Постанова № 30848364, 25.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/550/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Керамік-Прилуки" до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Керамік-Прилуки" (далі – ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі – Прилуцька ОДПІ) від 29.09.2011 № 0001001501/805, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 567 399,00 грн. та від 29.09.2011 № 0001011501/806, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 2 938,00 грн., що прийняті за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, про що складено Акт від 20.09.2011 № 28/15-123, де відповідачем встановлено, зокрема, порушення вимог п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи. При цьому, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника (вх. від 20.02.2013 № 3126), додатково надавши копії податкових декларацій ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" з податку на прибуток підприємств за 2010-2011 роки.

Відповідач до суду також не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду, наявною в матеріалах справи. При цьому, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги не визнає (вх. від 20.02.2013 № 3119), надавши також заперечення проти позову (вх. від 20.02.2013 № 3118).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" (ід. код 30254530) зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Прилуцької ОДПІ як платника податків.

Перевіряючи підстави правомірності проведення камеральної перевірки податкової звітності по декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, суд враховує, що відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. А згідно п. 76.1 ст. 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Отже, 20.09.2011 на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями), пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, Прилуцькою ОДПІ правомірно проведена камеральна перевірка ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" за звітний податковий період II квартал 2011 року (декларація з податку на прибуток підприємства), за результатами якої складено Акт від 20.09.2011 № 28/15-123 (в матеріалах справи).

Розділом 2 Акту перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2 938,00 грн. та завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 567 399,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки Прилуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, а саме:

від 29.09.2011 № 0001001501/805, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 567 399,00 грн. (а. с. 8);

від 29.09.2011 № 0001011501/806, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 2 938,00 грн. (а. с. 9).

Так, в Акті перевірки зазначено, що в декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 року в рядку 04.9 ""від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" відображено суму 580 171,00 грн., яка відповідає 80% від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2009 рік в сумі 328 374,00 грн. (410 467,00 грн.*80%), яке увійшло до I кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно поданої звітності за I квартал 2011 року ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" задекларувало від’ємне значення об’єкта оподаткування в розмірі 627 924,00 грн. (рядок 08 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року), яке розраховано з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року в розмірі 580 171,00 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року). Отже, на думку Прилуцької ОДПІ, за результатами діяльності виключно I кварталу 2011 року позивачем отримано збиток у сумі 47 753,00 грн. (627 924,00 грн.-580 171,00 грн.).

Так, Прилуцькою ОДПІ в Акті перевірки зазначено, що у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України, набранням 01.04.2011 чинності розділом, та відсутністю у ньому посилання на врахування у II кварталі 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування, окрім того, що виникло за результатами діяльності у I кварталі 2011 року, від’ємне значення об’єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до I кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від’ємного значення II кварталу 2011 року не включається.

Таким чином, на думку Прилуцької ОДПІ, в декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року по рядку 06.6 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового періоду" відображено суму 627 924,00 грн., що не відповідає вимогам п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками II кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за I квартал 2011 року, тобто в сумі 47 753,00 грн.

Виходячи з наведеного, Прилуцька ОДПІ прийшла до висновку, що ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2 938,00 грн. та завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 567 399,00 грн.

З огляду на встановлене, суд враховує, що згідно п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Тобто, необхідно врахувати, що дія норми п. 150.1 ст. 150 Кодексу не має зворотної дії в часі і не обмежена тільки І кварталом 2011 року.

В силу абз. 5 п. 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

З аналізу викладених норм Податкового кодексу України слідує, що положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачають, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається від’ємне значення об’єкту оподаткування, отримане суб’єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без обмеження урахування від’ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також, згідно п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" чітко визначено, що від’ємне значення, яке виникло у 2010 році та попередніх податкових періодах, включається до складу валових витрат у 2011 році (в I кварталі 2011 року). Відповідно, таке від’ємне значення за попередні податкові періоди формує від’ємне значення за I квартал 2011 року, яке, у свою чергу, в силу п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України включається до складу витрат II кварталу 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток підприємства у І кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": у I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2011 та були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від’ємним значенням I кварталу 2011 року, а починаючи з II кварталу 2011 року, до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, позивач застосовував норми Податкового кодексу України.

За визначенням ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. (п. 6.1 ст. 6 цього Закону).

Отже, оскільки згідно п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу, який регулює порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств, набирає чинності з 1 квітня 2011 року, при цьому, згідно пп. 2 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність з 1 квітня 2011 року, таким чином, порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств в I кварталі 2011 року, в т. ч. і порядок формування валових витрат та від’ємного значення об’єкта оподаткування в I кварталі 2011 року, визначається саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", і не регулюється Податковим кодексом України.

Так, судом встановлено, що за I квартал 2011 року ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" задекларувало від’ємне значення об’єкта оподаткування в розмірі 627 924,00 грн. (рядок 08 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року від 27.04.2011, в матеріалах справи), яке розраховано з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року в розмірі 580 171,00 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року). Також встановлено, що за результатами діяльності виключно I кварталу 2011 року ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" отримано збиток у розмірі 47 753,00 грн. (627 924,00 грн.-580 171,00 грн.).

Крім того, суд зазначає, що в декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року від 05.08.2011 (в матеріалах справи), що була подана ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" до Прилуцької ОДПІ, в рядку 06.6 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового періоду" було відображено суму 627 924,00 грн.

З твердженням відповідача у запереченнях проти позову про те, що розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками II кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за I квартал 2011 року (тобто суми 47 753,00 грн.) суд не може погодитись, оскільки норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним.

Виходячи із аналізу зазначених норм податкового законодавства, та враховуючи дані, відображені позивачем у податкових деклараціях, слідує, що у зв’язку з набранням 01.04.2011 чинності розділомПодаткового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на неврахування у II кварталі 2011 року від’ємне значення об’єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, - до складу від’ємного значення II кварталу 2011 року включено правомірно. Таку ж позицію підтримує комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (лист від 10.11.2011 № 04-39/10-1160).

Тобто всупереч вимогам ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від 29.09.2011 № 0001001501/805 про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 567 399,00 грн. та від 29.09.2011 № 0001011501/806 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 2 938,00 грн. прийняті відповідачем неправомірно, а отже позовні вимоги ТОВ "ВТФ "Керамік-Прилуки" підлягають задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 29.09.2011 № 0001001501/805 та від 29.09.2011 № 0001011501/806.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Керамік-Прилуки" (ід.код 30254530) 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 05.02.2013 № 31.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк