Рішення № 30829537, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1754/13 17.04.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий

банк"

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії

"Альфа-Гарант"

Про стягнення 45 450,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Козлова О.В. - по дов. №30-ГО/13 від 01.04.2013р.

Від відповідача: Сукорянський Є.О. - по дов. №01/226-47 від 02.01.2013р.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" про стягнення 45 450,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № 1/ОР від 01.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

20.02.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки жоден з повноважних представників не може з'явитися в судове засідання з поважних причин.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та її розгляд відкласти на 25.03.2013р.

У зв'язку з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 р. №152-р "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013 року у Київській області та м. Києві", судове засідання по справі № 910/2815/13, призначене на 25.03.2013 не відбулося.

За таких обставин, ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи було призначено на 08.04.2013р.

В судовому засіданні 08.04.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди приміщення №1/ОР від 01.12.2007р. не сплатив орендні платежів за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року в сумі 45 450 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Заперечення мотивовані тим, що 21.01.2010 року Правління Національного банку України, керуючись Законом України «Про Національний банк України», постановою Правління НБУ № 19 від 21.01.2010 року відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації ТОВ «Укрпромбанк».

ТДВ СК «Альфа-Гарант» на дату відкликання банківської ліцензії в ТОВ «Укрпромбанк» має безліч відкритих рахунків в цьому банку на яких обліковувалися грошові кошти на загальну суму 486 389,57 грн..

ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк» з заявою про визнання ТДВ СК «Альфа-Гарант» кредиторами, відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність».

В квітні 2010 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало лист № 4249кв, за підписом ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк», з підтвердженням існування заборгованості ТОВ «Укрпромбанк» перед ТДВ СК «Альфа-Гарант» в розмірі 486 389,57 грн.

З метою зменшення заборгованості ТОВ «Укрпромбанк» перед ТДВ СК «Альфа-Гарант» та погашення заборгованості ТДВ СК «Альфа-Гарант» перед ТОВ «Укрпромбанк» відповідно до договору оренди приміщення № 1/ОР від 01.12.2007 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено лист № 04/1350 від 30.04.2010 року з пропозицією провести залік зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Також відповідно до п. З ст. 203 ГК України Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язання.

Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за заявою будь-якої із сторін зобов'язання, друга сторона у разі незгоди із зарахуванням може його оскаржити у судовому порядку.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 601 ЦК України та ч. З ст. 203 ГК України з моменту отримання відповідачем даної заяви, взаємні грошові зобов'язання сторін на суму 45 450,00 грн. вважаються зарахованими та припиненими.

Отже, має місце припинення зобов'язання в частині зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином відповідно до чинного законодавства України заборгованість ТДВ СК «Альфа- Гарант» перед ТОВ «Укрпромбанк» в розмірі 45450,00 грн. погашена в повному обсязі, а вимоги ТОВ «Укрпромбанк» викладені в позовній заяві є безпідставними.

В судовому засіданні 08.04.2013р.оголошувалась перерва до 17.04.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (надалі відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1/ОР.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу по справі в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 73,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 62. Доне приміщення належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2007р. Приміщення буде використовуватись для розміщення Сумської філії ТДВ СК «Альфа-Гарант» та надання послуг по страхуванню.

Строк оренди сторони визначили в 35 календарних місяців з моменту прийняття орендованого майна по акту прийому-передачі (п. 2.1 договору).

01.12.2007р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі майна, відповідно до умов договору.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.1. договору, за один календарний місяць оренди приміщення встановлюється наступна орендна плата: сума без ПДВ 4 208,33 грн., ПДВ 20% 841, 67 грн., загальна сума з ПДВ 5 050,00 грн. Орендна плата включає в себе плату за комунальні платежі, експлуатаційні витрати на утримання приміщення. Сторони домовились, що коефіцієнт індексації орендної плати дорівнює 1. Орендна плата за неповний календарний місяць оренди сплачується в повному обсязі.

Згідно з п. 3.2. договору, послуги зв'язку оплачуються орендарем самостійно на підставі окремого договору з підприємством, яке надає такі послуги.

Орендодавець зобов'язується щомісячно до 25 числа поточного місяця оренди надавати орендарю оформлений зі своєї сторони акт виконаних робіт (в двох примірниках), після чого орендар зобов'язаний протягом 3-х днів оформити (підписати та скріпити печаткою) його зі своєї сторони та повернути один примірник орендодавцю (п. 3.4. договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив оренду плату період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року, у зв'язку з чим вини борг в сумі 45 450,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 45 450,00 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 45 450,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача, що викладені в письмовому відзиву судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Правлінням Національного банку України відповідно до Постанови від 21 січня 2010р. № 19 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ «Укрпромбанк». Оголошення про ініціювання ліквідаційної процедури ТОВ «Укрпромбанк» опубліковано в газеті «Голос України» № 12 від 26.01.2010р. 15 січня 2013р. Національний банк України Постановою Правління № 11 продовжив процедуру ліквідації банку до 21 липня 2013р. (копії наявні в матеріалах справи).

Здійснення будь-яких зарахувань є неможливим, оскільки у позивача відсутня банківська ліцензія на здійснення банківської діяльності, а також ст. 602 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках передбачених законом не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким законом, який не допускає зарахування зустрічних однорідних вимог є Закон України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, норми ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачають, що кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;

вимоги Пенсійного фонду України щодо зобов'язань перед Накопичувальним пенсійним фондом та вимоги недержавних пенсійних фондів;

вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу;

вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

вимоги за субординованим боргом.

В силу того, що іншого порядку задоволення вимог кредиторів, Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено, твердження відповідача щодо вже проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості ТДВ СК «Альфа-Гарант» перед ТОВ «Укрпромбанк», що виникла відповідно до умов Договору оренди, є помилковим та необгрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 601 ЦК України внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог припиняються відповідні зобов'язання за якими зараховані вимоги. Отже, при заліку вимог, що випливають з договору оренди приміщення та кредиторських вимог Відповідача, відбудеться індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора, що є грубим порушенням черговості задоволення вимог кредиторів та порушить права та законні інтереси інших кредиторів ТОВ «Укрпромбанк».

Таким чином, Законом України «Про банки і банківську діяльність» заборонено проведення заліку зустрічних однорідних вимог. Аналогічна думка викладена в постанові Верховного суду України від 03.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 45 450 (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.