Рішення № 30843167, 18.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2013 року Справа № 913/781/13-г

Провадження №16пд/913/781/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АрматурноЕлектроНасосний Торговий Дім», м. Луганськ

до Приватного підприємства «ВВП-Луганськ-Контракт», м. Луганськ

про визнання недійсним договору

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Жиленко Д.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Карпов Д.О., довіреність від 02.12.12, б/н,

від відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В :

Суть спору: заявлена вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.01.10 №01/01-10, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, не надав суду витребуванні документи. Про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Позовна заява та ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за належною адресою, яка вказана також у довідці держреєстратора: м. Луганськ, вул. «Днєпровская», 49, кімн.1, ід. код 36409618. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом встановлене наступне.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу товару від 01.01.10 №01/01-10, на підставі якого продавець (відповідач) зобов'язався продати покупцю (позивачу) товар у кількості та по ціні, вказаним у видаткових та податкових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар протягом 3 банківських днів з дня поставки товару. Строк виконання зобов'язань сторонами по передачі та оплаті обладнання договором встановлено. Факт передачі обладнання у власність відповідачу сторони оформлюють відповідними видатковими накладними.

На виконання умов вказаного договору відповідач продав, а позивач купив обладнання, що підтверджено видатковими накладними, доданими до справи позивачем.

Документи, якими підтверджено факт продажу обладнання, складені у встановленому законом порядку і підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

Повноважний представник позивача повідомили суд про повну оплату відповідачем купленого обладнання.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свою вимогу тим, що позивачеві стало відомо про відсутність у відповідача матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності, в т.ч. відсутній управлінський та технічний персонал. В позовній заяві позивач вказує, що оскаржений договір укладено без мети настання реальних правових наслідків, оскільки господарська діяльність відповідача, по твердженню позивача у позовній заяві, є фіктивною, у зв'язку з чим позивач вважає договір недійсним, невідповідним вимогам п.5 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 3ст.215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували доводи позивача про невідповідність укладеного між сторонами договору вимогам закону.

Крім того, сторони фактично виконали угоду: відповідач передав, а позивач прийняв обладнання та повністю оплатив його вартість. Сторони оформили господарську операцію по купівлі-продажу обладнання у відповідності до умов договору і вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно якого (ст.9) господарська операція оформлюється видатковою накладною за підписами двох сторін.

Таким чином, сторони узгодили правочин та виконали його: позивач повністю отримав необхідний йому товар і оплатив його вартість згідно умов договору, а, відповідач передав позивачеві обумовлений договором товар.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. З огляду на вимоги даної норми права та враховуючи правовідносини сторін у справі, відсутні підстави для визнання договору недійсним, оскільки зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників правочину було вільним, адже в результаті правовідносин за оспорюваним договором для сторін настали реальні наслідки - продавець продав, а покупець купив товар. Правочин вчинено у письмовій формі і, як було вказано вище, фактично сторонами узгоджений та повністю виконаний, що підтверджено належними доказами.

Таким чином, права позивача не порушені оспорюваним правочином і позовні вимоги є безпідставними.

За таких обставин підстави недійсності правочину, викладені в статті 215 ЦК України, в правовідносинах сторін та в матеріалах справи відсутні і у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та відповідачем, слід відмовити.

Відповідно до правил ст.44-49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст..ст.203.215. 655 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 22.04.13

Суддя Р. Шеліхіна