ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Справа № 5024/838/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 рокуу справі№ 5024/838/2012господарського судуХерсонської області за позовомЗаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, 2. Публічного акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія" провизнання недійсним наказу, рішення засідання правління, рішення установчих зборів, правочинів, визнання частково недійсним статуту, зобов'язання повернення майна за участю представників: від позивача: Радоуцька І.О., від відповідача-1: Легендзевич О.Ю.,від відповідача-2: Дедіщева В.І., від прокуратури: Гудименко Ю.В.,
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано тим, що створення ВАТ "Індустріальна скляна компанія" суперечить вимогам ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", відповідно до яких створення господарських товариств на базі об'єктів державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50 % їх статутного фонду, а передача РВ ФДМУ по Херсонській області майна до статутного фонду ВАТ "Індустріальна скляна компанія", перелік якого наведено у акті прийому-передачі від 23.11.2007, відбулась без дотримання законодавства про приватизацію державного майна. Крім того, позивач зазначив, що внесення майна у статутний капітал господарського товариства за актом приймання-передачі є правочином, оформленим рішенням установчих зборів ВАТ "Індустріальна скляна компанія" від 23.11.2007 та актом приймання-передачі від 23.11.2007, який не відповідає вимогам ч.1-3 ст.203 ЦК України, порушує інтереси держави щодо управління та контролю по забезпеченню прав держави при передачі активів орендного підприємства ДП "Херсонський завод скловиробів" до ЗАТ "Укрсклопром", створеного на основі державного майна, тобто порушує публічний порядок.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2012 (суддя Людоговська В.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Місцевий господарський суд виходив із доведеності позовних вимог, факту, що виконання цивільно-правових угод з боку ВАТ "Індустріальна скляна компанія" було спрямоване на незаконне заволодіння майном цілісного майнового комплексу колишнього ДП "Херсонський завод скловиробів".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 (судді: В.І.Картере - головуючий, Л.В.Лавриненко, В.Т.Пироговський) рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції помилково застосовано положення ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до спірних правовідносин.
У касаційній скарзі заступник прокурора Херсонської області просить скасувати постанову апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, неврахування приписів ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", які, на думку скаржника, мають застосовуватись до спірних правовідносин, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2013 касаційну скаргу у справі № 5024/838/2012 прийнято до провадження.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Індустріальна скляна компанія" зазначає, що посилання заступника прокурора Херсонської області не грунтуються на нормах чинного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини і просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд помилково виходив з того, що приватизація державного майна цілісного майнового комплексу колишнього ДП "Херсонський завод скловиробів" порушує вимоги ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а створення ВАТ "Індустріальна скляна компанія" суперечить вимогам ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним скасування рішення місцевого господарського суду апеляційною інстанцією у даній справі з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Відповідно до ст.63 Закону України "Про Державну програму приватизації" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація орендованого державного майна здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" з урахуванням вимог цієї Програми.
Статтею 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено способи приватизації державного майна, зокрема, шляхом продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців
За ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями.
Апеляційною інстанцією враховано, що норми ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлюють спеціальний порядок приватизації цілісних майнових комплексів, що перебувають в оренді, який (порядок) передбачає:
- об`єднання орендованого державного майна з майном, що є власністю орендаря;
- створення державою разом з орендарем відкритого акціонерного товариства на базі означеного об`єднаного майна. При цьому, з моменту створення відкритого акціонерного товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність орендованого підприємства припиняється, а новостворене відкрите акціонерне товариство стає правонаступником орендаря;
- набуття державою та орендарем акцій новоствореного відкритого акціонерного товариства відповідно до вартості внесків;
- продаж державою набутих акцій відкритого акціонерного товариства.
Судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що створення ВАТ "Індустріальна скляна компанія" на базі державного майна цілісного майнового комплексу колишнього ДП "Херсонський завод скловиробів" та майна орендаря ЗАТ "Укрсклопром" здійснено в порядку приватизації зданих в оренду цілісних майнових комплексів та з дотриманням ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна". Створення ВАТ "Індустріальна скляна компанія" на базі державного майна і майна орендаря ЗАТ "Укрсклопром" здійснено у повній відповідності та на виконання наказів Фонду державного майна України і регіонального відділення ФДМУ по Херсонській області.
Апеляційним господарським судом спростовано посилання скаржника на порушення законодавства під час передання до статутного капіталу ВАТ "Індустріальна скляна компанія" державного майна та правильно враховано доводи ПАТ "Індустріальна скляна компанія", що в результаті створення ВАТ "Індустріальна скляна компанія" та передачі йому до статутного капіталу майна, останнє набуло вказане майно у власність відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 115, 155 ЦК України, ст.ст. 56, 86 ГК України, держава була і залишається власником акцій ВАТ "Індустріальна скляна компанія", отриманих в результаті приватизації майна, і реалізує вказані права у відповідності до вимог закону, тобто інтереси держави не порушено.
Посилання скаржника на те, що норми ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" підлягають переважному застосуванню перед нормами законодавства про приватизацію не заслуговують на увагу. Як правильно враховано апеляційною інстанцією, ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна" має спеціальний характер по відношенню до норми ч.7 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а тому остання в даному випадку не підлягає застосуванню.
Вищий господарський суд України вважає правильним застосування судової практики Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії".
Враховуючи вказане, Вищий господарський суд України зазначає, що доводи касаційної скарги не доводять наявність підстав для скасування законного рішення апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 5024/838/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко
Судове рішення № 30837279, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/838/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: