Рішення № 30828725, 16.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13р. Справа№ 914/1147/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель», м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕМ», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 140 534 грн. 40 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники:

від позивача: Дідик С.О. - представник (довіреність №446/Д від 14.01.2013р., дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача: Ковальчук А.Л. - представник (довіреність №87 від 04.04.2013р., дійсна до 31.12.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕМ» про стягнення заборгованості в сумі 140 534 грн. 40 коп. та судового збору у сумі 2 810 грн. 69 коп.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.04.2013р. У зв'язку із поданим відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, неявкою в судове засідання відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 25.03.2013р., розгляд справи відкладено на 16.04.2013р.

В судовому засіданні 16.04.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав і просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 140 534 грн. 40 коп. (в т.ч. 123 641 грн. 41 коп. - основного боргу, 2 004 грн. 82 коп. - інфляційних втрат та 14 888 грн. 17 коп. - 3% річних) і судовий збір у сумі 2 810 грн. 69 коп.

В судовому засіданні 16.04.2013р. представник відповідача проти позову не заперечила та просить суд розстрочити оплату заборгованості в сумі 140 534 грн. 40 коп., строком на 12 місяців у вигляді щомісячних платежів в сумі по 11 711 грн. 20 коп., вимог попередніх ухвал суду в повній мірі, не виконала. Проти клопотання представника відповідача про розстрочку боргу представник позивача заперечив. Судом відхилено клопотання представника відповідача, оскільки не повністю доведено обставини, які б підтверджували скрутне становище товариства.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні по справі докази, судом встановлено таке:

20.07.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Одеський кабельний завод «Одескабель» (продавець, позивач по справі), перереєстрація якого відбулася з «Відкритого акціонерного товариства» на «Публічне акціонерне товариство», та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕМ» (покупець, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу №503 (далі по тексту - договір). Цей договір набув чинності негайно після його підписання сторонами і діяв до 31.12.2011р., з можливістю продовження терміну його дії за погодженням сторін (п.8.4 договору).

Згідно п.1.1. договору продавець зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити волоконно-оптичний кабель, далі іменований «товар», в номенклатурі, кількості і за цінами, вказаними в специфікаціях, які є додатками до цього договору. Товар поставляється партіями, загальна кількість товару, що поставляється у кожній партії визначається в специфікаціях, які є додатком до чинного договору (п.2.2. договору).

Згідно умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані додаток №1 до договору, у якому сторони погодили специфікацію на товар в сумі 522 945 грн. 90 коп. (з ПДВ), із внесеними змінами, згідно додатку №1.1. до цього договору та додаток №2 від 15.09.2011р. до договору, у яких сторони погодили специфікацію на товар в сумі 689 750 грн. 85 коп. (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав у власність відповідачеві товари, згідно виставлених рахунків та видаткових накладних:

1. №3154 від 20.07.2011р. на суму 210 372 грн. 08 коп. (з ПДВ). Цей товар був прийнятий відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000174 від 20.07.2011р.;

2. №3308 від 27.07.2011р. на суму 239 852 грн. 90 коп. (з ПДВ); №3426 від 02.08.2011р. на суму 72 720 грн. 92 коп. Ці товари були прийняті відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000182 від 27.07.2011р.;

3. №4324 від 16.09.2011р. на суму 238 077 грн. 52 коп. (з ПДВ). Цей товар був отриманий відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000210 від 15.09.2011р.;

4. №4408 від 21.09.2011р. на суму 47 853 грн. 78 коп. (з ПДВ). Цей товар був прийнятий відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000216 від 20.09.2011р.;

5. №4472 від 23.09.2011р. на суму 219 599 грн. 44 коп. (з ПДВ). Цей товар був прийнятий відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000218 від 22.09.2011р.;

6. №4632 від 30.09.2011р. на суму 184 220 грн. 11 коп. (з ПДВ). Цей товар був прийнятий відповідачем, через Сидорчука Р.Я. по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №000223 від 29.09.2011р.;

Таким чином, станом на 01.10.2011р. відповідачем були прийняті товари на загальну суму 1 212 696 грн. 75 коп. (з ПДВ) (210 372 грн. 08 коп. + 239 852 грн. 90 коп. + 72 720 грн. 92 коп. + 238 077 грн. 52 коп. + 47 853 грн. 78 коп. + 219 599 грн. 44 коп. + 184 220 грн. 11 коп. = 1 212 696 грн. 75 коп.).

Станом на день подання позовної заяви, відповідач частково оплатив позивачу борг в сумі 1 089 055 грн. 34 коп. (з ПДВ) (1 212 696 грн. 75 коп. - 950 000 грн. 00 коп. - 139 055 грн. 34 коп. = 123 641 грн. 41 коп.), що підтверджується реєстром платіжних документів, довідкою з банку №329/6737 від 22.02.2013р. та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 14.12.2012р. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 123 641 грн. 41 коп. (з ПДВ).

Порядок оплати товару був передбачений у п.5.2 договору, згідно якого покупець здійснює оплату за партію товару, що поставляється наступним чином: 100% вартості партії товару, що поставляється, оплачується протягом 30 календарних днів від дня поставки, якщо інше не обумовлено в додатках до чинного договору.

Пунктом 3 додатку №1 до договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити 100% вартості поставки до 20.08.2011р.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по оплаті переданих йому товарів, позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував 2 004 грн. 82 коп. - інфляційних втрат за період з вересня 2011р. по лютий 2013р. та 14 888 грн. 17 коп. - 3% річних від простроченої суми за період з 21.08.2011р. по 01.03.2013р.

При нарахуванні 3% річних, позивач не врахував кількість днів у 2012р. (366 днів).

Суд, здійснюючи перерахунок 3% річних за період з 21.08.2011р. по 01.03.2013р., дійшов висновку, що їх сума повинна становити не 14 888 грн. 17 коп., як вказує позивач, а 14 866 грн. 31 коп.

Доказів погашення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних станом на день розгляду справи, відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив наступного:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо продажу товарів. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Викладене підтверджується видатковими накладними, які підписані відповідачем без жодних застережень, рахунками, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач в порушення зобов'язання, передбаченого договором купівлі-продажу №503 від 20.07.2011р. та додатками №1, №1.1. та №2, які є невід'ємними частинами цього договору, не оплатив вартості придбаних товарів.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 123 641 грн. 41 коп. - основного боргу; 2 004 грн. 82 коп. - інфляційних втрат та 14 866 грн. 31 коп. - 3% річних. Решта позовних заяв до задоволення не підлягає.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із наведеного та керуючись ст. 193, ч. 2 ст. 218, ст. 219 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 610-612, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕМ» (79035, м.Львів, вул.Пасічна, буд.160, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00114040) на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» (65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 144, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05758730) 123 641 грн. 41 коп. - основного боргу; 2 004 грн. 82 коп. - інфляційних втрат; 14 866 грн. 31 коп. - 3% річних та 2 810 грн. 25 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 19.04.2013р.

Суддя Гулик Г.С.