Постанова № 30828932, 16.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032) 261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року № 813/840/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Клапчука Р.Я.,

третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Залізничного районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним рішення про зняття з реєстраційного обліку з квартири та зобов'язання поновити на реєстраційному обліку, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Залізничного районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним рішення про зняття з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання поновити на реєстраційному обліку в квартирі.

ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовує тим, що він був прописаний з 02.08.2005 р. в квартирі по АДРЕСА_1, власником якої на той час була ОСОБА_3 В даній квартирі прописаний на підставі усного договору житлового найму та нотаріально посвідченої заяви власника квартири про дозвіл на реєстрацію (прописку) на три роки. Однак у січні 2012 р. ОСОБА_3. не допустила його до квартири та продала її, про що ОСОБА_1 і не знав.

Новий власник квартири ОСОБА_4 звернувся із заявою про зняття ОСОБА_1 з реєстрації. Рішенням Залізничного районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області його було знято з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1. Вважає, що зняття з реєстрації його за заявою нового власника квартири є протиправним, оскільки договір житлового найму в такому разі може бути розірвано лише в судовому порядку, а укладення договору купівлі-продажу квартири не може припиняти чинності договору найму житла. Стверджує, що цим суб'єкт владних повноважень порушив його житлові права, а способом їх відновлення є скасування відповідного рішення та поновлення його реєстрації в даній квартирі.

Ухвалою суду відповідача Залізничний районний відділ Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області замінено на правонаступника - Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Відповідач позов заперечує. Покликається на те, що з реєстрації ОСОБА_1 було знято відповідно до законодавства, оскільки новий власник квартири не бажає, щоб він там проживав, а договір купівлі-продажу квартири припиняє підстави користування цією квартирою. Вважає, що немає жодних правових підстав для перебування його на реєстраційному обліку за адресою цієї квартири.

Суд залучав до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_3, колишню власницю квартири АДРЕСА_1 та нового власника цієї квартири ОСОБА_4.

ОСОБА_3 до суду не з'явилась та своєї позиції по суті позову не висловила.

Третя особа ОСОБА_4 позов заперечив по суті. Визнав, що саме за його заявою ОСОБА_1 було виписано з квартири, оскільки він, як новий власник, не вбачає законних підстав для його проживання у квартирі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору купівлі- продажу від 17.05.2003 р. власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_3.

На підставі заяви ОСОБА_3 від 28.03.2005 р., справжність підпису на якій посвідчено нотаріально, ОСОБА_3 зверталася до Паспортного столу м. Львова з проханням зареєструвати тимчасово строком на три роки за вказаною адресою ОСОБА_1, і його було зареєстровано в цій квартирі строком на три роки.

Довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку, видану ЛКП «Нове» 18.03.2013 р. за № 433, підтверджується, що ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 як тимчасовий жилець, з 02.08.2005 р. по 05.10.2012 р. Згідно з цією довідкою, в цій квартирі була прописана також мати власника квартири (ОСОБА_3.) і дружина позивача ОСОБА_7, з 26.03.2003 р. по 11.05.2012 р.

28.04.2012 р. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.

03.05.2012 р. в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_4

Згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку від 06.08.2012 р. № 1479, видану ЛКП «Нове», в даній квартирі було прописано з 15.06.2012 р. ОСОБА_4, як власника квартири.

Письмовою заявою від 03.10.2012 р. ОСОБА_4 звернувся до Залізничного районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області з проханням зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

05.10.2012 р. Залізничний районний відділ Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області зняв ОСОБА_1 з реєстраційного обліку з зазначеної квартири.

Залізничний районний відділ Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області повідомив листом ОСОБА_1 про те, що його виписано з даної квартири у зв'язку з її продажем, що розцінено як припинення підстав на право його користування цією квартирою.

ОСОБА_1 звертався з проханням до відповідача надати йому рішення від 05.10.2012 р., яким його знято з реєстраційного обліку, однак таке не отримав. Не надав такого рішення і відповідач, який був присутній під час розгляду справи.

В судовому засіданні позивач в обґрунтування правомірності своїх вимог пояснив, що він проживав у квартирі ОСОБА_3 на підставі усної домовленості (усний договір найму), був там прописаний за її нотаріально посвідченою заявою з 2005 р. на три роки. Однак після закінчення цього строку він і далі продовжував проживати в цій квартирі, оскільки власник (ОСОБА_3.) не заперечувала. Тому на його думку, відносини найму продовжені автоматично за згодою сторін. Згодом ОСОБА_3 почала чинити йому перешкоди в доступі до проживання в квартирі, що проявилось в тому, що вона поміняла замки в дверях, забрала ключі. При цьому він протягом всіх років сплачував комунальні послуги, доглядав за квартирою, ремонтував її, там і досі залишились його особисті речі, меблі, побутова техніка.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні даною квартирою та виселення з неї. Розгляд справи не завершено. Разом з тим, Залізничний районний суд м. Львова повідомив, що ОСОБА_4 звертався з позовом про усунення перешкод у користування квартирою та здійснення права власності квартирою шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_1. і ухвалою від 01.11.2012 р. позов було залишено без розгляду.

З приводу права власності на квартиру, дійсності договору купівлі-продажу, укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спору немає. Між сторонами існує спір щодо правомірності зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1

Вирішуючи спір, Суд виходить з того, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. (ч. 2 ст. 55 Конституції України). Відтак, ОСОБА_1. має право звернутися до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Учасниками публічних правовідносин, що виникли у зв'язку із реєстрацією (пропискою) в квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 і Головне управління державної міграційної служби України у Львівській області (орган реєстрації). Водночас, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпосередньо у цих відносинах участі не беруть. Правомірність набуття права власності на квартиру не заперечується. З'ясуванню підлягає лише правомірність рішення відповідача про зняття ОСОБА_1 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з її відчуженням ОСОБА_4

Відповідно до ст. 158 Житлового кодексу УРСР договір найму жилого приміщення укладається між власником квартири і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради або в органі управління, що ним утворюється.

Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача.

Такого договору в письмовій формі між ОСОБА_3 (власником на той час) і ОСОБА_1 (наймачем) не укладалося. Позивач пояснив, що такий договір між ними було укладено усно (усно досягнуто згоди з усіх питань, що стосуються користування та утримання квартири) і це не є порушенням. Одночасно доказом виникнення відносин найму є нотаріально посвідчена заява власника про дозвіл на його прописку в цій квартирі.

З огляду на відсутність спеціальної норми, яка б імперативно встановлювала недійсність (нікчемність) договору найму житла, який був укладений з недодержанням вимог даної статті щодо простої письмової форми, слід застосувати положення ст. 218 Цивільного кодексу України, за змістом якої недодержання сторонами письмової форми правочину за загальним правилом не тягне за собою його недійсність.

В постанові від 21.11.2011 р. у справі № 6-53ц11 Верховний Суд України висловив правову позицію, що недотримання умови ч. 2 ст. 158 ЖК щодо реєстрації договору найму жилого приміщення у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється, за відсутності вказівки на необхідність державної реєстрації договорів найму (оренди) житла у ст. 810 ЦК та ст. 4 Закону України від 1 липня 2004 р. N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не тягне недійсність такого договору.

Відтак, покликання позивача на те, що він перебував з ОСОБА_3 у правовідносинах найму жилого приміщення із невизначеним строком Суд вважає обгрунтованим. Про це свідчать нотаріально засвідчена заява ОСОБА_3 про дозвіл на його реєстрацію в квартирі, подружні відносини з її мамою ОСОБА_7, проживання позивача у квартирі після закінчення строку, на який його було прописано (фактично з 2008 р. по 2012 р.), відсутність заперечень ОСОБА_3 проти проживання та відсутність вимог до ОСОБА_1 знятись з реєстраційного обліку по закінченні строку, на який його було прописано.

Відповідно до ст. 170 Житлового кодексу УРСР при переході права власності на жилий будинок (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку. Якщо договір найму укладено без зазначення строку, новий власник будинку (квартири) вправі вимагати його розірвання у випадках і в порядку, передбачених статтею 168 цього Кодексу.

Статтею 168 цього ж кодексу встановлено таке. Укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, припиняється після закінчення цього строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і наймодавцем. Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача. Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці. Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку (квартирі), а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.

З наведено вбачається, що набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 не є підставою для автоматичного припинення договірних відносин найму цього житла, які виникли до цього між наймачем ОСОБА_1 та наймодавцем ОСОБА_3 Підстави розірвання договору найму встановлені ст. 168 Житлового кодексу УРСР і, як встановлено судом, такі відносини не розірвані між ОСОБА_1. та ОСОБА_3

За таких обставин, правові підстави користування ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 не припинилися у зв'язку із переходом права власності на квартиру до ОСОБА_4, а отже дії відповідача по зняттю ОСОБА_1 з реєстрації є протиправними.

Позивач просить скасувати рішення Залізничного районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про зняття з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1. Позивач особисто зазначеного рішення не представив Суду, не надав такого рішення і відповідача з огляду на те, що таке, як окремий документ (рішення), не виносилось. Відповідач лише листом повідомив ОСОБА_1. про те, що він знятий з реєстраційного обліку з 05.102012 р. і вчинив відповідні дії по зняттю з реєстраційного обліку.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеного та за умови доведення позивачем очевидного порушення його прав та інтересів, Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, уточнити їх редакційно та визнати протиправними дії Залізничного районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області зі зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути користь на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Залізничного районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області зі зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області надати звіт про виконання постанови протягом 10 (десяти) днів з дня набрання нею законної сили.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 34,41 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2013 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.