Постанова № 30829608, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року № 826/4227/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Теско-сервіс"

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000412250 від 12.03.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теско-сервіс» звернулось до суду з вимогами, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012 №0000412250 №0000422250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 26.02.2013 №909/2240/23393108 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Теско Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012» є безпідставними, оскільки у позивача наявні необхідні первинні документи.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Теско Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 26.02.2013 №909/2240/23393108 (далі – акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 134. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та заниження позивачем об’єкта оподаткування прибутку підприємств з період за 01.01.2011 по 31.12.2012 у розмірі 672 824 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у вказаний період в сумі 154750 грн., а саме за період 3 квартал 2011 року в сумі 154750 грн.; п. 185 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та зниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 97038 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013:

- №0000412250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 154750 грн.;

- №0000422250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 103618, 5 грн. (за основним платежем 97038 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 6580,5 грн.).

Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 №0000422250 суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, порушення податкового законодавства з боку Теско-сервіс» обґрунтовано нікчемністю господарських договорів з ТОВ «Прод Маркет», ТОВ «Медіалан».

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової служби у Дарницькому районі міста Києва ДПС, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, зроблено з огляду на відсутність операцій з придбання товару у контрагентів - ТОВ «Прод Маркет», ТОВ «Медіалан».

Зокрема, під час перевірки встановлено, що первинні та інші документи ТОВ «Медіалан» та ТОВ «Прод Маркет» відсутні, посадові особи за місцем реєстрації не знаходяться, в зв’язку з чим, ТОВ «Прод Маркет», ТОВ «Медіалан» не могло фактично здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім того, перевіркою не встановлено факт передачі послуг ТОВ «Прод Маркет», ТОВ «Медіалан» від постачальників, у зв’язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Прод Маркет» укладено договір поставки від 05.08.2009, в ході виконання якого позивачу надано податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи на загальну суму ПДВ 97038 грн.,

Також, позивачем надано суду копії:

- товарно-транспортних накладних,

- платіжних доручень,

- договорів оренди приміщень, (пункт розвантаження товару).

Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом, придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Беручи до уваги, що необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем з його контрагентами такими як ТОВ «Мрод Маркет» та ТОВ «Медіалан» підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Суд звертає увагу, що відповідно до товарно-транспортних накладних пунктом навантаження зазначено адресу вул. Лисогірська, 12, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Прод Маркет» має місцезнаходження чи орендує приміщення за вказаною адресою.

Також, суд звертає увагу, що відсутні акти приймання-передачі товару та довіреності на отримання товару, оформлення та пред’явлення яких є необхідною умовою передачі товару відповідно до умов договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до пп.2 п. 2 Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні не містять прізвища та ініціали як посадової чи уповноваженої особи, що відпустила товар, так і особи, що прийняла товар.

Таким чином, первинні документи, в даному випадку – товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог законодавства, а тому не є документом, що підтверджують реальність виконання спірних договорів.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає доводи позивача, що господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Мрод Маркет» та ТОВ «Медіалан» та складені на їх виконання первинні документи, відповідають податковому законодавству, та правочини, укладені з контрагентами, в судовому порядку недійсними не визнано, ґрунтуються на припущеннях. Оскільки, позивачем не враховані норми чинного законодавства, про те, що угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов’язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов’язані з його недійсністю. Отже, формування податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Враховуючи, що позивачем не надано суду належних доказів фактичного здійснення господарських операцій за спірними договорами, висновок відповідача про порушення позивачем п. 185 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та зниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 н загальну суму 97038 грн., є обґрунтованим, а відтак податкове повідомлення-рішення від 12.03.2103 №0000422250 не правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 №0000412250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 154750 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та Центральною спілкою споживчих товариств України укладено договір оренди об’єкта нерухомості №10 від 26.02.2010. у 3 кварталі 2011 року було сплачено орендну плату, комунальні та експлуатаційні витрати.

Проте, як вбачається з акту перевірки (т. 1 а.с. 22) позивачем до перевірки не надано первинні документи, а саме акти прийняття-здачі робіт.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи. що позивачем не надано до перевірки акти виконаних робіт на суму про порушення позивачем вимог ст. 134. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та заниження позивачем об’єкта оподаткування прибутку підприємств з період за 01.01.2011 по 31.12.2012 у розмірі 672 824 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у вказаний період в сумі 154750 грн., висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 134. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та заниження позивачем об’єкта оподаткування прибутку підприємств з період за 01.01.2011 по 31.12.2012 у розмірі 672 824 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у вказаний період в сумі 154750 грн. – є обґрунтованим, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2013.