Ухвала суду № 30837424, 19.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2013 року Справа № 2-18/1988-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів та конструкцій"на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі№2-18/1988-2010за позовомТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів та конструкцій"до (третя особа за участюМаломаяцької сільської ради - спільне мале підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів") прокуратури м.Севастополяпровизнання частково недійсним рішеннявстановив:

Подана позивачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

З огляду на вимоги ч.3 ст.50 ГПК України перебіг процесуального строку для подання касаційної скарги у даному випадку розпочався 08.02.2013 року та закінчився 27.02.2013 року.

Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до скарги повинні додаватися докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) по справі.

Таким чином, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після виконання приписів ч.4 ст.111 ГПК України.

Як вбачається з доданого до скарги клопотання від 05.03.2013, вимоги ч.4 ст.111 ГПК України щодо направлення копій скарги іншим учасникам судового процесу, в тому числі прокуратурі м.Севастополя, виконано повністю лише 05.03.2013р., що свідчить про подання належно оформленої скарги з пропуском встановленого процесуального строку без клопотання про його поновлення.

Отже, в порушення вимог ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу фактично подано після закінчення 20-денного процесуального строку, встановленого для її подання, без клопотання про його відновлення, що згідно п.5 ч.1 ст.1113 цього Кодексу є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Крім того, пунктом 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 23.03.2012р.) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч.1 ст.1113 ГПК України).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги та матеріалів справи (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.3 том 2), місцезнаходженням третьої особи (спільне мале підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів") є: с.Малий Маяк, м.Алушта, АР Крим, 98540.

Проте, скаржником до поданої касаційної скарги як доказ надіслання її копії третій особі додано фіскальний чек, з якого вбачається, що лист було надіслано до населеного пункту Чайка, а одержувачем зазначено "Завод Будматеріалів". Відтак, поданий фіскальний чек не може вважатися належним доказом надсилання копії скарги третій стороні по справі.

Отже, всупереч зазначеним вимогам скаржник не додав до поданої касаційної скарги доказів надіслання її копії третій особі без самостійних вимог на предмет спору, яка залучена до участі у справі ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 та згідно з ч.4 ст.27 ГПК України має процесуальні права і несе процесуальні обов'язки сторони по справі, в т.ч. право на отримання копії касаційної скарги.

Отже, скаржником не дотримано вищевказаних процесуальних вимог, що згідно з п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.44, п.п.3,5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів та конструкцій" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі №2-18/1988-2010 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Повернути на користь ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів та конструкцій" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) судовий збір у загальній сумі 803 грн., сплачений за квитанціями №ПН3543 від 27.02.2013 та №ПН2748 від 22.02.2013.

Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун