Постанова № 30841767, 05.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

05 квітня 2013 р. (15:55 год.) Справа №801/2150/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі судового засідання Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін: не з'явились.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податковою декларацією подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012р.; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271502 від 05.02.13р. та про стягнення на користь позивача судовий збір у розмірі 114,70 грн. та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року декларацією є протиправними та такими що не відповідають діючому законодавству. Також позивач зазначив про те, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо застосування до позивача штрафних санкцій за ч. 2 ст. 120 Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання 05.04.2013 р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду 05.04.2013 р. клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника та зазначивши про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 05.04.2013 р. не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (ЄДРПОУ 30973294) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 18.05.2000 р.

Судом з'ясовано, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

ТОВ "Вест Іст Груп" 21.01.2013 року засобами електронного зв'язку подало до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС податкову декларацію із ПДВ за грудень 2012 року.

Квитанцією №2 від 21.01.2013 року ДПС України до відома позивача доведено про те, що документ доставлено до районного рівня Державної податкової служби України 21.01.2013р. (а.с. 4-41).

Листом - повідомленням від 21.01.2013 р. 461/10/18.3-65 ДПІ у м. Ялті АРК ДПС до відома позивача доведено про невизнання податкової декларації на підставі п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України та п. 4.6 "Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" додатка 1 до наказу ДПС України №516 від 14.06.2012р. у зв'язку з тим, що у представленій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. поле "Податкова адреса" не відповідає реєстраційним даним платника, згідно довідників які експлуатуються в ОДПС та було запропоновано заповнити дану декларацію відповідно до загальним вимог та надати її до ДПІ у м. Ялті АРК ДПС.

Після чого, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками перевірки складено акт від 23 січня 2013 року №99/15.2/30973294 (а.с. 10).

За висновками даного акту встановлені порушення позивачем п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), а саме не подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013р. №0000271502, яким до позивача на підставі п.120.2 ст. 120 Податкового кодексу України застосовані штрафні санкції у розмірі 120,00 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України, від 06.04.2009р. № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008р. N 233 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ДПІ 28.11.2007 р. був укладений договір №946 про забезпечення електронного документообігу платника податків з державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с.14-17).

Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору №946 від 28.11.2007 р., надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію по ПДВ за грудень 2012 року з додатками.

ДПС доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства стає зрозумілим, що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Стосовно посилання відповідача у листі - повідомленні від 21.01.2013 р. 461/10/18.3-65 щодо того, що у представленій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. поле "Податкова адреса" не відповідає реєстраційним даним платника, згідно довідників які експлуатуються в ОДПС, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За правилами ч.4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Місцезнаходження юридичної особи зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру (ч.4 ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців")

Таким чином, суд робить висновок про те, що адреса місцезнаходження позивача, вказана у Виписці з єдиного державного реєстру, є офіційною адресою ТОВ «Вест Іст Груп», яка має зазначатись у податковій декларації.

Отже судом вбачається, що на виконання вимог діючого законодавства позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2013 року у полі «Податкова адреса» була зазначена адреса: 98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Ленінградська, 15, яка відповідає адресі, відображеній у Виписці з єдиного державного реєстру (а.с. 18) та у довідці з ЄДРПОУ серії АБ №551381 (а.с. 19) .

На підставі вищевикладеного, судом вбачається, що ні Цивільний кодекс України та ні Податковий кодекс України не містять норм щодо визначення місцезнаходження юридичної особи у довідниках ОДПС.

П. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що тільки за умови порушення норм ст. 48 Податкового кодексу України при складенні податкової звітності, вона не вважається податковою декларацією.

Тобто Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкова декларація може бути не визнана такою контролюючим органом: 1 - коли в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, або 2 - її не підписано відповідними посадовими особами, або 3 - не скріплено печаткою.

Таким чином, суд робить висновок про те, що посилання відповідача на те, що податкова адреса Позивача, зазначена у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р.не відповідає реєстраційним даним платника згідно довідників, які експлуатуються в ОДПС є неспроможним, оскільки жодним нормативним актом України не встановлено, що довідники ОДПС є офіційним джерелом визначення місцезнаходження юридичної особи та згідно із якими повинна заповнюватись податкова декларація.

Отже позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби щодо невизнання податковою декларацією подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (код ЄДРПОУ 30973294) декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби податкове повідомлення - рішення від 05.02.2013 р. №0000271502, суд зазначає наступне.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Законом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Отже враховуюче вищезазначене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд вважає можливим як наслідок того, що дії відповідача судом були визнанні протиправними щодо невизнання податковою декларацією подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (код ЄДРПОУ 30973294) декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, на підставі чого було проведено перевірку, за висновками якої було винесено акт, а на підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення, задовольнити позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від від 05.02.2013 р. №0000271502.

Згідно з п. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Як вбачається судом із матеріалів справи, позивачем на підтвердження здійснення витрат на правову допомогу надав оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 18.03.2013р. на суму 400,00 грн., також надав договір №2-2013 від 05.03.2013р. про надання правової допомоги, у зв'язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 400,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11 у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби щодо невизнання податковою декларацією подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (код ЄДРПОУ 30973294) декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 05.02.2013 р. №0000271502.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (код ЄДРПОУ 30973294) судові витраті зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн. та з витрат на правову допомогу у розмірі 400,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.