Рішення № 30844488, 18.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа № 909/266/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласної клінічної лікарні

вул. Федьковича, 91, м. Івано-Франківськ, 76008

до відповідача:Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської

та районної рад Івано-Франківської області"

вул. Медична, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 17933 грн. 30 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Клекот О.А. - юрисконсульт, (довіреність № 459 від 01.04.13 )

від відповідача: Орищенко Т.І - юрисконсульт, (довіреність № 445 від 21.02.13)

від відповідача:Дмитерчук М.М. - заступник головного лікаря Калуської центральної

районної лікарні з економічних питань (довіреність № 445 від 21.02.13)

ВСТАНОВИВ:

Обласна клінічна лікарня звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області" про стягнення 20 501 грн. 30 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.04.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.13, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 18.04.13.

18.04.13 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№ 6813/13) та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 17933 грн. 30 коп. Виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№ 6813/13 від 18.04.13) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення розміру позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 97 на обслуговування цехом «Лілея» від 05.03.10 в частині здійснення розрахунку за надання послуг по пранню білизни, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 17933 грн. 30 коп. заборгованості.

Представники відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні заборгованість в сумі 17933 грн. 30 коп. визнають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 5 березня 2010 року між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір № 97 на обслуговування цехом «Лілея».

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що на підставі замовлення «замовника» «виконавець» бере на себе зобов»язання по пранню білизни, а замовник в свою чергу зобов»язується оплатити дані послуги.

За період з 09.03.10 по 18.05.10 виконавець (позивач) надав замовнику (відповідачу) послуги по пранню білизни на загальну суму 34284 грн. 00 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, а саме:

актом виконаних робіт від 9 березня 2010 року на суму 3936 грн.;

актом виконаних робіт від 18 березня 2010 року на суму 4482 грн.;

актом виконаних робіт від 25 березня 2010 року на суму 4266 грн.;

актом виконаних робіт від 31 березня 2010 року на суму 2760 грн.;

актом виконаних робіт від 29 квітня 2010 року на суму 12072 грн.;

актом виконаних робіт від 18 травня 2010 року на суму 6768 грн.

Зазначені вище акти підписані та скріплені печатками юридичних осіб.

Порядок розрахунків та вартість робіт визначені в розділі 3 Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що оплата проводиться на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку.

Замовник (відповідач) прийняті на себе зобов»язання з оплати надання послуг з прання білизни належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково; оплати залишку вартості наданих послуг в сумі 17933 грн. 30 коп. станом на час прийняття рішення по справі не здійснено.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію (№ 1691 від 13.11.12) про оплату заборгованості за надані послуги з прання білизни в термін до 01.12.2012; докази направлення відповідачеві претензії наявні в матеріалах справи .Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена замовником без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 17933 грн. 30 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості, підтверджений документально та відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги визнання відповідачем боргу в судовому засіданні та у відзиві на позов, підписання акту звірки розрахунків станом на 01.01.13, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17933 грн. 30 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Обласної клінічної лікарні до Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області" про стягнення 17933 грн. 30 коп. задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області" (вул. Медична, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 33578224) на користь Обласної клінічної лікарні (вул. Федьковича, 91, м. Івано-Франківськ, 76008; код 01993150) заборгованість в сумі 17933(сімнадцять тисяч дев»ятсот тридцять три)грн. 30 коп. та 1720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 23.04.13