Постанова № 30837256, 16.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 24/5005/6798/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськана постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013у справі господарського суду№ 24/5005/6798/2012 Дніпропетровської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінвест Груп"про визнання банкрутом,ліквідаторарбітражний керуючий Максимець Ю.П.,за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського Дніпропетровської області від 13.11.2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінвест Груп". Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Трейдінвест Груп". Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (колегія суддів у складі: Лисенко О.М. - головуючий, Джихур О.В., Виноградник О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція (МДПІ) м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 19.02.2013 та ухвалу суду першої інстанції від 13.11.2012, прийняти нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції на стадію порушення провадження. Вказує, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при їх винесенні не було досліджено всіх обставин справи, не використані всі заходи для здійснення повного та всебічного розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно зі ст. 51 подати свої грошові вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови суду від 16.08.2012 ліквідатором подано на затвердження суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора, в якому він просить його затвердити та прийняти рішення по ліквідації ТОВ "Трейдінвест Груп"як юридичної особи. Відповідно до реєстру вимог кредиторів, доданого до звіту ліквідатора, визнані грошові вимоги кредитора ОСОБА_8 у сумі 23 000,0 грн., які підтверджені у повному обсязі. Інших кредиторів в ліквідаційній процедурі не встановлено.

Затверджуючи ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином виконав всі передбачені Законом заходи по ліквідації банкрута та надав документи, які свідчать про відсутність активів банкрута, дебіторської заборгованості, пропозицій від санаторів, інвесторів та інших осіб, бажаючих провести фінансове оздоровлення боржника, не надходило, що свідчить про відсутність можливості відновлення платоспроможності боржника в ході ліквідаційної процедури.

Дані висновки відповідають вимогам Закону та підтверджуються матеріалами справи. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідок Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровськ № 12368 від 05.10.2012, Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 11.10.12 про закриття розрахункового рахунку в ДФ ПАТ "ЄКБ", Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 1386/05/1 від 13.09.2012, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування, м. Дніпропетровськ №1 підпорядкований ГУМВС України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ №14/1РЕР-5463 від 10.09.12, Дніпропетровської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" № Ц/8968-17 від 24.09.12, КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 12820 від 27.09.12, Дніпропетровської обласної дирекції АТ"Райффайзен Банк Аваль" № 1248 від 17.08.12 за банкрутом нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано, грошові кошти відсутні, розрахункові рахунки закриті.

Згідно відомостей Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 29.08.12р. за № 05/3-75/845 останні реєстраційні дії відносно банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінвест Груп", 49000, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул.20-річчя Перемоги, 22 (ЄДРПОУ 37733652) були здійснені 15.08.12р. за №12241150002052477.

Відсутність заставленого майна підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.08.2012.

На підставі наданих доказів, судами встановлено, що відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, кредитори не заявили свої претензії до боржника. Майно (майнові активи) боржника не виявлено. Кредиторську заборгованість погасити неможливо із-за відсутності грошових коштів на рахунках боржника.

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором була проведена робота щодо виявлення товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського володіння, розрахункових рахунків боржника та грошових коштів на них

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами, долученими ліквідатором до матеріалів справи із звітом ліквідатора про проведену роботу (а.с. 86-120 т.1).

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора боржника, визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою від 13.11.2012.

Щодо твердження скаржника щодо ненадання йому можливості проведення позапланової перевірки боржника колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі реорганізації (крім перетворення), припинення юридичної особи, порушення провадження у справі про банкрутство або подання заяви про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків -не більш як на 5 робочих днів.

Згідно до п.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії податкових документів посадовій особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням, прізвища, ім'я, по батькові платника податків та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тредінвест Груп" з урахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом від 16.08.2012 судом перевірено дотримання головою ліквідаційної комісії боржника вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема встановлено направлення 01.06.2012 на адресу ДПІ заяви про зняття з обліку форми № 8-ОПП.

Крім того, ухвала про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тредінвест Груп" від 09.08.2012. була направлена на адресу Лівобережної МДПІ та отримана нею 14.08.2012 (а.с.73, т. 1). Постанова про визнання боржника банкрутом від 16.08.2012 також була направлена на адресу Лівобережної МДПІ та отримана нею 28.08.2012.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 зобов'язано боржника надати Лівобережній міжрайонній ДПІ м. Дніпропетровська первинну бухгалтерську документацію для проведення перевірки.

Листом Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області №41/ЄО-1914 від 16.02.2013 повідомлено про перевірку заяви ліквідатора ТОВ "Трейдінвест Груп" Максимця Ю.П. про втрату документів ТОВ "Трейдінвест Груп" 11.05.2012.

24.09.2012 ліквідатор повідомив Лівобережну МДПІ про те, що первинна бухгалтерська документація у боржника відсутня.

Викладене свідчить про те, що скаржник був обізнаний про факт ліквідації боржника. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що скаржник мав достатньо часу для здійснення податкової перевірки боржника з метою заявлення до нього додаткових грошових вимог, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів. Однак, жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України про вчинення вказаний дій МДПІ не надано.

Лівобережною МДПІ надана довідка від 11.10.2012 № 25461/10/192 про те, що станом на 10.10.2012 у ТОВ "Трейдінвест Груп" податковий борг відсутній (а.с.104 т.1).

Крім того, звертаючись із касаційною скаргою Лівобережна МДПІ не зазначила про те, які саме заходи були нею вжиті в межах її повноважень по проведенню перевірки у строки встановлені ст. 82 Податкового кодексу України та ст.105 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі № 24/5005/6798/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.