Ухвала суду № 30833014, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року м. Київ К-22426/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Приходько І.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр європейських технологій та інновацій" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010

у справі № 2а-21196/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр європейських технологій та інновацій"

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр європейських технологій та інновацій" звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001302302/0/62041 та № 0001302302/1/68217 про визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток в сумі 61 319,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 659,50 грн.; № 0001312302/0/62042 та № 0001312302/1/68216 про визначення податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 49056 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24528 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2009 та складено акт №2462/23-2-33956122 від 30.09.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001302302/0/62041 від 12.10.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91 978,50 грн.: основний платіж 61319 грн., штрафні (фінансові) санкції 30659, 50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001312302/0/62042 від 12.10.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73584 грн.: основний платіж 49056 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24528 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 49056 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5. Закону України „Про податок на прибуток", занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 61319 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між Закритим акціонерним товариством „Новокраматорський машинобудівний завод" та позивачем укладено договір № 054/02-07 від 05.03.2007, згідно цього договору та додаткової угоди № 1 до цього договору позивач в цілях оптимізації технічного процесу, здійснює технічну підтримку, консультації з підбору та експлуатації продукції.

Зазначені витрати несе позивач та включає до відпускних цін відповідно до специфікацій та рахунків.

Також, позивачем укладено договори з Приватним підприємством „Боженко і К" та з іншими суб'єктами господарювання на надання послуг технічної підтримки при продажу ріжучого інструменту.

На виконання умов договору № 054/02-07 від 05.03.2007 позивач користується послугами технічної підтримки, в тому числі Приватного підприємства „Боженко і К" за договором № 0309-07 від 03.09.2007, згідно до якого вартість по технічній підтримці складає 10 % від суми укладених угод позивачем.

На підтвердження отримання послуг за договором № 0309-07 від 03.09.2007 від ПП „Боженко і К" на виконання умов договору № 054/02-07 від 05.03.2007 позивачем надані технічні завдання, технічні звіти, податкові накладні, виписки з банківських рахунків та акти виконаних робіт, які у період з жовтня 2007 року по травень 2008 року підписані Директором ПП „Боженко і К" Гаврюшенко О.В.

Рішенням власника від 30.05.2007, його засновник - ОСОБА_4 покладає виконання повноважень директора на Гаврюшенка Олексія Володимировича з 31.05.2007.

Проте, згідно копії довідки про взяття на облік платника податків від 17.10.2008 року № 2449 та Довідки з ЄДРПОУ АА № 229884 від 15.10.2008, керівником Приватного підприємства „Боженко і К" зазначений Гаврюшенко Олексій Володимирович.

Відповідач надав копію Довідки з ЄДРПОУ, з якої вбачається, що з моменту державної реєстрації - 05.04.2007 до 10.10.2008 внесення змін до відомостей про юридичну особу не відбувалось.

10 жовтня 2008 року проведено внесення змін про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно вироку Жовтневого районного суду м. Луганська ОСОБА_4 з червня 2007 року знаходився під вартою.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що надані позивачем технічні звіти, податкові накладні та акти виконаних робіт не підтверджують факт виконання робіт, а наявні у матеріалах справи документи не підтверджують реальність отриманих послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр європейських технологій та інновацій" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 у справі № 2а-21196/09/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр європейських технологій та інновацій" відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 у справі № 2а-21196/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді І.В. Приходько О.І. Степашко