Постанова № 30848318, 10.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/1172/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Чернігів

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства "Чернігів-Лада"про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Чернігів-Лада" (далі - ПАТ «Чернігів - Лада») податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 40691,07 грн, з орендної плати з юридичних в розмірі 106287,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та в якій зазначив, що до позовної заяви позивача заперечень не має.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПАТ «Чернігів - Лада» (код 14218866) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15.08.2005 та взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові 27.03.1997 за № 01363, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.01.2013 № 15638160 (а. с. 7 - 8) та копією довідки про взяття на облік платника податків від 23.05.2011 № 606/10/29-017 (а. с. 10).

Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В порушення вищезазначених норм, відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 106287,12 грн, який виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації № 9006435831 за 2012 рік (а. с. 33-34), в якій визначене грошове зобов'язання на суму 106287,12 грн, а також з податку на додану вартість в розмірі 40691,07 грн відповідно до податкових декларацій № 9041740092 за червень 2012 року, № 9050297002 за липень 2012 року, № 9056449173 за серпень 2012 року, № 9065054450 за вересень 2012 року, № 9080369276 за листопад 2012 року, № 9085430799 за грудень 2012 року, № 9007826165 за січень 2013 року (а. с. 12-23, 31-21) та уточнюючих розрахунків № 9009806080, № 9010270393, № 9010292926 (а. с. 24-30).

Судом встановлено загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з орендної плати за земельні ділянки в сумі 146978,19 грн.

Так, відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою погашення податкової заборгованості ДПІ у м. Чернігові винесено податкову вимогу № 192 від 11.04.2012, яка направлена відповідачу за його податковою адресою та була вручена відповідачу під підпис 12.04.2012, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 35).

Також, встановлено, що податковий борг визначений у податковій вимозі в повному обсязі не погашався, а тому у відповідності до п. 59.5. ст. 59 ПК України нова вимога не надсилалася (не вручалася).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на встановлене, враховуючи пп. 95.1 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищевказаного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач надіслав на адресу суду заяву, в якій визнав позовні вимоги повністю.

В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків приватного акціонерного товариства «Чернігів-Лада» (код 14218866, 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 157): р/р 220401000028, Полікомбанк, МФО 353100; р/р 20467000028, Полікомбанк, МФО 353100; р/р 20627000028, Полікомбанк, МФО 353100; р/р 26004100028, Полікомбанк, МФО 353100; р/р 26041000028, Полікомбанк, МФО 353100, р/р 204850000282, Полікомбанк», МФО 353100; р/р 26003010084973, ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; р/р 26003355084001, Ліквід. Банку «Україна» По Черніг. Обл., МФО 353445:

- податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 40691 (сорок тисяч шістсот дев'яносто одна) грн 07 коп. на р/р 31110029700002, код 14010100, одержувач: Державний бюджет м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592;

- податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 106287 (сто шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн 12 коп. на р/р 33216813700002, код 13050200, одержувач: Місцевий бюджет м. Чернігові, код ЄДРПОУ 22825965, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592;

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Д.В.Лобан