Рішення № 30843699, 17.04.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/388/13-ц

Провадження № 2/235/388/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповіідача Соломатіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» про стягнення моральної шкоди.

У своєму позові позивач вказав, що він з 01.09.2010року перебував в трудових відносинах з відповідачем , працюючи прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею. Наказом №78 к від 24.05.2011року позивач був звільнений з шахти за ст.. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

19.10.2012 року йому було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4.

21 листопада 2012 року, згідно висновку Обласної МСЕК №6 йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у зв'язку з професійним захворюванням він постійно змушений лікуватись, почуває себе погано, не має можливості працювати як раніше на шахті та вести звичайний спосіб життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 60 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Соломатін С.В. позовні вимоги позивача визнав частково, та пояснив, що позивач ОСОБА_1 на підприємстві відповідача пропрацював лише 8 місяців 24 дні, а з матеріалів, наданих позивачем до суду вбачається, що причинами виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 є тривала робота в підземних умовах та під впливом породного пилу, загальний стаж роботи під впливом шкідливих факторів складає 24 роки 4 місяці, тому представник відповідача вважає, що всі підприємства вугільної промисловості на яких пропрацював позивач ОСОБА_1 причетні до пошкодження його здоров'я і тому повинні бути співвідповідачами по цій справі та кожен у своїй частці відшкодувати завдану позивачу шкоду. З урахуванням відпрацьованого часу позивачем на підприємстві відповідача, йому повинна відшкодовуватись моральна шкода у розмірі 1500 гривень. Також вказав, що відповідно до ст.1190 ГК України, особи сумісними діями яких було спричинено шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим та суд може встановити відповідальність осіб, які сумісно спричинили шкоду, в частці, відповідно до вини кожної особи. До того ж представник відповідача зазначив, що позивачем до суду не надано висновку лікаря - психіатра, ВКК або МСЄК про наявність у того моральних страждань, а тому взагалі не можливо визначитись із обсягом моральної шкоди. Також у своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що позивач у своєму позову посилається на те, що внаслідок встановлення йому професійного захворювання у того погіршився матеріальний стан, оскільки він не має змоги працювати на підприємствах вугільної промисловості, однак сукупний дохід позивача з урахуванням отриманих позивачем пенсії та втраченого заробітку не змінився значною мірою.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, на розсуд суду.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про викладені у позові обставини та не має необхідності вислуховувати особисті пояснення представника третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.2010 року по 24.05.2011 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді прохідника 5 розряду, з повним підземним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7-12).

Під час роботи саме на підприємстві відповідача позивачу вперше було встановлено професійне захворювання та згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, затвердженого Головним державним санітарним лікарем м. Горлівка 19.10.2012р. позивачу встановлено професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затухаючого загострення, прикореневий та базалний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст., що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 19.10.2012 року (а.с.13-15).

21.11.2012 року позивачу було встановлено 25% безстроково втрати професійної працездатності по профзахворюванню, що підтверджується довідкою МСЄК (а.с.16). Крім того, згідно епікризів з історіі хвороби за № 630, 490 позивачу рекомендовано спостереження та лікування у терапевта за місцем проживання, санаторно-курортне лікування в санаторіях , заборонено переохолодження (а.с. 18-21)

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи, у позивача постійний кашель, переважно сухий з тяжко відділяємим харкотинням, задуха при незначних навантаженнях, почуття нехватки повітря, болі у грудній клітці, періодичні болі в області серця, бистра стомленість, слабкість, високий артеріальний тиск, поганий сон, чрезмірна потливість.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 19.10.2012 року, саме у період роботи на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» позивачу вперше було встановлено професійне захворювання, а тому саме у цього відповідача виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд ставиться критично до тверджень представника відповідача про те, що у відповідності до ст. 1190 ЦК України всі особи діями, яких працівнику спричинено шкоду повинні відповідати перед позивачем та особисто Товариств з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» повинна сплатити позивачу моральну шкоду у розмірі 1500 гривень, виходячи з часу роботи на цьому підприємстві, оскільки відшкодування моральної шкоди у зв'язку із втратою здоров'я на виробництві регулюються не Цивільним Кодексом України, а саме нормами трудового законодавства на підставі ст. 237-1 КЗпП України і шкода потерпілому повинна відшкодовуватись підприємством на якому позивачу вперше було встановлено професійне захворювання.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що наявність моральної шкоди повинна бути визначена відповідним лікарським висновком, оскільки наявність самого професійного захворювання та встановлення втрати професійної працездатності вже само по собі свідчить про наявністю у працівника моральних страждань.

Суд не бере до уваги також твердження представника відповідача, що позивач після призначення йому ступеня втрати професійної працездатності, отримує втрачений заробіток, до того ж отримує льотну пенсію і тому його матеріальний стан не погіршився та ним не було змінено звичайний уклад життя, оскільки після пошкодження позивачу здоров'я на підприємстві, той не може виконувати роботу, яку виконував раніше та отримувати гідну зарплатню, а отриманий від ФСС НС м. Красноармійська втрачений заробіток іде також і на відновлення пошкодженого на підприємстві здоров'я.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві вугільної промисловості.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав професійне захворювання з незворотніми наслідками, втратив 25% професійної працездатності, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сім'ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступеню фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті, він був вимушений звільнитися з підприємства, де бажав продовжувати працювати та отримувати гідну зарплатню. Періодичні дуже сильні напади кашлю, задуха, почуття нехватки повітря, болі в грудній клітці не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з родиною. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, до того ж позивач отримав професійне захворювання у дуже молодому віці.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 12 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 60 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» код ЄДРПОУ 35711134, юридична адрееса: 83023, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів,102, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Красноармійска Донецької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із професійним захворюванням на виробництві 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: