Постанова № 30843242, 16.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 5024/390/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Петрова М.С..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від Бериславської міської ради та ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 по дов. №02-28/115/13, від 01.03.13р.

Прокурор Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.2013р.

по справі № 5024/309/2012

за позовом Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Бериславської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,

Встановив:

В березні 2012 року Прокурор Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Бериславської міської ради звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна серії ВРВ № 823432, укладеного між Бериславською міською радою та ПП ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року, а також зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилається на положення ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 172, 203, 216 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що Бериславська міська рада діяла в межах своєї компетентності у відповідності з законодавством, що діяло на момент прийняття відповідних рішень.

У відзиві на позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що він орендував приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дане приміщення перебувало в незадовільному технічному стані. Для того щоб зробити ремонт та покращити стан приміщення відповідач звернувся до Бериславської міської ради із заявою щодо викупу вищезазначеного нежитлового приміщення.

В міській раді відповідачу надали відповідь, що дане питання повинно вирішуватися на сесії міської ради. У зв'язку з тим, що об'єкт було внесено до переліку майна, що відчужується, сесією Бериславської міської ради було прийнято рішення щодо відчуження нежитлового приміщення шляхом викупу. Оскільки в договорі оренди не передбачено право викупу з невід'ємними поліпшеннями в розмірі 25%, відповідач ніяких поліпшень і не робив. Після викупу вищезазначеного приміщення, відповідач зробив невеликий косметичний ремонт.

Враховуючи зазначене, ФОП ОСОБА_1 та Бериславська міська рада з позовними вимогами Прокуратури не погоджуються просять суд відмовити в їх задоволенні у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року, винесеним суддею Гридасовим Ю.В., позовні вимоги Прокурора задоволені в повному обсязі. Місцевий господарський суд визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна серії ВРВ № 823432, укладений між Бериславською міською радою та ФОП ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року.

Зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути Бериславській міській раді вбудовані у житловий будинок нежитлові приміщення, які знаходяться у АДРЕСА_1 та зазначені на плані під літерою "А", загальною площею 61,50 м кв., які розташовані на земельній ділянці міської ради площею 0,0181 га, якій присвоєно кадастровий номер: 6520610100:01:085:0004.

Зобов'язано Бериславську міську раду повернути ФОП ОСОБА_1 47600,00 грн.. Крім того, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету України судовий збір в розмірі 1073грн.00коп..

Мотивуючи дане рішенням, місцевий господарський суд посилаючись на положення ст. 19 Конституції України, ст. 26 Закону Країни "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 06.06.2012р., якою Рішення Бериславської міської ради №568 від 11.06.2010р. "Про прийняття рішення щодо відчуження нерухомого майна комунальної власності міської територіальної громади" - скасовано, зазначив, що порушення вимог законодавства України про приватизацію призвели до того, що майно, а саме нежитлові приміщення, вбудовані в житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, були незаконно відчужені шляхом викупу ФОП ОСОБА_1, який не набув згідно із законом відповідного права на викуп.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просив рішення скасувати, прийняти нове яким в позові Прокурору відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що Бериславська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконує всі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання щодо їх відчуження.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що Рішення щодо відчуження нежитлового приміщення приймалось у відповідності до п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.1 ст.2, ст.3, ст.11, ст.12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п.2.4 розділу 2 Положення "Про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації" затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998р. №1511, Методики оцінки майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому справа була розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників ФОП ОСОБА_1 та Бериславської міської ради, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 11.06.2010 року на сесії Бериславської міської ради прийнято рішення за № 567 "Про перелік майна комунальної власності Бериславської міської територіальної громади, що підлягає відчуженню у 2008-2011 роках". Того ж дня, Бериславська міська рада, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 16.03.2010 року щодо надання дозволу на викуп нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало у ФОП ОСОБА_1 в оренді, прийняла рішення № 568 від 11.06.2010 року щодо відчуження вказаного нерухомого майна комунальної власності міської територіальної громади шляхом викупу на користь відповідача. (а.с.13-15)

23.10.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого комунального майна міської територіальної громади серії ВРВ № 823432, посвідчений державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області 23 жовтня 2010 року (надалі за текстом рішення - спірний договір). (а.с.10-11)

26.10.2010 року сторонами підписано відповідний акт приймання-передачі вбудованих у житловий будинок нежитлових приміщень. (а.с.12)

Прокуратурою Бериславського району проведено перевірку додержання законодавства в сфері приватизації комунального майна територіальної громади м. Берислава, за результатами якої встановлено, що Бериславською міською радою в жовтні 2010 року завершено процес приватизації вбудованих в житловий будинок нежитлових приміщень загальною площею 61,50 м кв., які знаходяться в АДРЕСА_1, шляхом викупу ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" (надалі за текстом рішення - Програма) було визначено основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчудження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Відповідно до п. 5 Програми будівлі, споруди та нежилі приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, віднесено до групи "А" класифікації об'єктів приватизації.

Відповідно до п. 48 Програми продаж об'єктів групи "А", здійснюється на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Як встановлено місцевим господарським судом, спірний об'єкт комунальної власності на аукціоні та за конкурсом не продавався.

Згідно ч. 3 п. 1.1. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року за № 377, невід'ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно п. 2.2. вказаного Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат.

При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Крім того, як встановлено матеріалами справи, постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 06.06.2012 р. по справі № 2101/2249/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 р., рішення Бериславської міської ради № 568 від 11.06.12 р. "Про прийняття рішення щодо відчуження нерухомого майна комунальної власності міської територіальної громади" - скасовано. (а.с.86-91)

Відповідно до положень п.п.48, 51, 52, 53 Програми продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону Країни "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію).

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкту без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25% залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідачем жодних документів на підтвердження здійснення ним поліпшень не менш як на 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості орендованого ним комунального майна, на час прийняття рішення № 568 від 11.06.2010 року щодо відчуження вказаного нерухомого майна міської територіальної громади шляхом викупу на користь відповідача, так і при розгляді справи як в господарському суді Херсонської області так і при розгляді справи №2101/2249/2012 в Одеському апеляційному адміністративному суді представлено не було.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органом приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкту та його місцезнаходження.

Зазначений перелік публікується не пізніше як через 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Рішення про перелік майна комунальної власності Бериславської міської територіальної громади, що підлягає відчудженню у 2008-2011 роках прийнято на сесії Бериславської міської ради 11.06.2010 року, проте відповідно до листа Бериславської міської ради № 02-28/652/11 від 11.11.2011 року в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях перелік об'єктів, що підлягають відчуженню шляхом викупу не публікувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 172 Цивільного кодексу України визначено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У спірних правовідносинах позивач виступає як власник комунального майна, проданого за спірним договором.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", право власності на державне майно підтверджуєься договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним, так як Бериславською міською радою не було дотримано необхідної процедури для відчуження спірного комунального майна.

Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що при винесенні рішення, місцевий господарський суд цілком правомірно надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення господарського суду Херсонської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 31 січня 2013 року у справі №5024/390/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 22.04.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя М.С. Петров