Рішення № 3084299, 15.12.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.08р.

Справа № 1/315-08

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, м. Дніпропетровськ

про стягнення 64 148 грн. 05 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Остапенко О.І., довір. № 800 від 26.09.2008р.;

від відповідача: Гуржій Ю.В., довір. б/н від 01.04.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (надалі - відповідач) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 64 148 грн. 05 коп., з яких 57 962 грн. 75 коп. –основний борг, 6 185 грн. грн.. 30 коп. - пеня, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії № 050494 від 01.01.2006р.

11.12.2008р. позивач надав суду довідку, відповідно до якої, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості до подання позову до суду та після звернення позивача з позовом, основна заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію складає 46 659 грн. 08 коп. та 6 185 грн. 30 коп. –пеня.

Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає.

В порядку ст.85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Міським комунальним підприємством „Дніпропетровські міські теплові мережі” та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району укладено договір про постачання теплової енергії № 050494 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язаний постачати через свої теплові магістралі теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов’язується здійснити оплату до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

На протязі опалювального періоду 2007-2008р.р. відповідач систематично порушував свої зобов’язання відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив п. 7.2 Договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 57 962 грн. 75 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: розрахунком суми позову, актом звірки взаєморозрахунків, рахунками, копіями актів прийому-передачі виконаних робіт.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України (ст. 161, 162 ЦК Української РСР) зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до п. 8.2.3 Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії відповідачу належить сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що відповідно до розрахунку позивача становить 6 185 грн. 30 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 10 703 грн. 44 коп. грн. до звернення позивача з позовом до суду та в сумі 600 грн. 23 коп. –після подання позовної заяви, що підтверджується довідкою позивача, станом на 04.12.2008р борг відповідача складає за період з 01.11.2007р. по 01.09.2008р. –46 659 грн. 08 коп.

Таким чином, оскільки позивачем були надані докази про оплату відповідачем заборгованості в сумі 600 грн. 23 коп., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині стягнення пені в сумі 6 185 грн. 30 коп., оскільки відповідно до п. 7.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов’язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

В матеріалах справи відсутні належні докази вручення відповідних рахунків до сплати відповідачу, тому у позивача відсутні підстави для нарахування пені.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає, що доводи позивача - Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі”, зазначені в позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 46 659 грн. 08 коп. В частині стягнення 600 грн. 23 коп. провадження слід припинити. В решті позову відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (49099, м. Дніпропетровськ, ж/м Червоний Камінь, 10А, код ЗКПО 05793181, р/р 2600430133859 в Дніпропетровському центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 305482) на користь Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі” (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЗКПО 32082770, р/р 260376115 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 305448) 46 659 грн. 08 коп. (сорок шість тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять грн. 08 коп.) –заборгованості, 472 грн. 59 коп. (чотириста сімдесят дві грн. 59 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 86 грн. 93 коп. (вісімдесят шість грн. 93 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення заборгованості в сумі 600 грн. 23 коп. провадження припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.А. Рудь

Рішення підписано - 30.01.2009р.