Ухвала суду № 30841665, 11.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м.Вінниця

11 квітня 2013 р. Справа № 802/1650/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: приватного малого підприємства "Атлант"

про: стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до приватного малого підприємства "Атлант" про стягнення заборгованості в сумі 4170,92 грн (за січень 2013 року 2085,46 грн та лютий 2013 року 2085,46 грн).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Так, п.4 ч.1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декілької відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В силу ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно із ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 2464-VI) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону 2464-VI суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Разом із тим, у представлених матеріалах, суду не надано доказів направлення відповідачу та отримання ним вимоги про сплату боргу із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року, оскільки наявна у матеріалах справи вимога від 07.03.2013 року № Ю-737 зазначену суму боргу не охоплює, так як підтвержена нею сума недоїмки виникла у період який обмежується січнем 2013 року, що підтверджується розрахунком, який долучений до матеріалів справи.

За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

Оскільки позовна заява не містить належного обгрунтування того, що згідно абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення зоборгованості за лютий 2013 року, така не відповідає встановленим ст. 106 КАС України вимогам, а тому підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтею 108 КАС України, –

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до приватного малого підприємства "Атлант" про стягнення заборгованості залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Богоніс Михайло Богданович