Постанова № 30848332, 13.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/251/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Андрушко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.01.2013 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0007271720 від 29 жовтня 2012 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в акті перевірки міститься висновок про те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з придбання цукру у ТОВ «Норіус Компані» по податковим накладним. Безпідставність, на думку відповідача, полягає в тому, що ці податкові накладні не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту, так як вони не мають статусу юридично значимих. Такі висновки не відповідають фактичним обставинам і прямо суперечать податковому законодавству, оскільки податкові накладні, які виписані ТОВ «Норіус Компані» в лютому 2012 року, оформлені у відповідності до статті 201 Податкового кодексу і до їх оформлення у відповідача немає ніяких претензій. Реальність угод по придбанню позивачем цукру у ТОВ «Норіус Компані» підтверджується документами на оплату товару, товарно-транспортними накладними з доставки цукру покупцям. Крім того, жодним законом не передбачено право органу державної служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що актом перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва №347/22-31/36509300 від 07.06.2012 р. щодо ТОВ «Норіус Компані» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Норіус Компані» в лютому 2012 року. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично у ТОВ «Норіус Компані» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основною виду діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже, виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) ТОВ «Норіус Компані» в лютому 2012 році на загальну суму 40553 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, в результаті чого позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України та занижено податок на додану вартість за березень 2012 року на 40553 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

10.10.2012 року працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Норіус Компані» в лютому 2012 року, за результатами якої складено акт №2002/17/НОМЕР_1 (а.с.6-10).

Перевіркою було встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 40553 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007271720 від 29.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50691,00 грн., в т.ч. +40553,00 грн. - за основним платежем та 10138,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.5).

Вказане податкове повідомлення-рішення 29.10.2012 року було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області (а.с.11-12), за наслідками розгляду якого ДПА в Чернігівській області прийняла рішення №488/є/10-215 від 10 грудня 2012 року, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові №0007271720 від 29.10.2012 року, а скаргу - без задоволення (а.с.13-15).

17.12.2012 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові №0007271720 від 29.10.2012 року до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якого Державна податкова служба України винесла рішення №38/є/10-2315 від 28.01.2013 р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові №0007271720 від 29.10.2012 року, а скаргу - без задоволення (а.с. 16-18).

Відповідно до пп. «а», «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.200 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з довідки про визначення класифікаційних даних №823/12 основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, неспеціалізована торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.125).

10.01.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Норіус Компані» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №10/10-1 (а.с.131-132).

Відповідно до п.1 договору продавець згідно ст.655 ЦК України, а також умовам цього договору зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти цукор-пісок вироблений із цукру сирцю тростинного та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. В додатках (специфікаціях) до даного договору сторони узгоджують кількість, ціну, строки та умови поставки товару і платежі кожної окремої партії поставки товару. Додатки (специфікації) та товарно-транспортні, з/д чи видаткові накладні є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п.6.1,6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 п.6 договору поставка товару за цим договором здійснюється на умовах, що визначаються в додатках (специфікаціях). При відвантаженні товару продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна заводу виробника; свідоцтво якості з відміткою радіологічного контролю; завірена копія сертифіката відповідності; довідка про відсутність ГМО. На протязі п'яти робочих днів направити покупцеві поштою наступні документи по відвантаженому товару: видаткова накладна, податкова накладна. Приймання товару здійснюється в порядку, встановленому статутами, правилами, інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю та кількості, іншими нормативними актами, які регулюють особливості приймання даного виду товару та тари. Передача товару від продавця покупцеві здійснюється за відповідною накладною. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості (зокрема, з перевіркою маркування і цілості тари, пломб (при їх наявності), наявності ознак пошкодження або псування товару). Датою поставки товару є дата передачі товару покупцю, зазначена в товарно-супровідних документах на товар (накладних).

Відповідно до видаткових накладних: №РН-0000141 від 23.02.2012 р. позивач придбав у ТОВ «Норіус Компані» цукор білий кристалічний 3-ї категорії в кількості 22.000 т. на загальну суму 130020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21670,00 грн. (а.с.22), №РН-0000140 від 24.02.2012 р. позивач придбав у ТОВ «Норіус Компані» цукор білий кристалічний 3-ї категорії в кількості 22.000 т. на загальну суму 130020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21670,00 грн. (а.с.23).

Відповідно до видаткової накладної №ВП-0000002 від 29.02.2012 р. позивачем було повернено ТОВ «Норіус Компані» цукор білий в кількості 2.829103 т на загальну суму 16720,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2786,67 грн. (а.с.26). Факт повернення товару також підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №86 від 29.02.2012 р. (а.с.21).

ТОВ «Норіус Компані» було видано податкові накладні: №26 від 24.02.2012 р. на загальну суму 130020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21670,00 грн. (а.с.19), №75 від 23.02.2012 р. на загальну суму 130020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21670,00 грн. (а.с.20).

Факт отримання цукру також підтверджується актами приймання-передачі: №РН-0000141 від 23.02.2012 р., відповідно до якого постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 130020,00 грн. (а.с.24); №РН-0000140 від 24.02.2012 р., відповідно до якого постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 130020,00 грн. (а.с.25).

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: №ЕВТ-00140 від 17.02.2012 р. (а.с.27), №ЕВТ-00164 від 24.02.2012 р. (а.с.28), №ЕВТ-00165 від 24.02.2012 р. (а.с.29).

Позивачем було оплачено товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №104 від 24.02.2012 р. на загальну суму 59000,00 грн. (а.с.30), №105 від 24.02.2012 р. на загальну суму 201040,00 грн. (а.с.31).

ТОВ «Норіус Компані» має ліцензію Міністерства економіки України №006133100000378 на імпорт цукру-сирцю. (а.с.124).

ТОВ «Норіус Компані» імпортував цукор-сирець у Tismana Ventures Limited (Кіпр), що підтверджується ліцензією на імпорт (а.с.124) та вантажно-митними деклараціями (а.с.38-63).

Імпортований цукор-сирець ТОВ «Норіус Компані» було передано для переробки на ВАТ «Ракитянський цукровий завод», ТОВ «Агрофірма «ім.Довженка», ТОВ «Кернел-Трейд», що підтверджується договорами (а.с.64-76).

Частково цукор було реалізовано з заводів, а частково було передано на зберігання на підприємства Держрезерву, а саме: ДП «Комбінат «Салют», ДО «Комбінат «Світанок», ДО «Комбінат «Дніпро».

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з придбання цукру між позивачем та ТОВ «Норіус Компані» мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства став акт перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Той факт, що в акті податкового органу встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, не є достовірним доказом фіктивності угод, укладених такими юридичними особами.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Крім того, відповідач як на підтвердження своєї правової позиції посилається на те, що позивачем не було надано на перевірку первинних документів, однак в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до наказу №2844 від 05.10.2012 р., ДПІ у м.Чернігові було винесено 05.10.2012 року повідомлення №586/Є/17-216 про проведення з 08.10.2012 р. документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і запропоновано надати первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Норіус Компані». Зазначене повідомлення було вручено позивачу лише 20.10.2012 р. (а.с.94), а 09.10.2012 року ДПІ у м.Чернігові було складено акт про ненадання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.95).

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, при проведенні перевірки відповідачем було порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме: було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку без належних доказів про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення перевірки та вручено копію наказу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0007271720 від 29 жовтня 2012 року.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0007271720 від 29 жовтня 2012 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби №0007271720 від 29 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК м.Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 506,91 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна