Рішення № 3084266, 24.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.09 Справа№ 10/241

За позовом: ВАТ „Львівський локомотиворемонтний завод”, м.Львів

до відповідача: ЛКП „Граніт”, м.Львів

про стягнення 38 834 грн. 56 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Брич Л.Б. - довіреність № 21 від 03.01.08р.;

Від відповідача: Стасів Г.І. –довіреність № б/н ;

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ВАТ „Львівський локомотиворемонтний завод”, м.Львів до ЛКП „Граніт”, м.Львів про стягнення 38 834 грн. 56 коп.

Ухвалою суду від 07.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 09.12.2008р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в засіданні суду 24.02.2009 р. просить позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач надав суду додаткові пояснення по суті заявлених вимог.

На виконання ухвали суду від 09.12.2008р. , сторони представили суду Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2008р.

Судом встановлено:

Відповідно до договору про постачання теплової енергії в гарячій волі № 30-Т-12-ВГЕ 05 від 03.01.2005 року , ВАТ „Львівський локомотиво ремонтний завод” , м.Львів (надалі - Позивач) зобов”язалось поставляти теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах , а ЛКП „Граніт”, м.Львів (надалі –Відповідач) зобов’язалось отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3 договору , споживач до 10 числа наступного місяця сплачує Постачальнику вартість розрахункової кількості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе зобов”язання по постачанні теплової енергії в гарячій воді Позивач виконав згідно з Додатком №1 до Договору. Однак, відповідач не здійснив оплату за надані послуги теплопостачання . Виставлені рахунки-фактури № 254 від 27.03.2008р. , № 334 від 16.04.2008р., № 486 від 30.05.2008р, № 554 від 25.06.2008р., № 638 від 29.07.2008р, № 729 від 28.08.2008р, № 819 від 26.09.2008р, № 909 від 28.10.2008р. на загальну суму 32 834 грн. 56 коп. Відповідачем не оплачені.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача за період з березня по жовтень 2008р. становить 32 834 грн. 56 коп. основного боргу .

Суд, заслухавши пояснення сторін , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, проти позову не заперечив. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 32 834 грн. 56 коп. підтверджена Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2008р. , представленого сторонами в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, заслухавши представників сторін , суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Граніт” (79018, м.Львів, вул. Бортнянського, 17 р/р 260090001209 в ОДАК УКБ м.Львова , МФО 325019, і.к. 2082686) на користь ВАТ „Львівський локомотиворемонтний завод” ( 79018, м.Львів, вул. Залізнична, 1 а р/р 260000000361 в ЛФ АБ „Експрес-Банк” м.Львова , МФО 325956, ЗКПО 00740599, і.к. 20826386) 32 834 грн. 56 коп. основного боргу, 328 грн. 34 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя