Постанова № 30834856, 18.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2013 року 15:37 № 826/2958/13-а

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0008582240 та №0008592240 від 15.10.12р., Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача Дрьоміна Л.В. довіреність № 4-12-1/12 ЮР від 04.12.12р.Від відповідача Адамчук К.С. довіреність № 1355/9/10-222 від 20.06.12р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 18.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0008592240 та № 0008582240 від 15.10.2012р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.13р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 18.04.13р. з'явились сторони.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 р., валютного законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 р. За результатами зазначеної перевірки було складено відповідний Акт №1432/2240/32735084 від 24.09.2012 р.

Проведеною перевіркою відповідачем встановлено допущення позивачем порушень:

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу III Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 на суму 6 184 893 грн., в тому числі: у II кварталі 2011 року - 910 335 грн.; у III кварталі 2011 року - 4 639 825 грн.; у IY кварталі 2011 року - 568 066 грн.; у I кварталі 2012 року - 66 667 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 421 192 грн., в тому числі: у II кварталі 2011 року - 209 377 грн.; у III кварталі 2011 року - 1 067 160 грн.; у IY кварталі 2011 року - 130 655 грн.; у I кварталі 2012 року - 14 000 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 1 231 012 грн., в тому числі: травень 2011 року - 170 389 грн., липень 2011 року - 911 678 грн., серпень 2011 року - 18 333 грн., вересень 2011 року - 25 333 грн., жовтень 2011 року - 84 933 грн., листопад 2011 року - 5 000 грн., грудень 2011 року - 10 013 грн., березень 2012 року - 5 333 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення :

-№ 0008592240 від 15.10.2012р., у зв'яку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 1231012,00 грн. та штрафними (фінансовими ) санкціями 265157,00 грн., а всього на суму 1496169,00 грн.

- № 0008582240 від 15.10.2012р. ,у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1421192,00 грн. та штрафними (фінансовими ) санкціями 3500,00 грн., а всього на суму 1424692,00 грн.

Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями- рішеннями у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу щодо завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та заниження сплати в бюджет податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.06.2012р. ґрунтуються на висновках, що укладені позивачем правочини з контрагентами ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд» не відповідають вимогам закону та вчинені з метою,яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та вказані правочини є нікчемними.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо відсутності у таких контрагентів позивача реальної можливості виконати умови договору. Такі доводи податкового органу ґрунтуються на обставинах викладених у акті , а саме щодо контрагента:

- ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер» на підставі службової записки ГВМП ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення заходів та висновка спеціаліста ,

- ТОВ «Бренд Строй» на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки та порушення ОВС ГСУ ДПС України кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва,

- ПП «Євротерм-Львів» на підставі акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності проведення взаємовідносин з іншим контрагентом- ТзОВ «КПТ МІГ»,

- ТОВ «Добробут-05» на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов»язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та порушення кримінальної справи відносно іншого контрагента-ТОВ «Торгіндустрія-2010» за фактом фіктивного підприємництва,

-ТОВ «Моноліт Юніон» на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки та висновку спеціаліста,

- ТОВ «Техкейр» на підставі службової записки з ГВМП ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та висновку спеціаліста,

- ТОВ«Системактивбуд» на підставі службової записки ГВПД ДПІ у Печерському районі м.Києва щодо ознак «фіктивності» підприємства.

Суд дослідивши усі фактичні обставини справи не може погодитись з такими висновками податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час розгляду даної справи не встановлено наявності умислу у директора ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд», вираженого в намірі порушити публічний порядок під час укладання договорів та відстутній в матеріалах справи відповідний вирок суду, постановлений по кримінальній справі.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинений позивачем правочини з ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд» мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем та ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд» та не надані відповідні вироки судів, які постановлені по кримінальним справам.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено наступне :

-Між позивачем та ТОВ «Юридично-Консалтингова Фірма «Дім Партнер» було укладено договір підряду № 110/06 від 21.06.2011 р. Згідно умов цього договору Підрядник зобов'язується за завданням позивача, в порядку та на умовах, встановлених Договором, на свій ризик власними силами і засобами виконувати будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку по вул. Кондратюка, 1, в м.Києві.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем додано до матеріалів справи сам договір, Акти форми № КБ-3 за липень 2011 року на загальну суму 5 129 598,2 грн., за жовтень 2011 року на суму 474 600,00 грн., а всього на загальну суму 5 604 198,20 грн. в т.ч. ПДВ 934 033,00 грн. та копії банківських виписок на вказану суму, податкові накладні, нотаріальну заяву та інш.

