Постанова № 30839729, 22.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1015/13-a

"22" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі

головуючого судді Жука А.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Ю.П.

за участю:

прокурора - Васильківської О.А.;

позивач - не з'явився;

відповідач -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 4572,42 гривні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 1194,03 гривні. Станом на 22.04.2013 року борг відповідача зі сплати єдиного внеску перед Пенсійним фондам становить 3378,39 гривень.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 3378,39 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заперечень на адміністративний позов не подав, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому можливо розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з вимогами п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як передбачено ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2012 року у сумі 372,33 грн.(1073,00 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2012 року у сумі 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7%), з 1 липня 2012 року у сумі 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2012 року у сумі 387,95 грн. (1118,00 х 34,7%), та з 1 грудня 2012 року у сумі 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 4572,42 грн. яка виникла за період січень - грудень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості щодо ФОП ОСОБА_1 (а.с.7) та поданим ним самостійно до органу пенсійного фонду звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (а.с. 11-12).

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №ф98 від 25.03.2013р.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, у звязку із добровільною сплатою заборгованості в розмірі 1194,03 грн., у звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3378,39 грн.

Відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, встановивши всі обставини, що мають значення для справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що несплата єдиного внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у встановлені законодавством терміни позбавляє Пенсійний фонд України можливості належним чином розвивати систему соціального забезпечення, може спричинити ненадходження коштів до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що у свою чергу призведе до суттєвого порушення конституційних прав громадян на своєчасне отримання пенсій та інших соціальних допомог та може завдати істотної шкоди інтересам держави та соціально-незахищеної категорії громадян, а також враховуючи ту обставину, що доводи позовної заяви відповідачем не спростовано, суд вважає, що доводи позивача не спростовуються матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3378,39 гривень (три тисячі триста сімдесят вісім гривень 39 копійок) в користь управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області (р/р №37191104001906 в ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 21156321, МФО 838012).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.