Рішення № 30844255, 18.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.13р. Справа № 904/1539/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу за регульованим тарифом в сумі 8 380 067 грн. 56 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Демчук О.В. дов. № 1' 4-17 від 18.01.2013 року;

від відповідача: Балашова О.Г. дов. № 7 від 30.01.2013 року;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" (далі-Відповідач) і просить стягнути 7 257 374 грн. 25 коп. - основного боргу, 854 291 грн. 99 коп. - пені, 235 453 грн. 72 коп. - 3% річних, 32 947 грн. 61 коп. - інфляційних втрат та судові витрати.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ПАТ «Дніпрогаз» та Відповідачем укладено договір постачання природного газу за регульованим тарифом № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року по якому у останнього існує заборгованість станом на 29.01.2013 року у сумі 7 257 374 грн. 25 коп.

26.10.2012 року між ПАТ «Дніпрогаз» та Позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 9814/21/132603 та акт приймання-передачі документів від 01.11.2011 року відповідно до умов якого, Первісний кредитор (ПАТ «Дніпрогаз») передає, а Новий кредитор (Позивач) приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора (Відповідача) за договором № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року. У зв'язку з непогашенням Відповідачем суми заборгованості, Позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позов відповідно до якого проти позову заперечував вказував на те, що при підписанні актів приймання-передачі природного газу останні підписувались з урахуванням інших договорів, стягнення заборгованості по всім договорам у сукупності вважає безпідставним та незаконним. Просить суд в позові Позивачу відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі-Постачальник) та Обласним комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго" (далі-Споживач) був укладений Типовий договір №11685/21/129274 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання які є кінцевими споживачами) (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі-пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до Договору. (п.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 2.9. вказаного вище Договору, Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість природного газу та послуг з його постачання становить 26 693 772 грн. 08 коп., в тому числі ПДВ 4 448 962 грн. 01 коп.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 800 години першого місяця до 800 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу. (п. 4.5 Договору).

Згідно з пунктом 4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника. (п. 4.7 Договору).

Звірка розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін. (п. 4.9 Договору).

Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором. (п. 5.3.3 Договору).

Договір набирає чинності з 01.01.2012 року та укладається на строк до 31.12.2012 року. (п.10.1 Договору).

Загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу для Споживачів - платників ПДВ складає 3 972,9000 грн., в тому числі ПДВ - 20%, 65,62 грн. (Додаток 3 до Договору).

01.07.2012 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни в Додаток 3 до Договору, відповідно до умов якої з 01.07.2012 року загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу складає 4 688,7360 грн., в тому числі ПДВ - 20%, що складає 781,4560 грн.

Як вказує Позивач, на виконання умов Договору та додаткових угод до нього, протягом січня 2012 року - серпня 2012 року Постачальник передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 5 425 129 куб. м. на загальну суму 13 438 504 грн. 83 коп. (з урахуванням вартості послуг його постачання), що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу та Актами виконаних робіт від 31.01.12р., 29.02.12р., 31.03.12р., 30.04.12р., 31.05.12р., 30.06.12р., 31.07.13р., 31.08.12 р. (а.с. 48-63).

Відповідач свої зобов'язання за Договором №11685/21/129274 на постачання природного газу за регульованим тарифом в повному обсязі не виконав, сплативши за вказаний період суму в розмірі 6 181 130 грн. 58 коп., внаслідок чого загальний розмір заборгованості складає 7 257 374 грн. 25 коп., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2012 року (а.с. 69).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

26.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством „Дніпрогаз" (далі-Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (далі-Новий кредитор) було укладено Договір №9814/21/132603 про відступлення права вимоги (далі-Договір відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1.1 Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора ОКП „Дніпротеплоенерго" за договором на постачання природного газу №11685/21/129274 від 12.03.2012 року у сумі 7 257 374 грн. 25 коп. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником (Обласне комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго") своїх зобов'язань за зазначеним вище договором. (п. 1.2 Договору відступлення права вимоги).

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор зобов'язаний в термін до 01.11.2012 року передати Новому кредитору оригінали документів, які підтверджують права вимоги до Боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням в переліку переданих документів. (п. 2.2 Договору).

Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання Договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги боргу. (п. 2.3 Договору відступлення права вимоги).

Договір відступлення права вимоги набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 6.1 Договору відступлення права вимоги).

На виконання умов Договору відступлення права вимоги, між Первісним кредитором та Новим кредитором, 01.11.2012 року підписано Акт приймання-передачі документів, за яким Первісний кредитор передав Новому кредитору документи згідно переліку, зазначеному в акті (а.с. 66).

Також, на виконання п. 2.3 Договору відступлення права вимоги, 01.11.2012 року Первісний кредитор надіслав Боржнику Повідомлення про відступлення права вимоги за Договором №11685/21/129274 від 12.03.2012 року Новому кредитору. (а.с. 67).

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України передання Кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) є підставою заміни кредитора у зобов'язанні.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

14.12.2012 року за вих. №26/2-252-12 Позивач направив Відповідачу вимогу у зв'язку із заміною Кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), в якій вимагає від Відповідача здійснити перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості в сумі 7 257 374,25 грн. (а.с. 77).

Відповідач відповіді на Вимогу не надіслав, заборгованість не сплатив, що відповідно і стало причиною спору.

