Рішення № 30843096, 16.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 925/529/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Худолія В.В.- представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в

особі Маньківського району електричних мереж

до

відповідача Маньківської районної державної адміністрації

про стягнення 6 000,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі Маньківського району електричних мереж звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 6 000,11 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №130 від 01.11.2007 та переукладеного договору №130 від 03.12.2012, позивач у період з грудня 2010 року по лютий 2013 року поставив відповідачу активну електричну енергію на суму 27 727,90 грн., вартість якої останній оплатив лише частково в сумі 21 727,79 грн., залишок боргу станом на 27.02.2013 становить 6 000,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана представником відповідача 09.04.2013.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01.11.2007 між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго", від імені якого діє Маньківський район електричних мереж (далі - постачальник, позивач у справі) та Маньківською районною державною адміністрацією (далі - споживач, відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 130, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (договір переукладений 03.12.2012).

Згідно п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (переукладений договір від 03.12.2012 набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013).

На виконання умов вказаного договору та згідно звітів про використану електроенергію за період з грудня 2010 по лютий 2013 року позивачем було здійснено постачання електричної енергії на загальну суму 27 727,90 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті електричної енергії належним чином не виконав, повну вартість наданої електричної енергії не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 6000,11 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів №130 від 01.11.2007 та від 03.12.2012, зміст яких відповідає положенням статті 714 ЦК України та 275 ГК України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У договорах сторони встановили порядок проведення розрахунків, зокрема, у п. 2.3.3 договору сторони зазначили, що оплата постачальнику вартості електричної енергії здійснюється згідно з умовами додатків № 3, 4 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Так, відповідно до додатку №3 "Порядок розрахунків", розрахунки споживача з постачальником за користування електричною енергією здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ. Розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 10 числа минулого місяця по 10 число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії. Плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем згідно виставленого рахунку протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до додатку №3 до переукладеного договору від 03.12.2012 "Порядок розрахунків", остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі виставлених постачальником рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ на протязі п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.

На виконання умов договорів за період з грудня 2010 по лютий 2013 року позивачем було здійснено постачання електричної енергії на загальну суму 27 727,90 грн., вартість якої відповідач оплатив частково, станом на день звернення позивача з позовом до суду його заборгованість становить 6 000,11 грн.

Належне виконання договірних зобов'язань щодо постачання електричної енергії позивачем підтверджено розрахунком суми боргу, актами звірки розрахунків від 26.02.2013 та від 27.02.2013, які скріплено підписами та печатками обох сторін.

Претензії позивача №436 від 27.04.2011, №21 від 10.01.2012, №138 від 09.02.2012, №563 від 19.06.2012, №697 від 06.08.2012, №1184 від 17.12.2012 року, №49 від 17.01.2013 про сплату боргу за поставлену електроенергію відповідачем отримані, із відповідей на них слідує, що відповідач знав про свою заборгованість, обіцяв погасити борг, проте розрахунки в повному обсязі так і не були проведені.

Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення повного розрахунку за використану електричну енергію, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 6 000,11 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною та такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача про стягнення з відповідача 6 000,11 грн. заборгованості.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Маньківської районної державної адміністрації (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 14, код 04061257) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Маньківського району електричних мереж (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Ватутіна, 69А, код 25204695) - 6 000,11 грн. основного боргу, 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10-ти днів з дня підписання рішення.

Повний текст рішення підписано 19.04.2013

Суддя О.І. Кучеренко