Ухвала суду № 30833713, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/77554/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Козятинський м'ясокомбінат»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012

у справі № 2а/0270/3997/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Козятинський м'ясокомбінат»

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Козятинський м'ясокомбінат» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 07.08.2012 № 0000472301, № 0000482301, № 0000492301.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2012 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову; в задоволенні адміністративного позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Також, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100259335 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Медео-Захід» за серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року, за результатами якої складено акт № 53/22/00443111 від 16.07.2012, де зафіксовані порушення: ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, п. п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижені суми податку на прибуток в розмірі 488 962 грн.; ст. 198, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, п. п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, шляхом завищення залишку від'ємного значення ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за березень 2012 року в розмірі 217 843 грн.; ст. 198, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 215, 216, 228, п. п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що спрямовується до спеціального фонду державного бюджету, за березень 2012 року на 221 557 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 07.08.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000472301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 488 962 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 94 221 грн.;

- № 0000482301 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 217 843 грн.

- № 0000492301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 221 557 грн.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що господарські операції ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» із ТОВ «Медео-Захід» не несуть економічного змісту та не мають реальних наслідків, що свідчить про фіктивний характер вказаних операцій та їх спрямування на неправомірне отримання податкової вигоди.

Також судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до договору поставки № 06/08 від 25.08.2011 в 2011 році у TOB «Медео-Захід» позивачем було придбано велику рогату худобу на загальну суму 1 567 923,10 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 261 320,52 грн.

На виконання умов даного договору, здійснювалась поставка ВРХ, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами зняття з тварин бірок та відправлення паспортів великої рогатої худоби, ветеринарними свідоцтвами та картками.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Медео-Захід» підтверджуються відповідними первинними документами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Актами перевірок Луцької ОДПІ (№46/23-3/35594018 від 14.03.2012, № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012, № 763/22-6/35594018 від 18.06.2012) встановлено, що ТОВ «Медео-Захід» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської Ради народних депутатів 28.11.2007 за №11981070007004057. Місцезнаходження ТОВ «Медео-Захід»: м. Луцьк, вул. 8-го Березня, буд. 1, кв. 4/1. Стан платника - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Основні види діяльності види діяльності: 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.82.0 - оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

В ході вказаних перевірок ТОВ «Медео-Захід» та на підставі Висновків ВПМ Луцької ОДШ Волинської області ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Медео-Захід» №1080 від 15.06.2012 за березень 2012 року та № 1079 від 15.06.2012 за лютий 2012 року встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином перевіркою встановлено що операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Під час складання фінансової звітності у ТОВ «Медео-Захід» були відсутні підтверджуючі документи щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності. Згідно проведеного аналізу наданих документів встановлено, що податкові накладні виписувались на реалізацію наступного товару: свиней, ВРХ, будівельних матеріалів, масла, оливи, запасних частин, овочів, пасти томатної. А податкові накладні виписані на придбання наступного товару: свиней, будівельних матеріалів, цукру, ПММ, меблів, що свідчить про невідповідність придбаних та реалізованих товарів.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року основні засоби у ТОВ «Медео-Захід» відсутні. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення Основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутні. Згідно декларації з податку на прибуток за 2011 рік основні засоби у ТОВ «Медео-Захід» також відсутні. Розрахунок транспортного збору за перевіряємий період до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС не подавався.

Відповідно до п. 6.1 Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 17.09.2003р. № 342 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики України від 29.06.2005 № 289). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.2003 за № 909/8230, власник/утримувач має право на переміщення тварин лише в разі, якщо тварина ідентифікована, зареєстрована в Реєстрі тварин та на неї видані паспорти тварини і ветеринарна картка. Згідно з п. 6.2 у разі вибуття тварин з господарства власник/утримувач зобов'язаний внести дані про вибуття з господарства до книги обліку тварин, заповнити зворотний бік паспорта та два примірники відомості переміщення тварин, разом з паспортом тварини, ветеринарною карткою та заповненою відомістю переміщення тварин звернутись до державної установи ветеринарної медицини для отримання в установленому порядку ветеринарних документів. При зверненні власника/утримувача спеціаліст державної установи ветеринарної медицини вносить до ветеринарної картки дату вибуття тварини та засвідчує записи підписом та печаткою.

Згідно з п. 6.9 даного Положення при прибутті тварини на м'ясокомбінат відповідальна особа повинна внести дані про прибуття тварин в господарство до відомості переміщення тварин, одержаної від попереднього власника, і не пізніше триденного терміну після прибуття тварини надіслати відомість переміщення тварин, паспорт тварини та ветеринарну картку до Агенства з ідентифікації та реєстрації тварин через агента з ідентифікації.

У відповідності до п. 7 вказаного Положення у разі забою тварини відповідальна особа м'ясокомбінату зобов'язана, зокрема надіслати бирки, паспорт тварини та ветеринарну картку Агентству для їх знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.

Таким чином, інформація про власника/утримувача тварини обов'язково відображаються в Реєстрі тварин.

Матеріалами справи встановлено, що Козятинською ОДПІ направлено запит №2682/23-014 від 12.06.2012 до Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин щодо надання інформації про переміщення тварин на ТОВ «Медео-Захід» та ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат». Згідно отриманої відповіді (лист 3606/9-10Р від 111.07.2012) за даними Єдиного реєстру тварин, зазначені в додатку тварини на ТОВ «Медео-Захід» не надходили, а ТОВ «Медео-Захід» не реалізовувало вказаних тварин на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат». При цьому надана інформація про тварин, переміщених на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» від інших власників та інформація про забій тварин на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», відповідно до якої являвся власником тварин, переміщених на ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», були: ВАТ «Мірний», СВК «Рассвет», СК «Шаболат», СПП Фірма «Агро Ксод», ФГ «Агрофірма Бургуджі», ДП «ДГ ім. О.В.Суворова», ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова», ВАТ «Шампань України», СВК «Родина» та фізичні особи, мешканці районів Одеської області.

Згідно експертного висновку КНІСЕ № 1189/1190 від 11.07.2012 «Про експертне технічне та почеркознавче дослідження підписів від імені ОСОБА_2.» підписи в товарно-транспортних накладних виконані не директором ТОВ «Медео-Захід» ОСОБА_2, а іншою особою (особами), а підписи в видаткових накладних та податкових накладних, ймовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (особами).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу і витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства регулюються Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Запаси», до п. б Стандарту № 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Виходячи з наведеного, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток формуються на підставі первинних бухгалтерських документів та можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду;не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3, ст. 4 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету регулює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 за № 168/704.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів; первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи); первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії; первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 зазначеного Положення).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що первинні документи надані позивачем на підтвердження правомірності віднесення до складу видатків та податкового кредиту, не підтверджують факт понесених витрат іншою особою, а також зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» при взаємовідносинах із ТОВ «Медео-Захід» декларувало податкові зобов'язання з урахуванням того, що ТОВ «Медео-Захід» є сільськогосподарським виробником.

Однак, діяльність ТОВ «Медео-Захід» не відповідає ознакам діяльності сільськогосподарського підприємства та податкові накладні, видані ТОВ «Медео-Захід» не мають ознак видів діяльності сільськогосподарських підприємств.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Козятинський м'ясокомбінат» відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний