Ухвала суду № 30828950, 04.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.справа № 0870/5378/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Богданенка І.Ю.

при секретарі : Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року у справі №2а-5378/12/0870 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просив, з урахуванням зменшених позовних вимог, визнати неправомірними дії відповідача по зменшенню суми податкового зобов'язання на суму 72327 грн. та податкового кредиту на суму 72327 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправними дії Мелітопольської ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби по зменшенню ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання на суму 72327 грн. та податкового кредиту на суму 72327 грн., здійснених на підставі акту перевірки №433/172/НОМЕР_1 від 28.03.2012 року.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Мелітопольська ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно досліджені докази та неправильно встановлені обставини справи. Апелянт вказував, що за результатами перевірки позивача було встановлено, що постачальником ФОП ОСОБА_1 у лютому, березні, липні 2011 року було ТОВ «Імпульс плюс 2010» (м.Харків, провулок.О.Яроша) (придбано запчастини в асортименті та ремонтні роботи запчастин). У ході перевірки контрагента позивача на підставі акту перевірки від 06.06.2011 року №2323/1800/37363648 було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Апелянт вважав неправомірним висновок суду про те, що, оскільки, наслідком за актом перевірки є зменшення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, і такі наслідки впливають на права, обов'язки та інтереси позивача, вони відповідно і можуть бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з листом від 23.05.2012 року №1617/Т0117-213 відповідач повідомив платника про те, що правовим наслідком за актом перевірки №433/172/НОМЕР_1 від 28.03.2012 року є зменшення суми податкового зобов'язання на суму 72327 грн. та податкового кредиту на суму 72327 грн. у зв'язку з порушенням ст.185,187,188, 198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення показників в деклараціях за перевіряємий період. Суд першої інстанції вказав, що позивач фактично здійснював посередницьку діяльність з придбання запасних частин під замовлення та посередницькі послуги з ремонту запасних частин, сам позивач ремонт не здійснював, а замовляв у інших контрагентів, зокрема у ТОВ «Імпульс плюс 2010», придбаний (відремонтований) товар відразу ж відправлявся покупцям (замовникам послуг) за допомогою служби доставки. Суд першої інстанції виходив з того, що всі придбані ТМЦ та послуги були своєчасно та в повному обсязі позивачем оприбутковані на підставі накладних та актів приймання-здачі виконаних робіт, а в подальшому запасні частини реалізовані, а відремонтовані - передані замовникам, що у свою чергу призвело до змін в активах підприємця та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків. Суд оцінив надані первинні документи по господарських операціях та вказав, що вони відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у той же час відповідачем не надано жодних доказів нереальності та нікчемності правочинів, на підставі яких здійснювались господарські операції. Вказуючи на те, що діями відповідача порушені права позивача, суд першої інстанції посилався на інформацію відповідача про зменшення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, яка була внесена в Єдину автоматизовану систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Мелітопольської ОДПІ Запорізької області з 22.03.2012 року по 28.03.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період лютий, березень, липень 2011 року суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, за результатами якої 28.03.2012 року було складено акт №433/172/НОМЕР_1. Перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1ст.185,187,188 ПК України, а саме: податкові зобов'язання за лютий 2011 року, березень 2011 року, липень 2011 року на суму 72327 грн. визнано недійсними з підстав відсутності об'єктів, які підпадають під визначення вищевказаних статей ПК України; п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України , в результаті чого суб'єктом підприємницької діяльності завищено суму податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року, березень 2011 року, липень 2011 року у сумі 72327 грн. З результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось. (а.с.17-26,т.1).

На заперечення позивача щодо обґрунтованості вищевказаних висновків акту перевірки від 28.03.2012 року №433/172/НОМЕР_1, відповідач 09.04.2012 року своїм листом №1617/Т/17-213 надав відповідь, згідно якої підтвердив результати перевірки. Листом від 23.05.2012 року за №1617/Т/17-213, відповідач роз'яснив позивачу, що правовим наслідком по акту перевірки є зменшення суми податкового зобов'язання на суму 72327 грн. та податкового кредиту на суму 72327 грн., в тому числі у лютому 2011 року - 17592 грн., у березні 2011 року - 19137 грн., у липні 2011 року - 35598 грн. Отже, у позивача були підстави вважати, що його права порушені. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено інше, а саме не надано доказ - облікову картку платника податку. (а.с.179,т.2).

Висновок відповідача про допущення порушень податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 ґрунтувався на наступному. У ході перевірки було встановлено, що постачальником ФОП ОСОБА_1 у лютому, березні, липні 2011 року було ТОВ «Імпульс плюс 2010», з яким позивач 05.01.2011 року уклав договір по ремонту №1-11, згідно якого ТОВ «Імпульс плюс 2010» зобов'язувався надати послуги з ремонту запчастин та поставити запчастини в асортименті. На виконання договору у лютому, березні, липні 2011 року були ФОП ОСОБА_1 виписані податкові накладні, оплачені товари та послуги, складені акти здачі-приймання виконаних робіт, транспортування товару доказується ТТН. Як вбачається з акту перевірки відповідач не заперечував про те, що позивач придбаний товар і послуги у подальшому у цьому ж періоді реалізовував іншим суб'єктам господарської діяльності, про що свідчать первинні документи (аркуш акту 4,5). ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Імпульс плюс 2010» задекларували свої податкові зобов'язання за вказані періоди у 2011 році. (а.с.52-250,т.1, 1-84, 97-158, 165-178,т.2).

Доказом неправомірності формування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань та податкового кредиту за вищевказаний період, відповідач вказує те, що у контрагента позивача ТОВ «Імпульс плюс 2010» відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Імпульс плюс 2010» анульовано 23.01.2012 року, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. На думку колегії суддів висновок відповідача про відсутність у ТОВ «Імпульс плюс 2010»» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) не підтверджений ніякими доказами, анулювання свідоцтва платника ПДВ відбулося пізніше ніж відбувалися господарські взаємовідносини позивач з ТОВ «Імпульс 2010».

Відповідно п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює дані правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки в акті тягнуть негативні наслідки для позивача, оскільки, за даним актом перевірки є зменшення суми податкового зобов'язання на суму 72327 грн. та податкового кредиту на суму 72327 грн., що призвело до завищення показників в деклараціях за період, що перевірявся. Матеріалами справи доведено правомірність формування позивачем податкових зобов'язань за лютий, березень, липень 2011 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року у справі №2а-5378/12/0870 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: І.Ю. Богданенко