Постанова № 30848272, 28.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/988/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Добрянського В.В.,

при секретарі Строгій О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівський міський центр зайнятості (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1106,49 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 07.03.2005 року по 01.08.2005 року отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст.. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що під час перебування на обліку як безробітна, відповідач була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця, про що не повідомила Чернігівський МЦЗ, що, в свою чергу, є порушенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 09.03.2005 року звернулась до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та, в зв'язку з відсутністю підходящої роботи 09.03.2005 року, Чернігівським МЦЗ було прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначена виплата допомоги. В заяві відповідачем особисто зазначено, що станом на 09.03.2005 року вона не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію.

На підставі обміну інформації між центрами зайнятості та державними реєстраторами, що здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року №368, Чернігівським МЦЗ було отримано відомості від Деснянської районної у місті Чернігові ради, відповідно до яких ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 21.03.2003 року та державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності проведена 04.08.2006 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Стаття 46 вищевказаного Закону передбачає, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 з 21.03.2003 року по 04.08.2006 року, тобто на момент надання статусу безробітного, була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний вчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, відповідач безпідставно отримувала допомогу по безробіттю, оскільки на час звернення до служби зайнятості відносилась до зайнятого населення, про що не повідомила центр зайнятості всупереч ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про виплачене Чернігівським МЦЗ матеріальне забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.03.2005 року по 31.07.2005 року становить 1106,49 грн.

На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 58 від 13.02.2013 року про повернення коштів в розмірі 1106,49 грн.

Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 13.02.2013 року було направлено відповідачу листа № 05/766, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз'яснено право на оскарження наказу. Відповідач вказаний лист отримала 21.02.2013 року, до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку не оскаржила, однак кошти в добровільному порядку не повернуто.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно отримане матеріальне забезпечення стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівського міського центру незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 1106 (одна тисяча сто шість) грн. 49 коп. на р\р 37171300901002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Добрянський