Постанова № 30832537, 17.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7655/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Кучерявої І.П., Белушкіної І.Б.

відповідача: Коноплянко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Полонський комбінат хлібопродуктів" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства " Полонський комбінат хлібопродуктів" до Полонського відділення Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ " Полонський комбінат хлібопродуктів" звернулося до суду з адміністративним позовом до Полонського відділення Шепетівської МДПІ про визнння протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 71 від 26.10.2012 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 травня 2012 року товариством подано до податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року № 9025281634, в розділі «Самостійне виправлення помилок» якої відображено збільшення податкового зобов'язання за 2011 рік (р. 23) на суму 105417 грн. Згідно вимог ст. 50 Податкового кодексу України в рядку 24 декларації підприємством також самостійно нараховано суму штрафної санкції в розмірі 5271 грн. та суму пені в рядку 25 декларації в розмірі 218,00 грн.

В додатку додаток ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємством самостійно в Розділі «Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку» виправлено помилки за 2011 рік, а саме нараховано суму податку на прибуток в розмірі 105417 грн., тобто зафіксовано та узгоджено збільшення податкового зобов'язання за 2011 рік.

У зв'язку із визначенням в першому кварталі 2012 року від'ємного значення податку у сумі 105417 грн., товариством зазначено про відсутність обов'язку у підприємства сплати податку на зазначену суму.

Разом із тим, Полонським відділенням Шепетівської МДПІ у зв'язку із наявністю у ПАТ «Полонський комбінат хлібопродуктів» податкового боргу по податку на прибуток (податкова декларація за І квартал 2012 року подана 10.05.2012 року), сформована та направлена рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення податкова вимога № 71 від 26.10.2012 року на загальну суму 110642,00 грн., з якої 110424,00 грн. - основний платіж, 218 - пеня. Вважаючи таку вимогу безпідставною, просили визнати протиправними дії щодо її винесення, а також визнати протиправною та скасувати податкову вимогу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2013 року скасувати, а позов - задовольнити, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, що долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Полонський комбінат хлібопродуктів» зареєстроване як юридична особа. 10 травня 2012 року товариством подано до Полонського відділення Шепетівської МДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року (а.с. 39-40). В розділі «Самостійне виправлення помилок» товариством відображено збільшення податкового зобов'язання за 2011 рік (р. 23) на суму 105417 грн. Згідно вимог ст. 50 Податкового кодексу України в рядку 24 декларації підприємством також самостійно нараховано суму штрафної санкції в розмірі 5271 грн. та суму пені в рядку 25 декларації в розмірі 218,00 грн.

У зв'язку із визначенням в першому кварталі 2012 року від'ємного значення податку у сумі 105417 грн., представником позивача зазначено про відсутність обов'язку у підприємства сплати податку на зазначену суму (а.с. 50-51).

Полонським відділенням Шепетівської МДПІ у зв'язку із наявністю у ПАТ «Полонський комбінат хлібопродуктів» податкового боргу по податку на прибуток (податкова декларація за І квартал 2012 року подана 10.05.2012 року), із врахуванням відкритого провадження у справі про банкрутство (припинено провадження на підставі ухвали Хмельницького господарського суду від 07.08.2012 року) сформована та направлена рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення податкова вимога № 71 від 26.10.2012 року на загальну суму 110642,00 грн., з якої 110424,00 грн. - основний платіж, 218 - пеня (а.с.11). За наслідками адміністративного оскарження податкову вимогу було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки в декларації за перший квартал 2012 року товариство самостійно збільшило свої зобов'язання за 2011 рік по податку на прибуток в розмірі 105417 грн., а у декларації за 2011 рік у підприємства відсутнє від'ємне значення зі сплати податку, зобов'язання з податку на прибуток за 2011 рік, які визначені в першому кварталі 2012 року підлягають сплаті. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України є платником податку, та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом із тим, пунктом 50.1. статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

В даному випадку товариство скористалося останнім способом, а саме у податковій декларації за І квартал 2012 року було зазначено уточнені показники за попередній період у складі декларації у зв'язку із самостійним виявленням помилок, а саме:

- у графі 23 "Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється" зазначено про збільшення суми податкового зобов'язання у розмірі 105417 грн.;

- у графі 24 "Сума штрафу" зазначено суму штрафу 5271 грн.;

- у графі 25 "Пеня" зазначено суму пені 218 грн.

У графі 16 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного податкового періоду" сума податку - відсутня.

Таким чином, оскільки об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2012 року склав від'ємне значення (графа 07), зазначення у складі податкової декларації уточнених показників минулого періоду не потягнуло за собою нарахування на прибуток, а отже у податкового органу були відсутні підстави для нарахування суми податкового боргу та винесення відповідної податкової вимоги.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Полонський комбінат хлібопродуктів" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства " Полонський комбінат хлібопродуктів" до Полонського відділення Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції щодо нарахування податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 110 609 грн.

Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 26 жовтня 2012 року №71, винесену Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "19" квітня 2013 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.