Постанова № 3083236, 27.01.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Державне підприємство завод "Арсенал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал", треті особи: Міністерство промислової політики України, Національне космічне агентство України про визнання права господарського відання Державного підприємства завод "Арсенал" на нерухоме майно –корпуси № 3 та № 3-а, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, загальною площею 25 102, 3 м2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позиція відповідача щодо належності корпусів № 3 та № 3А казенному підприємству не ґрунтується на положеннях законодавства України, що фактично перешкоджає Державному підприємству завод "Арсенал" реалізовувати правомочності управління майном, переданим заводу на праві господарського відання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року (судді: Андрієнко В.В. –головуючий, Вербицька О.В., Капацин Н.В.) по справі № 16/182 господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за Державним підприємством завод "Арсенал" право господарського відання на нерухоме майно –корпуси № 3 та № 3-А (механопромисловий корпус), розміщені за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, загальною площею 25 102, 3 м2. Стягнуто з Казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" на користь Державного підприємства завод "Арсенал" 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на статтю 392 Цивільного кодексу України, статтю 136 Господарського кодексу України зазначають про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою суду, Казенне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року по справі № 16/182 господарського суду міста Києва, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 2, 80, 104 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що у справі відсутній предмет спору.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 14.07.1964 року було затверджено Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією завершеного будівництвом механо - промислового корпусу заводу "Арсенал" ім. В.І. Леніна від 30.06.1964 року, яким прийнято в експлуатацію механо - промисловий корпус заводу "Арсенал" ім. В.І. Леніна.

18.01.1972 року затверджено Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією завершеного будівництвом корпусу № 3 в осях 21-51-А-Г заводу "Арсенал" ім. В.І. Леніна від 30.12.1971 року, яким прийнято в експлуатацію корпус № 3 в осях 21-51 корисною площею 15106 кв.м.

З даного часу обидва корпуси є єдиною будівлею та обліковувалися на балансі Заводу "Арсенал" ім. В.І. Леніна як один інвентарний об’єкт, який складався з 2-х частин –корпусу № 3 та корпусу № 3-А (механопромислового корпусу).

Судами також встановлено, що в період з 1971 року по 1990 рік в приміщеннях спірних корпусів № 3 та № 3-А були розташовані різні структурні підрозділи Заводу "Арсенал" ім. В.І.Леніна та Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал", в тому числі частину вказаних приміщень займало конструкторське бюро.

Наказом Міністра оборонної промисловості СРСР № 4 від 13.01.1975 року на базі Заводу "Арсенал" ім. В.І. Леніна було створено Виробниче об'єднання "Завод "Арсенал", до складу якого ввійшли Завод "Арсенал" ім. В.І. Леніна –головний завод; Завод "Прогрес" та Завод "Вега".

Відповідно до Статуту Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал", затвердженого Міністром оборонної промисловості СРСР 06.03.1991 року, до складу об'єднання входили Завод "Арсенал" ім. В.І. Леніна –головна структурна одиниця та Центральне конструкторське бюро –структурна одиниця.

Відповідно до Статуту Центрального Конструкторського Бюро "Арсенал", затвердженого Головою Держоборонпроммашу України 15.11.1991 року, останнє є державним підприємством (пункт 1.1 Статуту) та входить до складу Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал" (пункт 1.3 Статуту).

Виконавчим комітетом Печерської районної ради народних депутатів м. Києва 25.11.1991 року було зареєстровано Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал".

Як зазначено судами, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України" від 24.09.1991 року № 227, Наказом Державного комітету України по оборонній промисловості і машинобудуванню № 61 від 03.12.1991 року майно Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал" та Центрального Конструкторського Бюро "Арсенал" прийнято до відання Держоборонпроммашу України.

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли висновку, що Статут Центрального Конструкторського Бюро "Арсенал" було затверджено та зареєстровано раніше ніж майно було прийнято до відання Держоборонпроммашу України.

Судами також встановлено, що 07.04.1994 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано Статут Державного підприємства Завод "Арсенал", який був затверджений Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України.

27.03.2002 року Міністерством промислової політики України (правонаступник Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України згідно з Указом Президента України від 25.07.1997 року № 701/97 "Про утворення Міністерства промислової політики України") наказом № 127 затвердило нову редакцію статуту Державного підприємства Завод "Арсенал", яка 12.04.2002 року була зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач, Державне підприємство Завод "Арсенал", з моменту реєстрації статуту державного підприємства, є правонаступником Заводу "Арсенал" ім.В.І.Леніна та Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал", який знаходиться за тією ж адресою та має тотожний код ЄДРПОУ - 14310520, а Казенне підприємство "Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал" було структурним підрозділом позивача, на базі якого було зареєстровано державне підприємство "Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал", яке в свою чергу, відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 23.11.1998 року № 425 було перетворено в Казенне підприємство "Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал".

Суди дійшли висновку, що Казенне підприємство "Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал" було створено в 1991 році шляхом його виділення з Виробничого об'єднання "Завод "Арсенал", яке було правопопередником позивача.

Відповідно до частини 6 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, яка діяла на момент створення відповідача як самостійної юридичної особи) при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Судами також звернуто увагу на те, що доказів складання розподільчого балансу між позивачем та відповідачем, а також між їх правопопередниками надано не було.

Як відзначено судами, відповідно до пункту 3 Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 року № 940, передача будинків і споруд провадиться одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями і установами союзного підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням, організаціям і установам союзного підпорядкування того ж самого міністерства, державного комітету, відомства СРСР - за рішенням цього міністерства, державного комітету, відомства СРСР.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.1996 року № 678, передача майна провадиться від одних підприємств іншим підприємствам, що належать до сфери управління одних і тих же центральних органів державної виконавчої влади –на підставі рішень цих органів.

Отже, як відзначено попередніми судовими інстанціями, згідно зазначеного вище Положення така передача повинна бути погоджена з підприємствами –у разі передачі закріпленого за ними майна.

Крім того, судами звернуто увагу на те, що відповідно до Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482, передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням, зокрема, органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна. Така передача повинна бути погоджена з підприємством –у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна.

При цьому, судами звернуто увагу на те, що відсутні дані, які б свідчили, що будь-яким з компетентних державних органів приймалися рішення щодо передачі-вилучення корпусів № 3 та № 3-А (їх частини) у позивача (його правопопередників) та передачі їх відповідачу (його правопопередникам).

За таких обставин, суди зазначили, що хоча Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Арсенал", а згодом його правонаступник –Казенне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" з моменту свого створення фактично займали частину приміщень спірних корпусів № 3 та № 3-А, однак у встановленому законом порядку прав на вказані приміщення вони не набули.

Крім того, судами відзначено, що з моменту створення відповідача спірне майно обліковується як на балансі позивача, так і на балансі відповідача, що підтверджується картками обліку основних засобів.

Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності.

Судами відзначено, що підставою для зарахування спірного майна на баланс Заводу "Арсенал" ім. В.І.Леніна стали акти державних комісій про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом корпусів.

На момент створення відповідача як юридичної особи питання обліку основних засобів регулювалося "Положением по бухгалтерскому учету основных средств (фондов) государственных кооперативных (кроме колхозов) и общественных предприятий и организаций", яке було затверджено Міністерством фінансів СРСР від 07.05.1976 року № 30.

Відповідно до пунктів 13 - 37, 40 –42 вказаного Положення облік основних засобів на підприємствах ведеться за кожним окремим інвентарним об’єктом на підставі карток обліку основних фондів встановленого зразка, а зарахування основних засобів на баланс здійснюється на підставі актів приймання-передачі типової форми, які складаються на кожен інвентарний об’єкт окремо та разом з технічною документацією передаються в бухгалтерію підприємства одержувача, яка на підставі цього відкриває власну інвентарну картку на переданий об’єкт.

Типові форми карток обліку основних засобів та актів їх приймання-передачі документів, затверджені Постановою Державного комітету СРСР по статистиці від 28.12.1989 року № 241 "Об утверждении форм первичной учетной документации для предприятий и организаций".

Суди дійшли висновку, що відповідач зарахував спірні основні засоби на свій баланс без належних правових підстав, оскільки надана останнім облікова картка основних засобів не була складена на підставі відповідного акта приймання-передачі чи іншого належним чином оформленого первинного документу.

Крім того, попередні судові інстанції дійшли висновку, що наказ Національного космічного агентства України від 12.07.2004 року № 190 та Акт приймання-передачі від 01.07.2004 року не можуть бути доказом вилучення спірного майна у позивача та закріплення його за відповідачем, оскільки вказані документи не містять конкретних відомостей щодо переліку нерухомого майна, яке було передано Казенному підприємству "Центральне Конструкторське Бюро "Арсенал" згідно з актом, а також не дають можливості визначити чіткий перелік нерухомого майна, що було закріплене за казенним підприємством на праві оперативного управління.

Судами відзначено, що на момент прийняття Національним космічним агентством України наказу № 190 від 12.07.2004 року було чинним Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482, згідно якого передача спірного майна могла бути здійснена Національним космічним агентством України виключно за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна України та позивачем. Однак, ці вимоги дотриманні не були.

Судами також встановлено, що Національне космічне агентство України наказом № 171 від 28.05.2008 року закріпило спірне майно за позивачем на праві господарського відання, однак такі дії не призвели до припинення предмету спору.

Відповідно статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З огляду на викладене, суди дійшли до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року у справі № 16/182 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий О. Муравйов

Судді А. Полянський

Г. Фролова