Ухвала суду № 30841557, 17.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р.Справа № 2а-6362/11/2170

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2011 року дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0004342301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 200 830,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 171647,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 29183,00 грн. (а.с. 3-11).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність поставки товарів (пально-мастильних матеріалів) підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, придбане дизельне паливо було використано в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позов був задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 19.12.2011р. № 0004342301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 200 830,00 грн., в тому числі за основним платежем на 171 647,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 29 183, 00 грн. (а.с. 178-180).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року та прийняти нову, якою відмовити ДП "Херсонський облавтодор" у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Спірне рішення прийняте на підставі акту від 29.11.2011 р. № 4098/23-2/31918234, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПНВКП "Атон" за червень та липень 2011 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем:

- частин 1-3, 5-6 ст. 203, частин 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Херсонський облавтодор" при придбанні товарів у постачальника ПНВКП "Атон" у червні та липні 2011 р.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.1 - 198.3 ст. 198, пунктів 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 171 647,00 грн., в тому числі за червень 2011 р. - на 54 921,00 грн., за липень 2011 р. - на 116 726,00 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням нікчемними та недійними господарських операцій між ДП "Херсонський облавтодор" та ПНВКП "Атон", такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості товарів (дизельного палива), нібито отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ПНВКП "Атон", у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності. В свою чергу, ПНВКП "Атон" сформував податковий кредит за документами по операціям з придбання товару у ТОВ "Югресурспостач", а ТОВ "Югресурспостач" - у ПП "Строймаркет" та ТОВ "ТД "Технотрейд".

Податковим органом встановлено, що ТОВ "Югресурспостач" не знаходиться за фактичним місцем реєстрації, платники ПП "Строймаркет" та ТОВ "ТД "Технотрейд" мають стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

ПНВКП "Атон" формувало податковий кредит за операціями з придбання товару (дизельного палива та інш.) у ТОВ "Югресурспостач", а останнє декларувало податковий кредит від ПП "Строймаркет" та ТОВ "ТД "Технотрейд". ТОВ "Югресурспостач", ПП "Строймаркет" та ТОВ "ТД "Технотрейд" відсутні за місцем реєстрації.

За інформацією податкового органу ТОВ "Югресурспостач" не має основних фондів та транспортних засобів, на підприємстві працює одна особа Вазняк Є.П. (керівник).

Згідно протоколу допиту керівника ПП "Строймаркет" Лукяненка А.В., підприємство фінансово-господарську діяльність з 2008 р. не здійснює, фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Югресурспостач" ніколи не мав, посадові особи цього суб'єкта господарювання йому невідомі.

Згідно пояснення ОСОБА_3, засновника "ТД "Технотрейд", наданого старшому оперуповноваженому ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, фінансово-господарська діяльність на підприємстві також не ведеться з 2008 р., остання податкова звітність до ДПІ у м. Херсоні надана в серпні, вересні 2010 р. з показниками про відсутність діяльності, печатка та установчі документи нікому та ніколи не передавались.

Згідно копії виписки по особовим рахункам ТОВ "Югресурспостач", розрахунки з ПП "Строймаркет" та "ТД "Технотрейд" відсутні.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач робить висновок про відсутність отримання та відвантаження товарів ПП "Строймаркет" та "ТД "Технотрейд" на адресу ТОВ "Югресурспостач", від ТОВ "Югресурспостач" - на адресу ПНВКП "Атон", а ПНВКП "Атон" - позивачу. Тобто, операції з придбання та реалізації товару не мали реального характеру, товар не перевозився та не зберігався, мало місце лише документування господарських операцій.

Крім того, відповідач посилається на те, що операції між самим позивачем та його безпосереднім контрагентом ПНВКП "Атон" не підтверджуються належним чином складеними документами. Самих лише видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, недостатньо для оформлення таких операцій. До того ж, в товарно-транспортні накладні не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій (відсутні посади, прізвища осіб, які приймали та відпускали товар), відсутня інформація щодо часу прибуття автомобіля для завантаження та часу прибуття для розвантаження, відсутня інформація щодо особи, на яку видана довіреність та підпис водія. Відсутні акти приймання продукції та довіреності (доручення) на представника на приймання продукції.

Відповідач також стверджував, що позивачем не надані до перевірки документи, які відображають витрати на транспортування дизельного пального.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Судом першої інстанції досліджено обставини щодо здійснення господарських операцій між ДП "Херсонський облавтодор" та ПНВКП "Атон" і дійшов вірного висновку про те, що вони носять реальний характер та не мають ознак фіктивності з огляду на таке.

ДП "Херсонський облавтодор" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

В жовтні 2008 р. між ДП "Херсонський облавтодор" та ПНВКП "Атон" укладено договір поставки № 52/1, відповідно до якого ПНВКП "Атон" взяв на себе зобов'язання систематично поставляти та передавати у власність дочірньому підприємству "Херсонський облавтодор" товар (дизельне пальне та бензин), а ДП "Херсонський облавтодор" - прийняти та оплатити товар. В липні 2009 р. було укладено додаток № 1 до вказаного договору, а в червні, листопаді 2009 р., червні та липні 2011 р. - додаткові угоди.

За актом перевірки, складеним податковим органом, фактично у періоді, що перевірявся, основним видом діяльності підприємства разом зі структурними підрозділами було виконання робіт по будівництву, поточному, капітальному ремонту, експлуатаційному утриманню автомобільних доріг державного та місцевого значення.

Таким чином суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач здійснював господарську діяльність, і що дизельне пальне є товаром, характерним та необхідним для його господарської діяльності.

Розрахунки за товар з ПНВКП "Атон" проведені у готівковому порядку на всю суму поставки. Транспортування придбаного товару здійснено транспортом позивача водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працюють у позивача.

Судом правильно враховано, що здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами:

- податковими накладними;

- видатковими накладними;

- товарно-транспортними накладними;

- доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку);

- подорожніми листами вантажного автомобіля;

- податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форми № 1 ДФ (щодо нарахування та виплати заробітної плати водіям, які здійснювали транспортування товару);

- довідками про рух пального у водіїв дорожніх механізмів за червень, липень 2011 р.

Отже колегія суддів погоджується з тим, що зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПНВКП "Атон".

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не дає права платнику податків на формування податкового кредиту за операціями, у зв'язку з якими вони були складені.

Так, судом правомірно зазначено, що окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не свідчать про відсутність самих господарських операцій з поставки товарів.

З товарно-транспортних накладних, копії яких надані позивачем до суду, вбачається, що у них відображена інформація про замовника, вантажоодержувача, найменування нафтопродукту, що перевозився, його об'єму, автопідприємство, яке здійснювало перевезення, державний номер автомобіля, яким здійснювалось перевезення, вид перевезень, прізвище водія та ін. Крім того, здійснення господарських операцій підтверджується іншими, названими вище, документами.

Крім того, суд правильно керувався тим, що контролюючим органом не надано належних доказів, що інформація, яку містять ці документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, порушення податкового законодавства контрагентами позивача в другому та третьому ланцюгах постачання або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Також суд правильно зазначив, що законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ДП "Херсонський облавтодор".

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов