Ухвала суду № 30829489, 16.04.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" квітня 2013 р. Справа № 907/271/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АГОРА", м. Чоп

до відповідача Чопської міської ради, м. Чоп

про продовження (пролонгування) договорів оренди земельних ділянок

Суддя О.В. Васьковський

За участі представників:

від позивача - Балко В.Г. (дов. №003 від 14.01.13), Славянський Д.Д. (дов. №001 від 02.01.13)

від відповідача - не з'явився (у судових засіданнях 09.04.13, 15.04.13 - Шкорка І.М. (дов. №55/03-15 від 11.01.13)

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Агора" , м. Чоп звернулося до Чопської міської ради, м. Чоп з вимогою вважати договори оренди земельних ділянок, що знаходяться за адресами: м.Чоп, вул.Вербова, 1 (кадастровий номер 2111000000:01:004:0025) та м.Чоп, вул.Вербова,1-а (кадастровий номер 2111000000:01:003:0029) переукладеним і продовженим, починаючи з 26.01.13.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з заявою від 08 квітня 2013 року №040 про забезпечення позову, у якій просить суд винести ухвалу про заборону вчиняти дії, пов'язані із здійсненням ринкової (господарської) діяльності, Чопській міській раді, комунальному підприємству „Чоп-Проект" і фізичним особам-підприємцям на ринку м.Чоп, на спірних земельних ділянках, за адресами: м. Чоп, вул. Вербова, 1 загальною площею 0,1386 га., і м. Чоп, вул. Вербова, 1-а, загальною площею 0,0764 га., з використанням будівель і споруд, які належать ТзОВ „Агора" - до вирішення справи №907/271/13 по суті.

Як стверджує позивач, починаючи з 28 січня 2013 року комунальне підприємство „Чоп-Проект", яке є господарським утворенням Чопської міської ради, почало укладати примусові, під прямою загрозою, договори оренди торгових кіосків, які є власністю ТзОВ „Агора", з фізичними особами-підприємцями. Фактично Чопська міська рада привласнила майно ТзОВ „Агора" і здає його в оренду як власне майно. Всього незаконно привласнено 96 металевих кіосків загальною площею 588,44 м.кв., 4 навіси зальною площею 212 м.кв., 2 будівлі (торгові кіоски) загальною площею 10,43 м.кв; земельні ділянки так і не були передані комісійно, відповідно до акту прийому-передачі, з переведенням їх в землі запасу, а передані одноособово в користування „Чоп-Проект"; всупереч і з явним порушенням норм чинного законодавства, на даний час проводиться господарська діяльність „Чоп-Проекту", в тому числі збір коштів з приватних підприємців, які здійснюють свою діяльність в спорудах і приміщеннях, які належать ТзОВ „Агора".

У зв'язку з цим, як зазначає позивач, у нього виникає занепокоєння, щодо можливого продажу вказаних об'єктів стороннім особам, або їх незаконне привласнення органом місцевого самоврядування і підконтрольним йому комунальним підприємством, до того ж товариство продовжує нести значні збитки, через тривале і незаконне перебування, використання та отримання доходів сторонньою організацією.

У судових засіданнях 09.04.13, 15.04.13, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оголошувалася перерва.

Відповідач 12.04.13 подав до суду письмові заперечення на заяву про забезпечення позову. Стверджує, що 24.01.13 закінчились терміни дії договорів оренди земельних ділянок за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1 і м. Чоп, вул. Вербова, 1-а. Право передавати в постійне користування земельні ділянки є виключним правом власника земельної ділянки, в даному випадку міської ради. На даних земельних ділянках, як стверджує відповідач, залишилися три нерухомих об'єкти: критий ринок, що належить на праві власності позивачу, яким він вільно володіє та користується і претензій до міської ради відносно нього не має, та два торгових павільйони, що були ним самочинно будовані, однак які як встановлено судом (рішення господарського суду Закарпатської області від 10.02.2013 року у справі №4/22) підлягають знесенню через порушення позивачем законодавства при їх споруджені.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є вимога вважати договори оренди земельних ділянок переукладеними і продовженими, починаючи з 26.01.13.

Позивач просить суд застосувати забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві та КП „Чоп-Проект", який не є учасником провадження, вчиняти дії, пов'язані з здійсненням ринкової діяльності на земельних ділянках, що є предметом договорів оренди, умови яких є предметом спору.

При вирішенні питання застосування забезпечення позову суд повинен враховувати: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігати порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене слід констатувати, що у рамках договірного спору, де по суті вирішується питання чи будуть сторони у майбутньому пов'язані договірними відносинами, чи ні, обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати ринкову діяльність не вливає на фактичне виконання судового рішення в разі його задоволення. Так само у цьому випадку, беручи до уваги спосіб захисту обраний позивачем, відсутня імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Крім того, такі заходи забезпечення позову, як вбачається з матеріалів справи, пов'язані із реалізацією прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 66, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви відмовити повністю.

Копію даної ухвали направити сторонам.

Повна ухвала складена 22.04.13.

Суддя О.В. Васьковський