З аналізу Актів приймання-передачі природного газу від 31.01.12р., 29.02.12р., 31.03.12р., 30.04.12р., 31.05.12р., 30.06.12р., 31.07.13р., 31.08.12 р. (а.с. 48-63), які є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником відповідно до п. 2.9. Договору постачання природного газу за регульованим тарифом № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року вбачається, що:

1. Акт № 11685 від 31.01.2012 року на 1 643 141 м.куб. газу (а.с. 48) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання інших договорів № 11685/21/118890 та № 11685/21/124429 від 22.09.2011 року (до підписання Договору постачання природного газу за регульованим тарифом № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року),

2. Акт № 11685 від 29.02.2012 року на 1 882 296 м.куб. газу (а.с. 50) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання інших договорів № 11685/21/118890 та № 11685/21/124429 від 22.09.2011 року (також до підписання Договору постачання природного газу за регульованим тарифом № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року),

3. Акт № 11685 від 31.03.2012 року на 1 330 369 м.куб. газу (а.с. 52) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання інших договорів № 11685/21/118890 та № 11685/21/124429 від 22.09.2011 року,

4. Акт № 11685 від 30.04.2012 року на 340 701 м.куб. газу (а.с. 54) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання двох договорів № 11685/21/129273 та № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року,

5. Акт № 11685 від 31.05.2012 року на 68 982 м.куб. газу (а.с. 56) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання двох договорів № 11685/21/129273 та № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року,

6. Акт № 11685 від 30.06.2012 року на 54 941 м.куб. газу (а.с. 58) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання двох договорів № 11685/21/129273 та № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року,

7. Акт № 11685 від 31.07.2012 року на 52 382 м.куб. газу (а.с. 60) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання двох договорів № 11685/21/129273 та № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року,

8. Акт № 11685 від 31.08.2012 року на 52 317 м.куб. газу (а.с. 52) підписаний та скріплений печатками сторін на виконання двох договорів № 11685/21/129273 та № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року,

З вказаних актів вбачається те, що Акти приймання-передачі природного газу вказані у п. п. 1, 2, підписані раніше ніж підписано Договір постачання природного газу за регульованим тарифом № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року.

У підпунктах 1-3, вказані Акти приймання-передачі природного газу підписувались по Договорам, які не є предметом розгляду вказаної справи у господарському суді.

З підпунктів 4-8 вбачається про підписання Актів приймання-передачі природного газу з урахуванням двох договорів, одним з яких є спірний договір № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року.

Представник Позивача не зміг пояснити суду з яких об'ємів газу (в м.куб.), а саме з загальної його кількості, складаються об'єми по кожному із договорів вказаних у Актах приймання-передачі природного газу п.п. 4-8.

Вважаючи на те, що Договір № 9814/21/132603 від 26.10.2012 року про відступлення права вимоги підписаний між ПАТ «Дніпрогаз» та Позивачем, який укладений на підставі договору на постачання природного газу № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року на суму 7 257 374 грн. 25 коп. з Актом приймання-передачі документів від 01.11.2012 року, які фактично підтверджують суму заборгованості у розмірі 7 257 374 грн. 25 коп., але викладених з урахуванням інших Договорів, суд не має можливості визначитись з остаточною сумою основного зобов'язання Відповідача саме по договору на постачання природного газу № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2013 року, суд зобов'язав Позивача надати пояснення та докази стосовно інших договорів вказаних в Актах приймання-передачі газу, на що Позивачем 16.04.2013 року надано пояснення стосовно єдиного (крім інших) договору № 11685/21/124429 стосовно сторнування обсягів газу виставлених за січень, лютий та березень за цим договором на договір № 11685/21/129274 від 12.03.2012 року, інших доказів по іншим договорам з поділом по об'ємам поставленого газу у відповідності до кожного договору Позивачем суду не надано, що відповідно вказує про недоведеність позовних вимог Позивачем.

Посилання Позивача в обґрунтування свої позовних вимог на Акт звірки розрахунків від 22.10.2012 року станом на 01.09.2012 року на суму 7 257 374 грн. 25 коп. суд вбачає безпідставним, так як вказаний Акт не може бути доказом підтверджуючим заборгованість Відповідача перед Позивачем, оскільки він є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, зокрема, договором, накладними, рахунками та інш.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, Акт приймання-передачі природного газу з вказаних вище правовідносин, які склалися між сторонами, є тим самим первинним документом відповідно до якого та п. 2.9. Договору постачання природного газу відбуваються остаточні розрахунки Споживача з Постачальником тобто Відповідача з Позивачем.

Акти виконаних робіт за січень 2012 року (а.с. 49), за лютий 2012 року (а.с. 51), за березень 2012 року (а.с. 53), за квітень 2012 року (а.с. 55), за травень 2012 року (а.с. 57), за червень 2012 року (а.с. 59), за липень 2012 року (а.с. 61) та за серпень 2012 року (а.с. 63), фактично не відповідають відомостям вказаних в Актах приймання-передачі природного газу стосовно дати та номерів договорів.

При вказаних вище обставинах, при наявності наданих до справи доказів, суд не вбачає можливості достовірно перевірити розрахунок суми основного зобов'язання в позовних вимогах наданого Позивачем, що в свою чергу вказує про недоведеність останніх.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем не доведена сума основного зобов'язання Відповідача, а не доведеність суми основного зобов'язання не тягне за собою здійснювати господарському суду обґрунтування вимог Позивача власним розрахунком розміру пені, 3% річних та інфляційних витрат, так як згадані вимоги є також недоведеними належними засобами доказування оскільки вони не відповідають фактичній сумі боргу.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі за №40/5005/8857/2011 від 14.02.2012 року та постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2012 року справа №7/470-40/231 та від 16.08.2012 року справа 35/480-09.

Вимоги норм ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя О.І. Красота Рішення підписано 18.04.2013р.