Ухвала суду № 30844303, 25.03.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"25" березня 2013 р. Справа № 926/323/13

За позовомПрокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської радидо відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Букел»проРозірвання договору та повернення невикористаного авансу - 94157,20 грн..Суддя Швець Микола ВасильовичПредставники від сторін не викликались

В С Т А Н О В И В:

25.03.2013 року Прокурор м. Чернівці в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради звернувся із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Букел» про розірвання договору та повернення невикористаного авансу - 94157,20 грн..

Одночасно прокурор в п.2 прохальної частини позовної заяви просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, а саме на 6/100 нерухомого майна по вул. Узбецький, 2-б, що належить на праві власності ТзОВ «Букел».

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ N 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", Вищий господарський суд України звертає увагу господарських судів на таке:

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи, що прокурор не обґрунтував належним чином необхідність вжиття заходів до забезпечення позову (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо), не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя М.В. Швець