Постанова № 30838688, 18.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

18 квітня 2013 р. Справа № 802/1206/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представника позивача: Бабія Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

до: приватного акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах держави в особі Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 21546,10 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає" та "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідача повідомлено належним чином про судові засідання, його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Могилів-Подільський кар'єр" зареєстроване Могилів-Подільською районною державною адміністрацією Вінницької області 10.06.1996 року, включене до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку у Могилів-Подільській ОДПІ з 14.06.1996 року за № 206, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП від 11.03.2011 року № 890/10/29-110, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач має заборгованість по орендній платі за землю в сумі 21169,79 грн. по основному платежу за листопад та грудень 2012 року.

За несвоєчасну сплату орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб до відповідача податковим повідомленням-рішенням №0003051600 від 17.12.2012 року застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 326,80 грн. Також відповідачу в автоматичному режимі нараховано пеню в розмірі 49,51 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, борг ПрАТ "Могилів-Подільський кар'єр" по орендній платі за землю становить 21546,10 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік, довідкою про суми податкового боргу станом на 14 березня 2013 року ПрАТ "Могилів-Подільський кар'єр", зворотнім боком облікової картки платника податку які містяться в матеріалах справи.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пункт 14.1.136 ПК України визначає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, з вказаних норм вбачається, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до вступу в дію Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу другу податкову вимогу №2/216 від 10.12.2001 року, яка була отримана відповідачем 13.12.2001 року, що підтверджується матеріалами справи, однак вказана податкова вимога відповідачем залишено без виконання.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаних податкових вимог в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр" (24026, Вінницька область, Могилів-Подільський район, с.Озаринці, вул. Набережна, 39, код ЄДРПОУ 05466814) р/р 33216812700341, код платежу 13050200, МФО 802015 банк УДКСУ у Могилів-Подільському районі, Вінницької області, код банку 38031302, одержувач місцевий бюджет Озаринецької сільської ради)) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб в сумі 21546,10 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок шість) гривень 10 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна