Рішення № 30828666, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4392/13 08.04.13Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»

про відшкодування шкоди в розмірі 41 045,55 грн.

Представники:

від позивача: Тоцька Н.Є. - представник за довіреністю № 20 від 22.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди в розмірі 41 045,55 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 20.05.2012 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки DAF, д.н. АА8903НЕ з напівпричепом МАЗ, д.н. АА0344ХХ під керуванням водія Бондара В.П., власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» та транспортного засобу марки ВАЗ-2105, д.н. М6442КІ під керуванням Шпак А.І., що підтверджується довідкою ВДАІ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 20.05.2012 року. Цивільно-правова відповідальність останнього застрахована у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» за полісом № АВ/6313013.

Постановою про закриття кримінальної справи старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Київській області підполковник міліції Юхимук Н.В. від 29.08.2012 року встановлено, ДТП сталось внаслідок порушення ПДР Шпаком А.І.

Позивач повідомленням № 159 від 22.05.2012 року повідомив приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт» про настання ДТП.

Заявою про отримання страхового відшкодування вх. № 4668 від 10.07.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» просило перерахувати страхове відшкодування.

Листами вих. № 2459-2460 від 25.10.2012 року відповідач повідомив позивача, що розглянув надані документи, на підставі яких складені страхові акти № 26-12-00054-01-1/1 та № 26-12-00053-01-1/1 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідач не сплатив страхове відшкодування, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача відшкодування шкоди в розмірі 36 671 грн. 45 коп. та збитки в розмірі 4 374 грн. 10 коп.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року розгляд справи відкладено на 08.04.2013 року.

У судове засідання 08.04.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 21712640.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

20.05.2012 року на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський (на Ростов-на-Дону) 50 км. + 800 м. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки DAF, д.н. АА8903НЕ з напівпричепом МАЗ, д.н. АА0344ХХ під керуванням водія Бондара В.П., власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» та транспортного засобу марки ВАЗ-2105, д.н. М442КІ під керуванням Шпак А.І., що підтверджується розгорнутою довідкою ВДАІ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області. Цивільно-правова відповідальність Шпака А.І. застрахована у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» за полісом № АВ/6313013.

Бондар Віктор Павлович на момент скоєння ДТП виконував трудові обов'язки у товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані», що підтверджується випискою із наказу № 03 від 27 квітня 2011 року та довідкою позивача б/н від 21 травня 2012 року.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Київській області підполковник міліції Юхимук Н.В. від 27.06.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо Бондара Віктора Павловича за ст. 286 ч. 3 КК України відмовити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України

Постановою про закриття кримінальної справи старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Київській області підполковник міліції Юхимук Н.В. від 29.08.2012 року встановлено, що ДТП сталось внаслідок порушення ПДР Шпаком А.І.

Згідно з звітом № 2600 від 28.03.2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки DAF, д.н. АА8903НЕ внаслідок пошкодження при ДТП складає 38 514 грн. 68 коп.

Відповідно до звіту № 2601 від 31.05.2012 року вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа МАЗ, д.н. АА0344ХХ внаслідок пошкодження при ДТП складає 7 244 грн. 70 коп.

Позивач повідомленням № 159 від 22.05.2012 року повідомив приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт» про настання ДТП.

Заявою про отримання страхового відшкодування вх. № 4668 від 10.07.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» просило перерахувати страхове відшкодування.

Листами вих. № 2459-2460 від 25.10.2012 року відповідач повідомив позивача, що розглянув надані документи, на підставі яких складені страхові акти № 26-12-00054-01-1/1 та № 26-12-00053-01-1/1 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 34 481 грн. 81 коп.

Транспортний засіб марки ВАЗ-2105, д.н. М6442КІ, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю марки DAF, д.н. АА8903НЕ з напівпричепом МАЗ, д.н. АА0344ХХ, належав Шпаку Анатолію Івановичу. Останній уклав з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АВ/6313013, розмір франшизи - 1 000 грн. 00 коп.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач повторно просив листом № 2 від 11 січня 2013 року відповідача здійснити страхову виплату. Відповідачем вимоги не виконані.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки DAF, д.н. АА8903НЕ з напівпричепом МАЗ, д.н. АА0344ХХ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 481 грн. 81 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 4 374 грн. 10 коп.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Судом не встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, тому вимоги про стягнення збитків в сумі 4 374 грн. 10 коп. не підлягає задоволенню.

Відповідач просить стягнути пеню в розмірі 2 190 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на положення пункту 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Проте, судом встановлено, що положення вищевказаної норми регулюють відносини між страховиком та страхувальником, а тому не підлягають стягненню за регресною вимогою.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 267 грн. 88 коп., на відповідача - 1 452 грн. 62 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей компані» (03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, код ЄДРПОУ 25402024) страхове відшкодування в розмірі 34 481 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят одна) 81 коп. та судовий збір в розмірі 1 452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві) грн. 62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 18.04.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий