Ухвала суду № 30829009, 16.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа №805/894/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., позивача ОСОБА_2, представника відповідача Альбрехт Н.В., за довіреністю від 04.01.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 р. у справі № 805/894/13-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до начальника Управління Пенсійного фонду України у м.Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року,-

ВСТАНОВИВ :

25.01.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року.

Ухвало Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року відкрито провадження у справі № 805/894/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до начальника Управління Пенсійного фонду України у м.Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 , на підставі ч.5 ст. 99, ч. 1 ст. 100 КАС України, в зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 12 лютого 2013 року, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові докази на підтвердження його доводів, вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач з зазначеним позовом звернувся до суду першої інстанції 22 січня 2012 року.

Відповідно до матеріалів справи, 06.05.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у м.Докучаєвську Донецької області прийнято вимогу про сплату боргу № Ф 26 У, якою визначена сума боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по сплаті недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 978,28 грн., з яких недоїмка 808,28 грн., фінансові (штрафів) санкцій 170 грн.

Позивач в позові просив скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м.Докучаєвську Донецької області про сплату боргу № Ф 26 У від 06.05.2011 року.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржувана вимога отримана в травні 2011 року, а тому у відповідності до частини 5 статті 99 КАС України у позивача був місячний строк для звернення до суду, який ним було пропущено. Підставою для такого висновку послугувало поштове повідомлення про отримання позивачем 13.05.2011 року зазначеної вимоги з підписом позивача.

Колегія суддів з зазначеним твердженням суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

За частиною 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, приписи ч. 2 статті 100, статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачають право суду першої інстанції залишати без розгляду позовні вимоги як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до матеріалів справи, а саме позовної заяви, позивач про існування зазначеної вимоги дізнався лише 28.10.2012 року з постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС МУЮ м Докучаєвська, та одержав вимогу 09.01.2013 року.

В матеріалах справи міститься копія поштового повідомлення про отримання позивачем 13.05.2011 року зазначеної вимоги з підписом позивача. В обґрунтуванні апеляційної скарги позивачем зазначено, що зазначене поштове повідомлення ним не отримувалось та наявний підпис не належить йому, на підставі чого він звернувся з письмовою заявою до Докучаєвського МВ ГУМВС України в Донецькій області про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, яка відповідно до довідки прийнята та зареєстрована у Докучаєвському міському відділу ГУ МВС України в Донецькій області.

Згідно ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції залишаючи в повному обсязі позовну заяву без розгляду з посиланням на ст. 99 КАС України, не дослідив всіх обставин по справі та передчасно дійшов до висновку щодо пропуску строку, оскільки за вимогами вищезазначених норм суд повинен був, в разі наявності обставин, які викликають сумнів та суперечать один одному, дослідити зазначені обставини та встановити реальність того чи іншого факту.

Відповідно до викладеного, що суд першої інстанції залишаючи заяву без розгляду в судовому засіданні не звернув увагу на суперечність викладених сторонами обставин та не переконався коли позивач в дійсності дізнався про існування оскаржуваної вимоги, та розглянув зазначене питання за відсутністю позивача.

Відповідно до ч.5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що суду першої інстанції для встановлення всіх обставин у справі повинен був здійснити відповідні запити до ВДВС МУЮ м Докучаєвська для з'ясування обставин коли саме позивачу стало відомо про існування вимоги відповідача та чи отримував вимогу або постанову про відкриття виконавчого провадження позивач раніше та надати оцінку доводам позивача, щодо поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до ухвали суду першої інстанції від 28 січня 2012 року про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дослідивши матеріали справи фактично дійшов до висновку щодо дотримання позивачем строку звернення до суду. Тобто, після відкриття провадження у справі суд першої інстанції повинен був дослідити ці обставини та надати належну оцінку.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини є важливими для вирішення питання, щодо поважності пропуску строку звернення до суду. Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що відповідно до статті 204 КАС України обумовлює скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 102, 160, 195, 196, 198, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 р. у справі № 805/894/13-а задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 р. у справі № 805/894/13-а.

Матеріали адміністративної справи № 805/894/13-а направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 19 квітня 2013 року

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді В.Г. Яманко

І.А. Васильєва