- Між позивачем та ТОВ «Бренд Строй» укладено договір субпідряду № 20-06/11С/717 від 20.06.2011 року. Згідно договору позивач доручає, а Субпідрядник зобов'язується власними силами, засобами і матеріалами, якісно, відповідно до проектної документації, державних будівельних норм і правил, у встановлений цим Договором строк виконати і здати Генпідряднику роботи по влаштуванню покрівлі на будівництві житлового будинку в мікрорайоні «Омега-2» корпус 5 по пр. Античному, 9 в м. Севастополі.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем додано до матеріалів справи сам договір, Акти форми № КБ-2 за вересень 2011 року на загальну суму 390 000 грн., в т.ч. ПДВ 60 000 грн.; за грудень 2011 року на суму 175 078 грн., в т.ч. ПДВ 29 179,8 грн. , а всього на загальну суму 565 078,74 грн. в т.ч. ПДВ 94 179,79 грн. та копії банківських виписок, податкові накладні та інш.

Позивачем було отримано від ПП «Євротерм-Львів» будівельні матеріали (труби, апарати опалювальні) на загальну суму 95 760,66 грн. в т.ч. ПДВ 15 960,11 грн.

В підтвердження виконання сторонами умов зобов'язань позивачем додано до матеріалів справи самі накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, копії банківських виписок та інш.

-Позивачем було отримано від ТОВ «Добробуд-05» товар-опалубку розбірну металеву на загальну суму 24 832,50 грн., в т.ч. ПДВ 4 138,75 грн.

В підтвердження виконання сторонами умов зобов'язань позивачем додано до матеріалів справи самі накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, копії банківських виписок та інш.

Між позивачем та ТОВ «Моноліт Юніон» було укладено договір субпідряду № 1-12/11 К від 01.12.2011 р. Згідно договору позивач доручає, а Субпідрядник зобов'язується власними силами, засобами і оснащеннями з використанням матеріалів і крана Генпідрядника, виконати роботи по влаштуванню кладки зовнішніх та внутрішніх стін житлової частини будівлі з улаштуванням перемичок, закладних деталей, армування сіткою, зачеканка швів між плитою перекриття та кладкою на будівництві житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка, 1, у м. Києві.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем додано до матеріалів справи сам договір, Акт форми № КБ-3 за грудень 2011 року на суму 32 000, грн. в тому числу ПДВ 5 333,33 грн., податкові накладні, копії банківських виписок , висновок спеціаліста та інш.

Між позивачем та ТОВ «Техкейр» укладено договір № 65/К1 на виконання підрядних робіт від 27.12.2010 року. Згідно договору Підрядник зобов'язується в межах договірної ціни власними і залученими силами та засобами виконати для позивача всі передбачені замовленням будівельно-монтажні роботи.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем додано до матеріалів справи сам договір, Акт форми № КБ-3 за травень 2011 року на загальну суму 1 020 000,00 грн. в тому числі ПДВ 170 000 грн., податкові накладні, копії банківських виписок та інш.

- Між позивачем та ТОВ «Системактивбуд» укладено договір № 12/09/11 від 12.09.2011 року. Згідно договору Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення позивача поставити матеріали та виконати роботи по влаштуванню вентилюємих фасадів з композитних матеріалів, розробити креслення на вузли та деталі на будівництві та реконструкції «Громадського центру з гостьовою автостоянкою», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська 154.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем додано до матеріалів справи сам договір, Акт форми № КБ-3 на загальну суму 80 000 грн., в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн., податкові накладні, копії банківських виписок та інш.

Слід зауважити, що наявна у суду документація надана позивачем також досліджувалась відповідачем при здійсненні перевірки, та їх фактична явність не заперечується.

Що стосується доводів відповідача про те, що не була надана до перевірки частина первинних документів, спростовується доданими до справи позивачем запереченнями та скаргами до податкових органів, із яких вбачається що позивачем було надано додатково до податкових органів додаткові документи та відповідні пояснення.

Згідно з п. 44.7. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-УІ із подальшими змінами та доповненнями, у разі якщо посадова, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів засвідчені печаткою платника податків та підписом платника податків.

Отже, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Крім того, згідно з пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку .

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Дім Партнер», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Євротерм-Львів», ТОВ «Добробуд -05», ТОВ «Моноліт Юніон», ТОВ «Техкейр», ТОВ «Системактивбуд», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як вбачається з акту перевірки та первинних та інших документів, що були надані позивачем до матеріалів справи придбані товари та послуги були використані в господарській діяльності та відображають реальність господарських операцій. Тобто, всі первинні документи складені при фактичному здійсненні господарських операцій.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення витрат, що враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у позивача були всі підстави для віднесення вищевказаних сум до валових витрат та для формування податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008592240 від 15.10.2012р. та №0008582240 від 15.10.2012 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій