Постанова № 30834194, 11.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/617/13-a

категорія 8.2.6

11 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 18 січня 2013 року № 000021222 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 429265, 00 грн., № 000022222 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 276223, 52 грн., № 000023222 про збільшення суми грошового зобов'язання по платі за землю в розмірі 13088, 70 грн. та № 000005223 про нарахування 9313, 00 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняттю рішення від 18 січня 2013 року № 000021222 передували висновки перевіряючих про невизнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків, поданих позивачем за період з 9 міс. 2010 року по 2011 рік, однак такі висновки не підтверджені документально, рішення про невизнання їх податковою звітністю від податкового органу Товариство не отримувало. Орендна плата за землю була збільшена Державною податковою інспекцією у м. Житомирі внаслідок безпідставного міркування про розмір грошової оцінки орендованої земельної ділянки, визначений у договорі оренди від 20 липня 2005 року, 3798715, 03 грн., тоді як він становить 862750, 37 грн. (пункт 3 договору). В підтвердження своїх доводів про неправильність нарахування позивачем плати за землю податковий орган посилався на втрату з 2011 року довідкою про нормативну грошову оцінку чинності, на підставі якої визначається розмір плати, однак, на думку позивача, це суперечить нормам статті 18 Закону України "Про оцінку земель". Крім того, Товариству була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за здійснення розрахунків готівкою у сумі 9313, 00 грн., а не через уповноважений банк, з нерезидентом - громадянином Італії ОСОБА_1. З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки ОСОБА_1 постійно проживає в Україні, має у власності житло, дозвіл на працевлаштування в Україні, працює на постійному місці роботи в TOB «EMI - УКРАЇНА ЛТД», перебуває на території України понад 183 дні.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представник відповідача 11.04.2013 року до суду не прибув, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У попередніх судових засіданнях представник податкового органу позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснювала, що оспорювані рішення прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки за безпідставне відображення у звітності за періоди, що перевірялися, від'ємного значення об'єкта оподаткування на підставі уточнюючих розрахунків, які не визнані податковою звітністю, за розрахунок орендної плати за земельну ділянку у меншому розмірі, ніж встановлено податковим законодавством, розрахунок плати за землю на підставі нормативної оцінки, яка на момент перевірки втратила чинність, а також за здійснення розрахунків готівкою у сумі 9313, 00 грн., а не через уповноважений банк, з нерезидентом - громадянином Італії ОСОБА_1.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року було виявлено наступні порушення:

- пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.1, 138.10 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 410079, 00 грн. (9 міс. 2010 року - 76738, 00 грн., 2010 рік - 76738, 00 грн., І квартал 2011 року - 75010, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 21038, 00 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - 258331, 00 грн.) внаслідок безпідставного відображення у звітності за вказані періоди від'ємного значення об'єкта оподаткування на підставі уточнюючих розрахунків, які не визнані податковою звітністю;

- статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: здійснення розрахунків готівкою у сумі 9313, 00 грн., а не через уповноважений банк з нерезидентом - громадянином Італії;

- підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на 234370, 63 грн. (за 2011 рік - 133926, 07 грн., січень-вересень 2012 року - 100444, 56 грн.);

- пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено плату за землю на 11104, 72 грн. (2011 рік - 6345, 55 грн., січень-вересень 2012 року - 4759, 17 грн.).

За результатами перевірки складено акт № 7209/22-2/32008372 від 29 грудня 2012 року (а.с. 20-85, том 1).

Не погоджуючись із висновками, викладеними у вказаному акті, Товариство подавало на нього заперечення (а.с. 86-88, том 1), яке листом податкового органу № 863/10/22-2 від 15 січня 2013 року (а.с. 89-92, том 1) було залишено без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки 18 січня 2013 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 000021222 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 429265, 00 грн., № 000022222 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю на 276223, 52 грн., № 000023222 про збільшення суми грошового зобов'язання по платі за землю на 13088, 70 грн. та № 000005223 про нарахування 9313, 00 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Щодо визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 30, том 1), проведеною перевіркою встановлено безпідставне відображення у звітності за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І кв. 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік у загальній сумі 1534760, 00 грн.

Товариством було подано до податкового органу декілька уточнюючих розрахунків, які не були визнані податковою звітністю.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" безпідставно віднесено до валових витрат за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік у загальній сумі 1534760, 00 грн.

Також зазначено, що за результатами даної перевірки внаслідок встановлених порушень податкового законодавства задекларовані збитки за І квартал 2011 року не підтверджені внаслідок невизнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків, тому рядок 06.6 декларації по податку на прибуток за ІІ кв. 2011 року, ІІ-ІІІ кв. 2011 року, ІІІ-ІV квартали 2011 року має нульове значення.

Таким чином, підприємством завищено інші витрати на суму 1123179, 00 грн.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то, відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Висновок податкового органу, покладений в основу прийняття рішення від 18 січня 2013 року № 000021222, базується на твердженні про невизнання податковою звітністю уточнюючих розрахунків, поданих позивачем за період з 9 міс. 2010 року по 2011 рік.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеній правовій нормі, податковим органом не доведено те, що подані Товариством уточнюючі розрахунки не визнані податковою звітністю, не надано відповідних рішень.

На спростування таких доводів відповідча, Товариство надало суду копії декларацій з податку на прибуток за період, що перевірявся, додатки до них та уточнюючі декларації з квитанціями шлюзу прийому звітності податковим органом.

За таких обставин, коли податковим органом не доведено неприйняття поданої позивачем уточнюючої звітності, тому нарахування зобов'язання по податку на прибуток з цих підстав є необгрунтованим, і, відповідно, неправомірним є рішення від 18 січня 2013 року № 000021222.

Стосовно нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

В акті перевірки (а.с. 50, том 1) зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" здійснено розрахунок з нерезидентом - громадянином Італії ОСОБА_1 готівкою у сумі 9313, 00 грн. (видатковий касовий ордер № 139 від 03 липня 2012 року), а не через уповноважений банк.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (у редакції, чинній на момент здійснення розрахунків), у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Згідно з підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що громадянин Італії ОСОБА_1 має дозвіл на працевлаштування в Україні № 846 від 20 січня 2011 року, виданий Державним центром зайнятості, відповідно до наказу № ЕМ1-219 від 20 січня 2011 року він був прийнятий на посаду технолога Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" та отримав дохід за лютий-грудень 2011 року у сумі 27853, 04 грн., за весь 2012 рік - 32160, 00 грн. Строк його перебування в Україні в 2011 та 2012 роках перевищує 183 дні за кожен.

Крім того, громадянин Італії ОСОБА_1 має у власності два житлові будинки АДРЕСА_1 Житомирського району Житомирської області, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, ОСОБА_1 підпадає під наведене вище поняття фізичної особи - резидента, тому розрахунок з ним позивачем у готівковій формі в розмірі 9313, 00 грн. не є порушенням статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і не може бути підставою для нарахування пені рішенням від 18 січня 2013 року № 000005223.

Щодо нарахування орендної плати за землю.

Перевіряючими в акті (а.с. 57, том 1) вказано на те, що Товариство має в оренді земельну ділянку площею 1,0972 га за адресою: вул. Корольова, 150 а, м. Житомир, нормативна грошова оцінка якої в договорі оренді становить 3798715, 03 грн.

Податок на вказану ділянку не повинен становити менше 147924, 42 грн. за рік, тоді як задекларовано лише 10784, 38 грн.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Судом встановлено, що 20 липня 2005 року між Житомирською міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивач набув право на оренду земельної ділянки загальною площею 1,0972 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0551 га, під проходами, проїздами і площадками - 1,0421 га за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир (а.с. 10, том 2).

У пункті 3 вказаного договору спочатку було визначено розмір грошової оцінки земельної ділянки - 3798715, 03 грн. Ця сума була виправлена на 862750, 37 грн., що посвідчено нотаріально, тому розрахунок річного розміру орендної плати за землю повинен проводитися, виходячи із оцінки у 862750, 37 грн., як і зроблено позивачем.

За таких обставин, у відповідача відсутні підстави для донарахування орендної плати за основним платежем у сумі 234370, 63 грн. та 41852, 89 грн. штрафних санкцій, тому податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2013 року № 000022222 щодо збільшення Товариству суми орендної плати є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно нарахування плати за землю.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 58, том 1), згідно з наявною у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" довідкою про нормативну оцінку від 29 жовтня 2004 року № 983, вартість 1 метра земельної ділянки площею 1,3089 га за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, що йому належить, становить 61, 56 грн. Тобто, враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про оцінку земель", ця довідка на момент перевірки є недійсною.

Відповідно до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, мінімальна плата за земельну ділянку Товариства у 2011 році становила 16804, 97 грн. (задекларовано лише 10459, 52 грн.), за 9 міс. 2012 року - 12603, 73 грн. (задекларовано 7844, 56 грн.).

Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" 28 жовтня 2004 року видано державний акт серії ЖТ № 133000 (а.с. 25, том 2) на право власності на земельну ділянку площею 1,3089 га за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир.

Грошова оцінка вказаної земельної ділянки, згідно з довідкою Житомирського міського управління земельних ресурсів № 983 від 29 жовтня 2004 року (а.с. 26, том 2), становить 805822, 52 грн., вартість м кв. м - 61, 56 грн.

При цьому суд зазначає, що згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV із змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, як визначено статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Наведена правова норма містить положення про періодичність проведення нормативної оцінки земельних ділянок, однак у ній не зазначено про втрату чинності попередньої грошової оцінки.

За таких обставин, Товариством у відповідності до законодавства здійснено визначення розміру плати за землю на підставі довідки № 983 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отже, неправомірним є донарахування відповідачем у рішенні від 18 січня 2013 року № 000023222 суми грошового зобов'язання по платі за землю на 13088, 70 грн.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2013 року № 000021222, № 000022222, № 000023222 та № 000005223 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 р. №000021222, №000022222, №000023222 та №000005223.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" 4868,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 16 квітня 2013 р.