Постанова № 30838889, 02.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/2619/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріСамоварові А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Савельєва В.І., Курочкіної І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Техавтотрейд" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Техавтотрейд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 6000,00грн та №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 1290,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000892304, прийняте безпідставно, необґрунтовано та з порушенням норм Податкового кодексу України. Відповідачем при прийнятті рішення не враховано, що ОСОБА_5, котрий своїм підписом засвідчив особисте отримання коштів в сумі 3000,00грн. був в однієї особі - директором підприємства ПП «Техавтотрейд», особою, яка поклала на себе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку і обов'язки касира у зв'язку з відсутністю відповідних посад у штаті підприємства, і особою, що отримала кошти у розмірі 3000,00грн., згідно даних бухгалтерського обліку підприємства. При цьому він припустився помилки та не підписав видатковий касовий ордер, як особа, що отримала кошти. Податковий орган не врахував, що зазначене не призвело ні до спотворення даних бухгалтерського обліку, ні до створення понад лімітованого залишку коштів в касі. Також позивач зазначає, що застосування штрафних фінансових санкцій на підставі положень Указу Президента від 12.06.1995р. №43695 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» суперечить п. 113.3. ст. 113 ПК України, який обмежує застосування штрафних фінансових санкцій положеннями Податкового Кодексу та інших Законів України. Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000892304 від 20.09.2012 позивач зазначає наступне, не було враховано податковим органом, що продаж за накладної від 01.08.2011р. №01084 було здійснено згідно договору поставки, і тому відповідно до ст.263 Господарського кодексу, відсутні підстави вважати зазначену діяльність як торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки прийняті за день до вручення письмової відповіді на заперечення до акту перевірки. З огляду на наведене позов просив задовольнити.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 07.09.2012р. № 0047/04/81/23/36510379 про результати фактичної перевірки за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Підстав для визнання протиправним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не вбачається, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Приватне підприємство "Техавтотрейд" (далі - ПП "Техавтотрейд") перебуває на обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків та зборів.

З 04.09.2012 року по 07.09.2012 року посадовими особами відповідача на підставі направлень від 04.09.2012 року №205 та №206 була проведена камеральна перевірка ПП "Техавтотрейд" щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, тобто проведено фактично перевірку господарської одиниці (офіс на території магазину «Автозапчастин»), розташованої за адресою м.Кривий Ріг, вул.Будьонного, 4/42, що належить ПП «Техавтотрейд» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), норм регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів. В ході перевірки виявлені наступні порушення:

- 26.07.2011р. з каси було видано готівкові кошти в розмірі 3000,00грн. з оформленням видаткового касового ордеру №10 від 26.07.2011р. В зазначеному видатковому ордері відсутній підпис ОСОБА_5 - одержувача готівкових коштів. Підприємство не встановило ліміт залишку готівки в касі та не підтвердило видачу готівкових коштів.

- здійснення торгівельної діяльності без наявного відповідного торгового патенту, а саме: згідно наданих прибутково касових ордерів від 23.01.2012 року №1 на суму 1786,51 грн., від 17.02.2012 року №2 на суму 1963,63 грн., від 23.04.2012 року №4 на суму 2945,45грн. здійснювалась реалізація товару готівковими коштами згідно накладної від 01.08.2011р.

За результатами даної перевірки складено акт № 0047/04/81/23/36510379, в якому зафіксовано порушення позивачем п.1 ч.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.п. 2.8, 3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення 637) та ст.267 Податкового кодексу України.

20.09.2012 на підставі Акту № 0047/04/81/23/36510379 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000892304 на суму 6000,00 грн. - за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі та №0000892304 на суму 1290,00 грн. - за здійснення торгівельної діяльності без отримання відповідного торгового патенту, якими застосовано до позивача штрафні санкції за недодержання вищенаведених вимог законодавства.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2.8. Положення 637, встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з абз. 2 п.3.5. Положення 637, встановлено для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Положеннями п.5.2. Положення 637, встановлено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до п.5.8. Положення 637, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Згідно з п.3.5 Положення 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Відповідно до п. 7.24 Положення 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

З урахуванням вищезазначених норм, доводи позивача, не спростовують порушення наведених норм, у тому числі і те, що не підписання посадовою особою видаткового касового ордеру як особою, що отримала кошти не призвело ні до спотворення даних бухгалтерського обліку, ні до створення понадлімітного залишку коштів в касі не є підставою для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, в ході перевірки директор ПП "Техавтотрейд" пояснив, що на підприємстві не встановлено ліміт каси на 2011 рік, що підтверджено матеріалами справи.

Ст.1, 2-3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Крім того, під час перевірки було пояснено (пояснення директора підприємства містяться в матеріалах справи), що по прибутковим касовим ордерам (від 23.01.2012 року №1, від 17.02.2012 року №2, від 23.04.2012 року №4) до каси підприємства були прийняті готівкові кошти як заборгованість за товар по видатковій накладній від 01.08.2011 року №01084. Суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про порушення податкового законодавства у вигляді проведення торгівельної діяльності без отримання торгового патенту саме за січень, лютий та квітень 2012 року на підставі документів, які свідчать про здійснення розрахункових операцій саме у цих місяцях з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В ході проведення перевірки надані позивачем вищезазначені прибуткові касові ордери підтвердили факт проведення розрахункових операцій за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є недотриманням вищенаведеної норми.

Відповідно до п.п. 267.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.

Згідно з п.п. 267.3.2 п. 267.3 ст.267 Податкового кодексу України ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в межах, зокрема, на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.125.1 ст.125 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць.

Стосовно посилань позивача на порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень, суд враховує наступне.

Відповідно до п.86.8 ст 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на вищенаведену норму законодавства, посилання відповідача на порушення термінів винесення податкових повідомлень-рішень суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідь на заперечення до акту перевірки надано 19.09.2012 року, що підтверджується підписом директора позивача на екземплярі даної відповіді. А податкові повідомлення-рішення прийняті на наступний день після вручення відповіді на заперечення до акту перевірки - 20.09.2012 року, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи позивача про неправомірність застосування штрафних санкцій ні підставі положень Указу Президента від 12.06.1995р. №43695 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», оскільки це суперечить п. 113.3. ст. 113 ПК України, яким встановлено застосування штрафних фінансових санкцій на підставі положень Податкового Кодексу та інших Законів України, суд вважає безпідставними, так як Указ Президента від 12.06.1995р. №43695 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» був чинним на момент правовідносин зазначених в позові, також спірні правовідносини чітко регулюються саме зазначеним нормативно-правовим актом.

Суд приходить до висновку, що доводи позивача не спростовують самого факту встановлених порушень і тому не є підставою для скасування рішеннь податкового органу.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що податкові повідомлення - рішення №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 6000,00грн та №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 1290,00грн. прийняті відповідачем на виконання та у відповідності з вищенаведеними вимогами Податкового кодексу України та іншими нормативними актами.

З огляду на наведе та враховуючи положення законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 6000,00грн та №0000892304 від 20.09.2012 року на суму 1290,00грн.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Техавтотрейд" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текс постанови складено 08.04.2013р.

Суддя І.В. Юхно