Постанова № 30837241, 15.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 5009/2572/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів: не з'явились

розглянувши касаційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р.

у справі № 5009/2572/12 Господарського суду Запорізької області

за позовом Концерну "Міські теплові мережі"

до Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1"

до Міського комунального підприємства "Основаніє"

про стягнення 486698,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.11.2012р. (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. (судді: Марченко О.А., Зубченко І.В., Радіонова О.О.), в задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" та Міського комунального підприємства "Основаніє" про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з червня 2009р. по травень 2012р. в сумі 486698,53 грн. відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що ним були надані докази, які залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, суди також залишили поза увагою клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі.

У відзиві на касаційну скаргу Міське комунальне підприємство "Основаніє" просить оскаржені рішення та постанову залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" від 11.01.2002р. №17 створено Концерн "Міські теплові мережі".

Концерн "Міські теплові мережі" є юридичною особою (ідентифікаційний код 32121458).

Згідно п.2.1 Статуту Концерну "Міські теплові мережі" основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Рішенням Запорізької міської ради №5 від 27.04.2012р. припинено діяльність комунальних підприємств "ВРЕЖО №1-4, 6, 9-11, 13" та встановлено, що повним правонаступником комунальних підприємств "ВРЕЖО №1-4, 6, 9-11, 13" є Міське комунальне підприємство "Основаніє".

В цьому ж рішенні встановлено термін припинення комунальних підприємств до шести місяців з дня прийняття цього рішення (п.10).

Відомості про те, що Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" на час розгляду справи судами попередніх інстанцій виключено з Єдиного державного реєстру, були відсутні.

Рішенням Запорізької міської ради від 25.07.2012р. №6 затверджено передавальні акти майна, майнових, немайнових прав та обов'язків Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" ("ВРЕЖО №1") до Міського комунального підприємства "Основаніє".

Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, посилався на ті обставини, що між Концерном "Міські теплові мережі" та Комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" існує діючий договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №200707 від 01.01.2007р. Об'єкти теплопостачання за даним договором визначені Додатком 1-Б до договору. Теплопостачання до ряду приміщень здійснюється поза умовами зазначеного договору, тобто безпідставно. Позивачем надано перелік приміщень, до яких теплова енергія постачається безпідставно.

За твердженням позивача ним було відпущено Комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1" теплову енергію в період з червня 2009р. по травень 2012р. на загальну суму 489698,53грн. На підставі актів приймання-передачі позивачем були виставлені рахунки на оплату за поставлену теплову енергію за спірний період на загальну суму 489698,53грн. Позивач направив на адресу Комунального підприємства "ВРЕЖО №1" акти приймання-передачі теплової енергії та відповідні рахунки, які були повернуті без розгляду з посиланням на відсутність договірних відносин.

Як встановлено господарськими судами, предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача вартості безпідставно набутого майна - теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди встановили, що позивачем не надано належних та допустимих доказів (ст. 34 ГПК України), які б підтверджували набуття відповідачем за рахунок позивача майна без належних правових підстав, тобто позивачем не доведено факту безпідставного набуття відповідачем спірного майна.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної, які потребують переоцінки доказів або їх додаткового дослідження у справі, до уваги не приймаються.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. у справі №5009/2572/12 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.