Рішення № 30840650, 17.04.2013, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 2017/43/2012

№ провадження 2/624/25/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 17 квітня 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В, при секретарі Михальчук В.В., з участю представників осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за первісним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Новий сад» про розірвання договору купівлі - продажу майнового паю та відшкодування заподіяної шкоди 12500 грн., а також за зустрічним позовом ТОВ «Новий сад» до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі - продажу майнового паю та стягнення коштів 8466,54 грн., треті особи: Мажарська сільська рада Кегичівського району Харківської області, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство (далі - ПОСП) «Мажарка»,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2012 року позивачем подано первісний позов до ТОВ «Новий сад» про розірвання договорів купівлі - продажу майнового паю та відшкодування майнової шкоди у виді неотриманого доходу 12500 грн.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, 18.03.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі - продажу майнового паю з розстрочкою платежу. Пай належав позивачу на підставі майнового сертифікату, свідоцтва серії ХА №090160 від 27.07.2001 року, про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства вартістю 12349 гривень, що перебуває в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ «Мажарка». На підставі вказаних домовленостей, на виконання договірних обов'язків, позивачем було передано відповідачу майновий сертифікат, про що свідчить акт прийому - передачі від 18.03.2008 року. Позивач вважає, що свої договірні зобов'язання ним повністю виконано. Відповідно до умов цього договору, позивачем у касі ТОВ «Новий сад» отримано 6174,5 грн., що становить 50% вартості майнового паю, згідно з п.2 договору відповідач повинен був сплатити решту (50% вартості) на суму 6174,5 грн. у строк до 31.12.2008р., але свого обов'язку у встановлений строк, і до цього часу, не виконав і зазначені кошти не сплатив.

Позивач обґрунтовує свій позов ч.2 ст.651 ЦК України і вважає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Посилається на те, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З цих підстав позивач і просить розірвати договір.

Крім того, позивач посилається на п.п. 1,3,4 ст.611 ЦК України, де вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначає, що згідно з ч.1 ст.1166 цього Кодексу, спричинена майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Вважає, що відповідачем завдана матеріальна шкода, яка, відповідно до ст.22 ЦК України, складається зі збитків, понесених внаслідок необхідності звернення до суду для розірвання договору, повернення майнового сертифікату та захисту порушених прав в суді, а також відшкодування інших збитків, в т.ч. упущеної вигоди, просить їх відшкодувати. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору, а також за надання правової допомоги 1500 грн.

Позивач зазначає про своє звернення до ТОВ «Новий сад» з вимогою розірвати договір та повернути свідоцтво про право власності на майновий пай, що підтверджується копією листа до відповідача від 27.06.2009 року, але відповіді не надано, свідоцтво не повернуте. ПОСП «Мажарка» зверталося до позивача з письмовими пропозиціями викупити майновий сертифікат за ціною 12500 грн. За таких обставин, позивача було позбавлено змоги прийняти цю пропозицію, вважає, що відповідач повинен відшкодувати цю суму як не отриманого доходу.

20.01.2012 року ТОВ «Новий сад» звернулося із зустрічним позовом до позивача про розірвання цього ж договору та стягнення коштів 8466 грн. 54 коп. Зазначає, що відповідно до п.1 договору, відповідач за зустрічним позовом продав, а позивач (ТОВ «Новий сад») купив майновий пай, який перебуває в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ « Мажарка». На підставі п.2 договору продаж майнового паю вчинено в сумі 12349 грн. на умовах розстрочення платежу. Позивач за зустрічним позовом вбачає, що в договорі не реалізовано низку положень, які є істотними умовами даного виду договору. Він посилається на ч.1 ст.695 ЦК України, що істотною умовою договору купівлі продажу з розстроченням платежу є умова про порядок платежів, але в ньому не встановлено ні графіка платежів, ні порядку виплати коштів. Звертає увагу, що строки платежів у договорі вказано абстрактно, а їх розміри взагалі не зазначено. Тому, вбачає, що всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договору досягнуто не було, а це робить договір неукладеним.

ТОВ «Новий сад» зазначає, що при укладенні договору, продавець також не повідомив покупця про переважне право інших співвласників на купівлю права на майновий пай, і не попередив їх про бажання продати право на свій пай.

Крім цього, ТОВ «Новий сад» вважає, що продавцем, на підставі договору, одержано 50% вартості майнового паю, але так і не виконано своїх обов'язків: він не звернувся до Мажарської сільської ради із заявою про переоформлення майнового паю на покупця. Тому, майновий пай залишився у власності відповідача, про що свідчить незмінене свідоцтво про право власності, отже, договір не було реалізовано. Винним у цьому є продавець (відповідач за зустрічним позовом), а це стало причиною невиконання ТОВ «Новий сад» своїх зобов'язань. Під час укладення договору ТОВ «Новий сад» виходив з того, що тільки за умови використання майнового паю він зможе виплатити другу частину грошей. Вказує, що так як не було реалізовано переходу права власності на майновий пай, то і сплата другої частини грошей неможлива. Крім того, покупець запевняє, що до укладення договору йому не було відомо про те, що майно за цим майновим сертифікатом не виділене в натурі.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. На підтвердження цього, надав розрахунок, згідно з яким, станом на 31.12.2011 року, сума заборгованості становить 6174,5 грн.; втрати від інфляції з 31.12.2008 року до 31.12.2011 року - 1735,83 грн.; 3% річних за цей же період - 556,21 грн. Загальна сума заборгованості становить 8466,54 грн.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом його вимоги підтримав повністю, викладені у позовній заяві обставини підтвердив. Крім того, пояснив, що по укладеному договору купівлі - продажу майнового паю від 18.03.2008 року, який коштував 12349 грн., відповідач сплатив, а позивач отримала ? частину його вартості. Відповідач повинен був сплатити позивачу другу половину вартості майнового паю до 31.12.2008 року, але не сплатив до цього часу. 6174,5 грн. не виплачено, ТОВ «Новий сад» ухиляється від виконання зобов'язання за договором. Тому він з цієї причини просить розірвати договір купівлі - продажу майнового паю з розстрочкою платежу від 18.03 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Новий сад». По даному договору позивач продав фактичне право на майно, по акту приймання передачі від 18.03.2008 року - передав своє свідоцтво про право власності на майновий пай і повністю виконав свої договірні обов'язки. ТОВ «Новий сад» свої обов'язки по договору не виконало. Позивачем направлялись звернення до відповідача з вимогою розірвати договір та повернути свідоцтво про право власності на майновий пай. Але це не було виконано, тому, позивач вимушено звертається до суду, ним понесено витрати по сплаті судового збору, а також на правову допомогу 1500 грн.

Крім того, ПОСП «Мажарка» пропонувало позивачу продати майновий пай по вартості 12500 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови договору і не розірвав його, не повернув свідоцтво про право власності на майновий пай, позивачу було заподіяно майнову шкоду у виді не отриманого доходу (упущену вигоду) в сумі 12500 грн. Просить стягнути ці кошти з відповідача та розірвати договір.

Зустрічні вимоги представник відповідача за зустрічним позовом (він же представник позивача за первісним позовом) не визнав. Вважає, що умови договору його довірителем виконані повністю. Вважає, що до зустрічного позову слід застосувати позовну давність, у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Новий сад» просить відмовити.

Представник Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, як третьої особи на стороні позивача, пояснив суду, що він є сільським головою. Позивач продав товариству «Новий сад» свій майновий пай 18.03. 2008 року, отримав 50% його вартості. Другу половину, відповідно до договору, покупець повинен був виплатити до кінця 2008 року, але ці кошти не сплачено до цього часу. Представники ТОВ «Новий сад», коли виплатили позивачу, як і іншим, 50% вартості майнового сертифікату, залишили в сільській раді пакет документів: договір купівлі-продажу, оригінал майнового сертифікату, копію паспорта, ідентифікаційного коду та заяви позивача. Вони пообіцяли доплатити другу половину вартості, і потім переоформити свідоцтво на нового власника. Пізніше люди ходили до нього з питаннями, коли ТОВ «Новий сад» виплатить їм другу половину вартості. Документів у них на руках не було, їх усі ТОВ «Новий сад» передав до сільської ради. Покупець знав про те, що купив право на майновий пай, не виділений в натурі. Вважає первісний позов обґрунтованим, а зустрічний позов ТОВ «Новий сад» - безпідставним.

Представник ПОСП «Мажарка» в судовому засіданні пояснила, що представники ТОВ «Новий сад» збирали жителів села, проводили роботу по укладенню договорів оренди землі та купівлі-продажу майнових паїв. На таких зборах повідомлялось, що майно не розпайоване і перебуває в колективній власності. ПОСП «Мажарка» запропонувало продати йому майновий сертифікат, майно в натурі членам їх господарства не виділялося. Вважає первісний позов обґрунтованим, а зустрічний позов ТОВ «Новий сад» - безпідставним.

Представник ТОВ «Новий сад» у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. Зустрічний позов підтримав, проти задоволення первісного позову заперечив.

У своєму письмовому запереченні наголосив на доводах, наведених у зустрічному позові.

Заслухавши пояснення, дослідивши докази, суд доходить висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 18.03.2008 року між сторонами було укладено договір купівлі - продажу майнового паю (а.с.6). Відповідно до даного договору, позивачем за первісним позовом продано, а відповідачем куплено майновий пай, на підставі свідоцтва про право власності на нього (майновий сертифікат) ХА №090160, який перебував в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка», вартістю 12349 грн. На виконання умов договору, відповідачем було сплачено позивачу 50% вартості паю 6174,5 грн. Покупець (ТОВ «Новий сад») зобов'язувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року, виплатити решту суми, тобто 6174,5 грн., але цю умову не виконав. Відповідно до п.3 даного договору вказано, що з моменту розірвання договору по вині продавця, останній зобов'язується повернути отримані кошти та сплачує неустойку 100% отриманих коштів. Згідно з актом прийому-передачі майнового паю від 18.03.2008р., позивачем передано у власність ТОВ «Новий сад» свій майновий пай на підставі свідоцтва про право власності на майновий сертифікат серія ХА №090160, виданого 27.07.2001року Мажарською сільською радою Кегичівського району Харківської області (а.с.4). Позивачем, разом з іншими жителями с. Мажарка, на адресу відповідача направлявся лист з вимогою про виплату другої половини вартості майнового сертифікату (а.с.9).

Факт несплати покупцем «Новий сад» решти 50% вартості майнового паю, як це передбачено умовами оспореного договору, не заперечується.

На підставі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 610 цього Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов'язання зазначені в ч.1 ст. 611 ЦК України: «у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: п.1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору». Зі змісту ч.1 ст. 651 ЦК вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.2 ст.651 ЦК, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час судового розгляду, позивачем первісного позову доведено, що ТОВ «Новий сад» допустив істотне порушення договору, оскільки, позивач був позбавлений права отримати обумовлені в ньому кошти у зазначений строк, і фактично не отримав ці кошти, на які розраховував при укладенні договору.

Що стосується істотного порушення стороною договору, то зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яка гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховувалось позивачем за первісним позовом, відповідачем ТОВ «Новий сад» порушені.

Судом встановлено, що умови даного договору не виконані відповідачем в тій частині, що він зобов'язувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року виплатити позивачу решту суми, тобто, 6174,5 грн.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За вимогами ч.1ст. 691. ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1,2 ст.692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, позивач за первісним позовом, згідно з актом прийому-передачі від 18.03.2008р., виконав покладені на нього договором купівлі-продажу обов'язки по передачі товару (а.с.7).

Відповідач за первісним позовом, на порушення п.2 договору, в установлений строк не здійснив оплату 50% вартості майнового паю.

Відповідно до ч.1 ст.12 та ст.16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права.

Тому, суд доходить висновку, що вимоги первісного позивача щодо розірвання договору з тих підстав, що відповідач не виконав його умови і не сплатив позивачу 50% вартості паю до 31.12.2008 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Підставою для цього є висновок про те, що продавцем свої зобов'язання виконано, а відповідач ТОВ «Новий сад», не виконавши умови договору, допустив істотне порушення його умов. Єдиною умовою виплати покупцем решти 50% вартості паю в п.2 договору визначено настання дати 31.12.2008р., з будь-якими іншими обставинами ця подія не пов'язується, жодного зобов'язання у зв'язку з цим на продавця не покладалось. Подальші взаємовідносини покупця з сільською радою не можуть спростувати виконання договірних обов'язків продавцем.

Розглядаючи вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Новий сад» збитків у виді не отриманого доходу, суд виходить з наступного:

Правові наслідки розірвання судом договору встановлені ст.653 ЦК України, де передбачено, що у такому разі зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з його істотним порушенням однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 22. ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто, упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права.

Позивач свою упущену вигоду вбачає в позбавленні можливості прийняти пропозицію ПОСП «Мажарка» та продати майновий пай по ціні його повної вартості (а.с.10). На підставі цього, позивач вважає, що відповідач ТОВ «Новий сад» повинен відшкодувати понесені збитки у виді цього не отриманого доходу.

Суд вважає, що заявлена сума є не доходом, а вартістю майнового паю відповідно до майнового сертифікату.

Відповідно до ч.1 ст.189 ЦК, продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. При обчисленні розміру упущеної вигоди, позивачем не доведено достовірності (реальності) тих доходів, які ним, як потерпілою особою, передбачалось отримати.

Крім того, за загальним правилом, цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

В судовому засіданні представник ТОВ «Новий сад» пояснив, що діям покупця перешкоджало те, що майновий сертифікат утримувався Мажарською сільською радою, ці відомості не спростовані.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд вважає, що дана вимога первісного позову про стягнення з ТОВ «Новий сад» коштів у відшкодування заподіяної майнової шкоди у виді неотриманого доходу внаслідок невиконання своїх обов'язків по договору задоволенню не підлягає.

В ч.1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Розглядаючи вимогу первісного позову про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного: Згідно з квитанціями, позивачем фактично сплачено всього 282,30 грн. (200,80 грн.+81,50грн.). Підлягало сплаті при поданні прозову у межах ставки судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру: 188,20+94,10=282,30 грн. відповідно. Оскільки, задоволенню підлягають лише вимоги немайнового характеру за первісним позовом, присудженню підлягають судові витрати у цій частині, а саме, 94,10 грн. У решті заявлених вимог щодо стягнення судового збору позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи вимогу первісного позову про стягнення витрат за надання правової допомоги, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 14.12.2011р., правову допомогу у складанні первісного позову надавало приватне підприємство «Укрюрполіс», за що позивачем сплачено по квитанції 1500 грн. Проте, представником цього підприємства не надано розрахунку витраченого часу при наданні правової допомоги. Це унеможливлює проведення розрахунку суми за надання правової допомоги. В судовому засіданні повноваження на ведення справи в суді позивачем надано іншому адвокату.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат за надання правової допомоги.

Розглядаючи зустрічний позов ТОВ «Новий сад», суд звертає увагу, що він містить взаємосуперечливі твердження: представник ТОВ «Новий сад» вказує, що в оспореному договорі не реалізовано низку положень, які є його істотними умовами. Всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договору досягнуто не було, що в свою чергу робить договір неукладеним. Разом з тим, представник ТОВ «Новий сад» вказує, що він змушений звернутися до суду з вимогою про розірвання цього договору та стягнення з відповідача заподіяної шкоди.

Суд не може погодитись з твердженням представника ТОВ «Новий сад», що в договорі не встановлено графіку платежів, порядку виплати коштів, строки та розміри платежу. Встановлено, що в п.2 цього договору вказано, що продаж вчинено на суму 12349 грн., які продавець отримав від покупця в розмірі 50% від вартості майнового паю в сумі 6174,5 грн., а решту суми покупець зобов'язується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року. Це вказує на наявність як конкретного розміру, так і конкретного строку виплати; домовленість щодо розстрочки платежу стосується його розподілу на дві частини: 50% - при підписанні договору, решта (50%) - у встановлений строк. Оскільки, умова щодо виплати решти вартості паю визначена однією частиною (50%), а договір не містить вказівок про домовленість щодо її подальшого розподілу, підстав для встановлення графіку одноразового платежу не вбачається.

У зустрічному позові ТОВ «Новий сад» також вказано, що відповідач, як продавець, не попередив його щодо прав третіх осіб на товар, та що майно не було виділене в натурі. Це не відповідає дійсності, оскільки, в п.1 оспореного договору прямо зазначено, що продавець продав, а покупець купив майновий пай, який перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка» с.Мажарка Кегичівського району Харківської області у відповідному розмірі від загального пайового фонду.

Також, суд не може прийняти твердження про те, що про наміри щодо продажу не попереджені інші співвласники прав на майновий фонд. Згідно з обставинами, викладеними у первісному позові, перед продажем проводилися збори співвласників, де це питання розглядалось публічно, що підтверджено поясненнями в судовому засіданні і ніким не спростовано. У зв'язку з цим, також взято до уваги те, що до суду з приводу порушення їх прав при укладенні оспореного договору ніхто з інших співвласників прав на майновий фонд не звертався, представником ТОВ «Новий сад» не подані відомості про надання цими співвласниками повноважень на захист їх прав.

Судом розглянуто довід ТОВ «Новий сад» про те, що обов'язок надання до Мажарської сільської ради свідоцтва про право власності на майновий пай покладено на продавця. На думку представника товариства, саме продавцем цей обов'язок не виконано, і це спричинило до порушення умов договору.

У зв'язку з цим, суд керується наступним: Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зі змісту оспореного договору не вбачається, що на продавця покладено обов'язок надання до сільської ради документів, в т.ч. свідоцтва про право власності на майновий пай. Це також не узгоджується з вимогами вищевказаних норм закону, зокрема, ст.ст. 655,692 ЦК України.

Крім цього, слід взяти до уваги таке: Згідно з п. 14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02. 2001р. N 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, до сільської, селищної, або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Зазначеним «Порядком» прямо не названо сторону (особу), яка має звернутись до місцевої ради за переоформленням свідоцтва про право власності, пов'язані з цим обов'язки сторін у договорі не визначені. Представник ТОВ «Новий сад» вважає, що це мав зробити продавець (позивач за первісним позовом). Розглядаючи це питання, суд виходить з наступного:

По-перше, у змісті наведеного пункту згаданого нормативного документу, де врегульовано порядок вирішення цього питання, міститься пряме посилання, що відповідні дії необхідно вчинити «для отримання нового свідоцтва». У даному випадку, набувачем майнового паю, який претендував на отримання нового свідоцтва, був покупець. Таким чином, аналіз даного нормативного документу дає підстави для висновку, що обов'язок звернення до сільської ради за отриманням нового свідоцтва, покладається на покупця - ТОВ «Новий сад». Продавець не розглядається як суб'єкт такого звернення, оскільки він не набував права власності (а навпаки, його відчужував), не претендував на отримання нового свідоцтва (бо мав своє і здав його в обумовлений сторонами спосіб), і не мав повноважень (довіреності) від покупця на отримання нового свідоцтва, яким право власності визначалось за іншою особою - покупцем. Питання про передачу продавцем свого права власності на майновий пай уже вирішене у договорі, згідно з п.1 якого, майновий пай є відчуженим: «право власності покупця наступає з моменту підписання акту прийому-передачі майнового паю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай».

По-друге, обов'язок подання до сільської ради необхідних для цього цивільно-правової угоди та попереднього свідоцтва про право власності на майновий пай, передбачає наявність цих документів. Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі від 18.03.2008р., свідоцтво (сертифікат), відразу після підписання договору, фактично було передано покупцеві (ТОВ «Новий сад»), ця обставина підтверджується також іншими доказами, зокрема, наданими суду поясненнями. При цьому, продавець також передав покупцеві копію своєї заяви, паспорта, довідки про ідентифікаційний код, тобто, комплект документів, необхідний для переоформлення. У зв'язку з цим, продавець практично позбавився можливості належним чином звернутись за відповідним переоформленням. Вручивши цей сертифікат, продавець фактично передав (а покупець, прийнявши його, фактично взяв на себе) зобов'язання по подальшому переоформленню права власності. У подальшому, покупець фактично приступив до виконання цього зобов'язання: подав у сільську раду (залишив у ній) майновий сертифікат та документи, що також підтверджено у судовому засіданні.

Зміст договору (п.1) про перебування майнового паю у колективній власності, систематичне відвідування с.Мажарка представниками ТОВ «Новий сад»,їх участь у місцевих загальних зборах свідчить про те, що на час укладення договору, покупцеві ТОВ «Новий сад» було відомо, що майно знаходиться в загальному пайовому фонді іншого підприємства, і не виділене в натурі.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем за первісним позовом (продавцем у договорі) виконано ті зобов'язання, які в ньому передбачені. Натомість, покупцем ТОВ «Новий сад» не виконано умови договору і допущено істотне порушення його умов, а саме - невиплата обумовленої суми у визначений строк. Тому, підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Новий сад» суд не знаходить.

Посилання представника ТОВ «Новий сад» про невідповідність тексту договору вимогам закону слід розглядати з урахуванням того, що цей документ складався самим покупцем. У зв'язку з цим, суд не може визнати обґрунтованими претензії з приводу змісту договору до продавця, і вини останнього в цьому не вбачає.

Суд розглянув довід представника позивача за первісним позовом (та відповідача за зустрічним) про застосування до зустрічного позову позовної давності, оскільки, остаточний кінцевий строк його виконання зазначено як 31.12.2008р., а строк подачі до суду - 20.02.2012 року. Письмова заява про застосування строку позовної давності не подавалась.

У зв'язку з цим, враховуючи попередній висновок про відсутність порушеного права ТОВ «Новий сад», суд не вбачає підстав для застосування до нього строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 12,16,22,189,257,258,261,267,525, 610,611,638, 651,655,691,692 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково первісний позов ОСОБА_4, розірвати договір купівлі - продажу майнового паю від 18.03.2008 року між ОСОБА_4 (індивідуальний ідентифікаційний №1863201819) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» (ЄДРПОУ 31440784).

Стягнути на користь ОСОБА_4 з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» судовий збір в сумі 94 (дев'яносто чотири) грн.10 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі - продажу майнового паю та стягнення коштів 8466,54 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Криворотов