Рішення № 30848134, 10.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.2013р. Справа № 905/729/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промімпекс», м. Київ

до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 46 830,46 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Маковський В.В. - представник по довіреності №004/К/13 від 07.03.12

Меньшутіна А.Ю. - представник по довіреності №011/К/13 від 08.04.13

від відповідача - не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промімпекс», м.Київ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області суми боргу у розмірі 46 830,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1АЭСсн від 29.09.2008р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії видаткових накладних №05390 від 27.10.2011р., №05629 від 09.11.2011р., №05643 від 09.11.2011р., №05644 від 09.11.2011р., №0125 від 17.01.2012р., №672 від 15.02.2012р., №1573 від 27.03.2012р., копії податкових накладних №531 від 27.10.2011р., №176 від 09.11.2011р., №185 від 09.11.2011р., №186 від 09.11.2011р., №136 від 17.01.2012р., №283 від 15.02.2012р., №573 від 27.03.2012р., копії довіреностей №5287 від 19.10.2011р., №5588 від 08.11.2011р., №193 від 17.01.2012р., №695 від 15.02.2012р., №1350 від 27.03.2012р., копії звітів про дебіторські та кредиторські операції по рахунку, претензію.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 11.03.13 заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав того, що по-перше, ним на підставі договору №1АЭСсн від 29.09.2008 був сплачений товар у розмірі 65 000грн., про що свідчить ряд платіжних доручень наданих відповідачем у матеріали справи. По-друге, п. 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті та кількості згідно специфікації №1 (додаток №1). Однак, товар який був поставлений позивачем на підставі видаткових накладних №05390 від 27.10.11 (позиції 2-8 вартістю 13 327,97 грн.) та №05643 від 09.11.11 (позиції 1-2 вартістю 14 499,60 грн.), не відповідає предмету договору, а саме позиціям специфікації №1 до договору. Тому, на його думку позивачем не доказано здійснення поставок, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, безпосередньо в рамках договору №1АЭСсн від 29.09.2008р. на загальну суму 27 827,57грн. По-третє, позивачем в порушення умов договору, не були представлені відповідачу документи згідно з п.4.2 укладеного договору. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що зазначені обставини свідчать про відсутність з його боку порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

25 березня 2013р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення вих.№70 від 22.03.13р в яких зазначив, що платежі які здійснював відповідач, були частково зараховані позивачем у рахунок погашення боргу, шляхом закриття боргу у послідовному порядку з моменту виникнення заборгованості. Також зазначив, що товар на підставі видаткових накладних №05390 від 27.10.11 на суму 13 327,97 грн.(позиція накладної 2-8) та №05643 від 09.11.11 на суму 14 499,60 грн.(позиція накладної 1-2), був відвантажений відповідачу в рахунок оформлюваної специфікації на підставі довіреностей №6287 від 19.10.11, №5588 від 08.11.11, у зв'язку з виникненням аварії на підприємстві відповідача. Разом з цим, позивач спростовує твердження відповідача, щодо не представлення ним документів згідно з п.4.2 типового договору №1АЭСсн від 29.09.2008., а також зазначив, що на виконання вимог суду він направив акт звірки розрахунків на адресу відповідача, але до теперішнього часу, підписаного акту звірки від відповідача не отримав.

10.04.2013р. відповідач звернувся до суду з доповненням до відзиві на позовну заяву б/н, б/д, в якому наполягає на тому, що позивачем не доказано здійснення поставок, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, безпосередньо в рамках договору №1АЭСсн від 29.09.2008р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак 10.04.2013р. через канцелярію суду від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі по причині знаходження його представників у службових відрядженнях в м. Москві.

У судовому засіданні 10.04.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника належним чином повідомленого Відповідача не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

29 вересня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промімпекс», м.Київ (далі по тексту-Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір №1АЭСсн, згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікації №1 (додаток №1), яка є невід»ємною частиною даного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №1АЭСсн від 29.09.2008р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №1.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Загальна сума поставки склала 179 583,74грн. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п.7.1 договору, оплата здійснюється в національній валюті України наступним чином:

- 50% від вартості планованої до поставки партії товару перераховується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5-ти. днів після виставлення постачальником рахунку на предоплату;

- 50% кінцевого розрахунку за поставлений товар покупець здійснює протягом 20-ти. банківських днів з моменту поставки партії товару та виставленого рахунку.

Додатковою угодою від 04.01.2012р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов Договору, за видатковими накладними №05390 від 27.10.2011р., №05629 від 09.11.2011р., №05643 від 09.11.2011р., №05644 від 09.11.2011р., №0125 від 17.01.2012р., №672 від 15.02.2012р., №1573 від 27.03.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 64 292,68 грн.

Поставлений згідно означених видаткових накладних товар на підставі довіреностей №5287 від 19.10.2011р., №5588 від 08.11.2011р., №193 від 17.01.2012р., №695 від 15.02.2012р., №1350 від 27.03.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженими особами, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідач наполягає на тому, що вказані позивачем видаткові накладні ним були сплачені на загальну суму 65 000грн., про що свідчить ряд платіжних доручень. Проте, суд не може прийняти їх у якості належних доказів, оскільки як вбачається з призначення платежу, оплата була здійснена «за рукава ВД згідно договору №1АЭСсн від 29.09.2008р.», отже без посилання на спірні видаткові накладні. Отже, відповідачем не доведено факт оплати боргу саме за спірними видатковими накладними.

Ухвалами від 30.01.2013р., від 20.02.2013р., від 11.03.2013р., від 25.03.2013р. суд зобов»язував сторін (з ініціативи позивача) провести розширену звірку розрахунків за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція. На виконання вимог суду позивачем представлені акти звірки розрахунків та докази їх надісланні на адресу відповідача, проте останній ухиляється від виконання вимог суду та до теперішнього часу звірку розрахунків не провів.

Як пояснив позивач, платежі здійсненні відповідачем на підставі перелічених платіжних доручень перелічених у відзиві на позовну заяву, були частково зараховані в рахунок погашення боргів, які виникли раніше за іншими видатковими накладними. Отже, борги поступово закривалися в порядку послідовного виникнення заборгованості.

Відтак, товар одержаний за видатковою накладною №05390 від 27.10.2011р. був частково сплачений відповідачем на суму 17 462,22грн. платіжними дорученнями №27256 від 25.11.2011р., №27386 від 28.11.2011р., №27670 від 30.11.2011р., №30535 від 20.12.2011р., №30904 від 23.12.2011р., №31048 від 26.12.2011р., №31403 від 29.12.2011р., №2470 від 08.02.2012р., про що свідчать звіти про дебіторські та кредиторські операції по рахунку.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 46 830,46 грн.

Крім того, відповідачем заперечується факт одержання від позивача рахунків-фактури згідно п.7.1 договору. Проте, суд не погоджується з даним ствердженням з огляду на наступне.

По-перше, відповідач здійснив дії, які свідчать про схвалення ним Договору №1АЭСсн від 29.09.2008р. та настання у нього обов»язку щодо сплати товару, шляхом часткової його оплати. Факт одержання товару відповідачем не спростовується.

По-друге, як пояснив позивач у судовому засіданні рахунки були надані відповідачу під час поставки товару, разом з накладними. Як вбачається з видаткових накладних №05390 від 27.10.2011р., №05629 від 09.11.2011р., №05643 від 09.11.2011р., №05644 від 09.11.2011р., №0125 від 17.01.2012р., №672 від 15.02.2012р., №1573 від 27.03.2012р. сторони „Підставою" поставки товару вказали рахунки-фактури, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, рахунки-фактури були надісланні 06.03.2013р. на адресу відповідача.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що з часу здійснення поставки товару постачальником сплинув достатнього тривалий час, покупцю було достеменно відомо про номери та дати рахунків при підписання видаткових накладних.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що поставки товару за видатковими накладними №05390 від 27.10.11 (позиції 2-8 вартістю 13 327,97 грн.) та №05643 від 09.11.11 (позиції 1-2 вартістю 14 499,60 грн.) були здійснені не в рамках договору №1АЭСсн від 29.09.2008р. на загальну суму 27 827,57грн. з огляду на наступне.

Товар за вищевказаними видатковими накладними був одержаний уповноваженими особами відповідача за довіреностями №5287 від 19.10.2011р., №5588 від 08.11.2011р., які були видані саме на підставі договору №1АЭСсн від 29.09.2008р.

При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Продукції.

Отже, заперечення відповідача є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Однак, сторони у договорі термін оплати продукції не встановлювали у випадку її поставки без попередньої оплати. Відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така претензія б/н, б/д була надіслана на адресу відповідача 23.10.2012р., в якій позивач запропонував відповідачу оплатити суму заборгованості на його рахунок до 05.11.2011р. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 46 830,46 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт передачі товару відповідачу та його несплати, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 629, 692, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промімпекс», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 46 830,46 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промімпекс», м.Київ суму боргу у розмірі 46 830,46 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна