Рішення № 30843068, 16.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа № 909/241/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Дуб'юк Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металика", вул. Корсунська 33, м. Севастополь, 99008;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт", вул. Вівчаренка буд. 1 кв.8, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100;

про стягнення 58544 грн. 80 коп., з яких 46789 грн. 80 коп. основного боргу, 11755 грн. штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Металика" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт" про стягнення 58544 грн. 80 коп., з яких 46789 грн. 80 коп. основного боргу, 11755 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

11.06.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт" укладено договір № 88-М, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002 (товар) згідно з умовами договору та ціні, визначеній в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 5.3. договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунковий рахунок відповідача:

- 80 % вартості відправленого товару оплачується на протязі 3-х банківських днів за фактом надання відповідачем факсової копії ж/д накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 3.4, 3.6. договору;

- остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється на протязі 10-ти банківських днів після приймання товару згідно умов, викладених в розділі 4 договору.

Згідно п. 5.4. договору, за згодою сторін можлива попередня оплата. Після отримання попередньої оплати, відповідач зобов'язаний поставити товар на суму отриманої попередньої оплати на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання передоплати. У випадку не виконання вказаної умови відповідач зобов'язується повернути позивачу суму отриманої попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення строку на протязі якого повинна була відбутися поставка товару.

Відповідно до п. 5.5. договору, ціна договору визначається даними видаткових накладних, оформлених на виконання цього договору.

На виконання умов договору, позивачем здійснено передоплату - перераховано відповідачу кошти в сумі 200000 грн. (15.06.12 - 150000 грн., 03.07.12 - 50000 грн.). Як вбачається з видаткової накладної № 12 від 25.06.12 та Акту приймання металів кольорових та чорних (вторинних) № 25/06 від 25.06.12, відповідач поставив, а позивач прийняв товар брухт чорних металів в об'ємі 63310 кг на загальну суму 153210 грн. 20 коп.

В порушення п. 5.4. договору, відповідачем не здійснено поставки товару в повному обсязі на вказану суму здійсненої передоплати, а саме не поставлено товар на суму передоплати в розмірі 46789 грн. 80 коп.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.12, згідно якого, борг відповідача перед позивачем становить 46789 грн. 80 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не здійснено поставку товару, обумовленого договором, кошти перераховані позивачем на рахунок відповідача в сумі 46789 грн. 80 коп. не повернуті, а відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про їх повернення.

З огляду на вказане, вимога позивача про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 46789 грн. 80 коп. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що відповідач у разі прострочення поставки товару сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від розміру передоплати, на яку не зроблено постачання товару, за кожен день прострочення поставки.

Пунктом 6.3. договору, визначено, що у випадку порушення відповідачем строків повернення передоплати, передбаченої у п. 5.4. договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми не поверненої передоплати. У разі затримки повернення передоплати більш ніж на 5 банківських днів, відповідачем крім сплати штрафу сплачується пеня за неповернення грошових коштів у розмірі 3 % від суми не поверненої передоплати за кожний день прострочення.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Разом з тим, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаних пунктів договору та з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо граничного розміру пені, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товару в сумі 3538 грн., штраф у розмірі 10 % від суми не поверненої передоплати - 4679 грн., та пеню за неповернення грошових коштів в сумі 3538 грн.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 3538 грн. пені за прострочення поставки товару, 4679 грн. штрафу у розмірі 10 % від суми не поверненої передоплати, 3538 грн. пені за неповернення грошових коштів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 46789 грн. 80 коп. основного боргу, 4679 грн. 10 % штрафу, 7076 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 627, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт" про стягнення 58544 грн. 80 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт", вул. Вівчаренка буд. 1 кв.8, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100 (ідентифікаційний код 35022976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металика", вул. Югославська, буд. 28, Куйбишевський район, м. Донецьк, 83008, (ідентифікаційний код 37671298) 46789 (сорок шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. - основного боргу, 4679 (чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. - 10 % штрафу, 7076 (сім тисяч сімдесят шість) грн. - пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 22.04.13