Постанова № 30831579, 08.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р.Справа № 1522/16671/12

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Науменко А.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів-Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача, ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року представник позивача, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком, зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення до відповідача, а саме з 08 червня 2012 року. Також позивач просив допустити негайне виконання постанови суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, покладення обов'язку щодо забезпечення виконання рішення та зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, представник позивача, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року - скасувати та винести нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 є громадянкою України, яка з 30 червня 1992 року постійно проживає на законних підставах у Державі Ізраїль, де перебуває на консульському обліку, що підтверджується наданою суду копією закордонного паспорту.

Позивач досягла пенсійного віку, після чого 08 червня 2012 року надіслала на адресу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси письмову заяву про призначення пенсії за віком, яку просила нараховувати на вказаний банківський рахунок, надала копію закордонного паспорту, довідки про зарплату та стаж.

Однак, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси листом від 19 червня 2012 року № 445/Б-11 відмовив позивачці у призначені пенсії, мотивуючи відмову відсутністю міжнародного договору України з питань соціального (пенсійного забезпечення) з державою Ізраїль.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії за віком, як особі, яка проживає за межами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загально`обовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 вказаного Закону передбачалось, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року по справі № 1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Таким чином, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Щодо заявлених позивачем вимог про звернення до негайного виконання рішення суду та покладення обов'язку на відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Згідно ж п.1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Тому, колегія суддів вважає за можливе постанову суду звернути до негайного виконання лише в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду, що набрали законної сили є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, тому колегія суддів не вбачає необхідності реалізації, наданого ч. 1 ст. 257 КАС України права покладення обов'язку щодо забезпечення виконання рішення та наданого ч. 1 ст. 267 КАС України права встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року, - скасувати, прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси нарахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії - з 08 червня 2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: