). Листом Державної податкової служби в Чернігівській області від 14.01.2013р. № 11/К/17-115 скаргу на податкове повідомлення-рішення - залишено без розгляду (а.с.12).

Згідно свідоцтва, виданого Державною податковою службою України серії А №253972 від 31.05.2012 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку (а.с.23).

Відповідно до квитанції №174/327 від 19.10.2012 року відповідачем у відділенні банку «Демарк» було сплачено 107,30 грн. за платежем: єдиний податок (а.с.6).

Відповідно до п.31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.31.2 статті 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Відповідно до п.31.3 статті 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що останнім днем сплати єдиного податку для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є 20 число (включно) поточного місяця. Позивач єдиний податок сплатив 19 числа поточного місяця, а саме 19 жовтня 2012 року, що підтверджується квитанцією про сплату із зазначенням дати внесення коштів. А твердження представника відповідача, що датою сплати єдиного податку є дата зарахування суми на рахунок отримувача не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а ДПІ у м.Чернігові як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) єдиного податку в порядку та у строки, визначених Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач діяв в порушення Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0029921710 від 07 грудня 2012 р. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0029921710 від 07 грудня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 115,00 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна