Рішення № 3084680, 03.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.09

Справа № 15/456-08.

за позовом Приватного підприємства “Явіс-ХХІ”, м. Полтава

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс”, м. Суми

про стягнення 361174 грн. 28 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

В судовому засіданні 16.02.2009р. оголошувалася перерва для підготовки повного тексту рішення до 03.03.2009р. об 12 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 361174 грн. 28 коп. заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу №13/05-2008/001-л від 13.05.2008р., в тому числі 282750 грн. 48 коп. основного боргу, 9580 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 6354 грн. 46 коп. 3% річних, 62488 грн. 82 коп. –пені; а також 3000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

В судове засідання 25.12.2008р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач платіжним дорученням №58 від 24.11.2008р. перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 1000 грн. 00 коп., тому позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281750 грн. 48 коп. основного боргу, 13806 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 7141 грн. 98 коп. 3% річних, 31244 грн. 41 коп. – пені, 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Також в судове засідання 02.02.2009р. представник позивач подав уточнення до позову, оскільки позивач додатково нарахував за період з 26.12.2008р. по 02.02.2009р. інфляційні збитки та 3% річних. Тому, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281 750 грн. 48 коп. основного боргу, 19 723 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 8045 грн. 13 коп. –3% річних, 31 244 грн. 41 коп. – пені, а також 2550 грн. 00 коп. витрати на оплату послуг адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 16.02.2009р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, так як позивач додатково нарахував за період 02.02.2009р. по 16.02.2009р. інфляційні збитки та 3% річних, а також зазначив, що на поточний рахунок позивача кошти від відповідача не надходили, будь-яке майно в рахунок погашення боргу позивачу не передавалось, тому позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281750 грн. 48 коп. основного боргу, 27894 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 8369 грн. 33 коп. 3% річних, 38014 грн. 03 коп. пені, 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, а також пояснив, що в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків відповідач заперечує, так як у відносинах з виконання умов договору купівлі-продажу №13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. позивачем не було пред’явлено вимогу до відповідача про погашення боргу, а саме договором купівлі продажу №13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. не передбачена поставка товару до його оплати, тому не можна застосовувати прострочення зобов’язання.

Крім цього, в судове засідання 16.02.2009р. позивач подав пояснення з огляду на відзив відповідача, в якому зазначає, що договором передбачена поставка товару до його оплати, а також передбачений для боржника термін виконання грошового зобов’язання, тому позивач здійснив нарахування інфляційних збитків, 3% річних та пені в рамках, що не суперечать чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

За умовами договору купівлі-продажу № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р., укладеного між ПП «ЯВІС-ХХІ» (позивач) та ТОВ «Альянс» (відповідач), позивач передав у власність відповідача, за видатковою накладною № РН - 00094 від 14.05.08 та № РН - 00107 від 22.05.08р. через Лаврик О.Є. (довіреність серії ЯГ № 669607 від 13.05.08р.) смолу алкідну (товар) в кількості 118, 750 тонн на суму 1 106 750,48 грн.

Пункт 2.1 договору визначив, що поставка товару частинами допускається.

Відповідач, відповідно до п.3.2. договору, зобов'язався виконати зобов'язання в терміни передбачені договором, а саме сплатити кошти за отриманий товар протягом 7-ми днів з моменту підписання сторонами договору. Оплата повинна здійснюватись шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Отже, відповідач взяв на себе виконання зобов'язання щодо оплати за товар до 20.05.08р.

Представник позивача пояснив, що для належної відповідачем оплати позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № СФ-00111 від 13.05.2008р. і відповідач на підставі виставленого позивачем рахунка здійснив в терміни передбачені договором лише часткову оплату за товар, а саме: 14.05.08р. - 398000,00 грн.

Пізніше, після спливу встановленого договором терміну виконання зобов'язання, відповідач на рахунок позивача згідно виставленого рахунка - фактури №СФ - 00111 від 13.05.2008р. перерахував суму боргу в розмірі: 426000,00 грн.

Копії платіжних доручень про сплачу відповідачем боргу долучені до матеріалів справи (а.с.25-37).

Таким чином, сума боргу відповідача по договору перед позивачем на день подання позову до суду склала 282750,48 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором, видатковими накладними, на яких міститься підпис та відбиток печатки відповідача, довіреністю на отримання товару.

Але відповідач у відзиві на позовну заяву, який ним поданий до господарського суду 02.02.2009р., зазначає, що проти позовних вимог він заперечує в повному обсязі.

Вказане заперечення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідачем була здійснена частково оплата по договору, а також в даному відзиві зазначається, що для виконання зобов‘язання по договору від відповідача до позивача направлявся лист №352 від 23.12.2008р., в якому відповідач пропонував погасити дебіторську заборгованість за рахунок відступного відповідно до ст. 600 ЦК України та поставкою товару в рахунок оплати боргу. У вказаному листі, підписаному директором відповідача, визнавався борг перед позивачем у сумі 281 750 грн. 47 коп. (а.с. 57).

Також як підтвердження наявності основного боргу у відповідача перед позивачем свідчить клопотання відповідача, подане в судове засідання 16.02.2009р., в якому відповідач пропонує в зв‘язку з відсутністю у нього коштів на рахунку розстрочити виконання рішення на 10 місяців згідно поданого ним графіку погашення боргу.

Крім цього, відповідач зазначає, що в відносинах з виконання умов договору позивачем не було пред‘явлено вимогу до відповідача про погашення боргу, оскільки договором № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. не передбачена поставка товару до його оплати, тому не можна застосовувати прострочення зобов‘язання і позивач самостійно порушив умови договору виконуючи зобов‘язання з постачання товару без попередньої оплати.

Судом також не приймається вказане заперечення до уваги, оскільки:

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), продавець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов‘язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідачем не виконано обов‘язок щодо повної попередньої оплати товару, а позивачем незважаючи на це, товар передавався, тобто відповідно до приписів ст. 538 ЦК України між сторонами виникло зустрічне виконання зобов‘язання. При цьому, ч. 4 ст. 538 ЦК України визначено, що якщо зустрічне виконання обов‘язку здійснено однією із сторін, не зважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов‘язок. При цьому, строк виконання такого обов‘язку визначений сторонами у п. 3.2 договору та складає 7 днів з моменту його підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач не звільнений від свого обов‘язку оплатити товар, оскільки відповідачем перша проплата по договору у сумі 198 000 грн. була здійснена 14.05.2008р., тобто на другий день після укладення договору № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р.

В судове засідання 25.12.2008р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач платіжним дорученням №58 від 24.11.2008р. перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 1000 грн. 00 коп., тому позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281750 грн. 48 коп. основного боргу, 13806 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 7141 грн. 98 коп. 3% річних, 31244 грн. 41 коп. – пені, 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Також в судове засідання 02.02.2009р. представник позивач подав уточнення до позову, оскільки позивач додатково нарахував за період з 26.12.2008р. по 02.02.2009р. інфляційні збитки та 3% річних. Тому, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281 750 грн. 48 коп. основного боргу, 19 723 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 8045 грн. 13 коп. –3% річних, 31 244 грн. 41 коп. – пені, а також 2550 грн. 00 коп. витрати на оплату послуг адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 16.02.2009р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, так як позивач додатково нарахував за період 02.02.2009р. по 16.02.2009р. інфляційні збитки та 3% річних, а також зазначив, що на поточний рахунок позивача кошти від відповідача не надходили, будь-яке майно в рахунок погашення боргу позивачу не передавалось, тому позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 281750 грн. 48 коп. основного боргу, 27894 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 8369 грн. 33 коп. 3% річних, 38014 грн. 03 коп. пені, 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 281750 грн. 48 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу і оскільки подані заперечення не можуть бути взяті судом до уваги, тому уточнені позовні вимоги щодо стягнення 281750 грн. 48 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 538 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 38014 грн. 03 коп. за період з 21.05.2008р. по 16.11.2008р.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняться у письмовій формі.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені не передбачена договором купівлі-продажу № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. і позивач при нарахуванні пені посилається на абз. 2 ст. 66 Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888 «Про затвердження Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення» (далі –Положення), яким передбачено, що при несвоєчасному розрахунку за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Але суд, вважає за необхідне зазначити, що позивачем і відповідачем при укладенні договору визначено, що вони керуються вказаним Положенням тільки при прийнятті-передачі товару, а в частині відповідальності за неналежне виконання договору купівлі-продажу № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. не передбачено застосування норм вказаного Положення.

Оскільки судом встановлено, що в письмовій формі правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчинений не був, вимоги позивача щодо стягнення 38014 грн. 03 коп. пені визнаються судом не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Також, відповідно до уточнення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору купівлі-продажу № 13/05-2008/001-л від 13.05.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 27894 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 8369 грн. 33 коп. 3% річних за період з 21.05.2008р. по 16.02.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, а позовні вимоги стосовно стягнення 27894 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 8369 грн. 33 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться, у тому числі, і витрати на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні інтереси позивача представляв Підліснюк Володимир Юрійович, який є адвокатом, що підтверджується посвідченням адвоката, виданим на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №266, виданого на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №294 від 31.03.2008р.

Позивач уклав 22.11.2008 року з адвокатом договір про надання адвокатських послуг №22/08, за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов‘язався за дорученням клієнта надати адвокатські послуги.

Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата здійснюється на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, а п. 3.3 договору вказує, що фактично оплата послуг адвоката становить 2550 грн. 00 коп.

Факт сплати позивачем адвокатських послуг у сумі 2550 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням №65 від 26.11.2008р.

Тому уточненні позовні вимоги про стягнення з відповідача 2550 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

В судове засідання 16.02.2009р. відповідач подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду, в якому відповідач пропонує в зв‘язку з відсутністю у нього коштів на рахунку розстрочити виконання рішення на 10 місяців згідно поданого ним графіку погашення боргу.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення може відстрочити або розстрочити виконання рішення, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Такими обставинами, зокрема, можуть бути відсутність майна, яке по рішенню суду може бути передано стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

В якості доказів, що підтверджують наявність у відповідача поважних причин неможливості сплатити борг, зазначається, що підставою для розстрочення боргу є відсутність у відповідача коштів на рахунку.

Таким чином, враховуючи порушення майнових інтересів позивача і те, що позивач проти розстрочки виконання рішення суду в судовому засіданні 16.02.2009р. заперечував, а відповідач не надав будь-яких доказів винятковості даного випадку, тому відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс” (40024, м. Суми, вул. СКД, 25А, код 31397933) на користь Приватного підприємства “Явіс-ХХІ” (36023, м. Полтава, вул. Красіна, 78, кв. 2, код 30732516) 281750 грн. 48 коп. основного боргу, 27894 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 8369 грн. 33 коп. 3% річних, 2550 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 3180 грн. 14 коп. витрат по держмиту, 105 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову – відмовити.

4. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс” про розстрочку виконання рішення суду – відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 03.03.09р.