Постанова № 30839371, 17.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. Справа № 804/3213/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представника позивача Гордісової І.М.

представника відповідача Товстої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним рішення щодо невизнання податкової декларації з розрахунку по орендній платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009 р.; зобов'язання прийняти та відобразити в особовому рахунку показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» скористалось своїм правом на подання уточнюючої декларації в строк, передбачений чинним законодавством, оскільки таке право у позивача виникло з моменту отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з 29.11.2012 р. на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 30.10.2012 р. Уточнюючу декларацію було подано позивачем 30.11.2012 р. Враховуючи наведене, рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про не визнання уточнюючої декларації з плати за землю за 2009 р. суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що у уточнююча декларація з плати за землю за 2009 р. подана підприємством після того, як сплив строк давності, що є порушенням ст. 102 Податкового кодексу України. З огляду на зазначене, оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 23363633, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 18, 39).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 р. зобов'язано Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області надати Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за 2009, 2010, 2011 р.р. (а.с. 6-7).

Зазначені витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видані позивачу Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області 29.11.2012 р. (а.с. 40-43).

30.11.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» було подано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби уточнюючу декларацію з плати за землю за 2009 р. (а.с. 52-57).

03.12.2012 р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби листом № 37142/10/183-12 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Логос», що подана уточнююча декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009 р. не визнана податковою звітністю, посилаючись на порушення підприємством п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (а.с. 70).

Зазначене рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 8-17).

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно до п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно п.п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Згідно до п. 49.10. ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких невизначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до ч. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-12 задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» підлягають задоволенню частково в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що витяги з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки за 2009 р. отримані позивачем 29.11.2012 р., таким чином, з цього моменту виникли обставини, що зумовили подання підприємством уточнюючої декларації з плати за землю за 2009 р.

Зазначена уточнююча декларація була подана та фактично отримана відповідачем 30.11.2012 р.

Положення Податкового кодексу України встановлюють право платника податку на виправлення помилки, допущеної в податковій декларації, зокрема, шляхом подання уточнюючого розрахунку з урахуванням визначеного цим Кодексом строку давності.

У відповідності до вказаних норм позивачем протягом 1 095 днів було використане право на виправлення помилки та подано уточнюючу декларацію з плати за землю за 2009 р. в межах 1 095 днів.

З огляду на зазначене, рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 03.12.2012 р. № 37142/10/183-12 щодо невизнання податковою звітністю уточнюючої декларації Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» з плати за землю за 2009 р. суперечить вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання протиправним рішення щодо невизнання податкової декларації з розрахунку по орендній платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовна вимога про зобов'язання прийняти та відобразити в особовому рахунку показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 49 Податкового кодексу України в разі встановлення в установленому законодавством порядку факту неправомірної відмови органом державної податкової служби у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а показники податкової звітності підлягають обов'язковому коригуванню на підставі прийнятої декларації.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати уточнюючу декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» з плати за землю за 2009 р. такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - 30.11.2012 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» є позовом немайнового характеру.

При подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі, встановленому для подання позовів майнового характеру, тому надміру сплачені кошти підлягають поверненню позивачу, з урахуванням необхідного до сплати розміру судового збору при заявленні вимог немайнового характеру та часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено,

Таким чином, судові витрати в розмірі 2 278,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 03.12.2012 р. № 37142/10/183-12 щодо невизнання податковою звітністю уточнюючої декларації Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» з плати за землю за 2009 р.

Визнати уточнюючу декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» з плати за землю за 2009 р. такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - 30.11.2012 р.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 2 278,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Логос».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 22.04.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук