Постанова № 30828592, 05.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2013 р. (12:07) Справа №801/2725/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача - Заборода Л.В., довіреність № 15 від 28.01.2011, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим

про визнання дій неправомірними, скасування постанови та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (далі відповідач) про визнання дій щодо прийняття постанови від 27.02.2013 ВП № 33655172 про повернення виконавчого листу по справі № 2а-7917/09/12/0170 неправомірними, скасування Постанови від 27.02.2013 ВП № 33655172; зобов'язання відповідача прийняти нову постанову щодо прийняття до виконавчого провадження та відкриття відповідного виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 2а-7917/09/12/0170, виданим Окружним адміністративним судом АР Крим 14.12.2010 про стягнення з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим 1 122,51 грн. на користь позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901 без наявності законних та обґрунтованих підстав прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулось 05.04.2013 не з'явився про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, під час розгляду справи проти позову заперечував, позиція відповідача викладена в запереченнях на адміністративний позов, які залучені до матеріалів справи, зокрема зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена правомірно, а вимоги викладені позивачем не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 25.03.2013 суд допустив заміну первинного відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі відповідач), та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши заперечення надані представником відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.07.2012 надіслав на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим заяву про відкриття виконавчого провадження, в який на підставі ст.ст. 3, 21 Закону України "Про виконавче провадження" просив відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виданого виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом АР Крим від 14.12.2010 по справі № 2а-7917/09/12/0170 про стягнення на його користь з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим 1 122,51 грн.

Відділом 01.08.2012 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом АР Крим від 14.12.2010 по справі № 2а-7917/09/12/0170.

27.02.2013 заступником начальнику відділу примусового виконання рішень прийнято постанову ВП № 33655172 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якою на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 , ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто позивачу виданий Окружним адміністративним судом АР Крим виконавчий лист від 14.12.2010 по справі № 2а-7917/09/12/0170 про стягнення 1 122,51 з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

Обґрунтовуючи своє рішення, Відділ посилався на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постанову КМУ № 45 від 30.01.2013.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 (далі - Закон України № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст.2 ЗЗакон України № 606).

У ст. 17 Закон України № 606 зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно зі ст. 47 Закон України № 606 порядок повернення виконавчого документа стягувану та вказує , що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в тому числі у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідачем не надано доказів існування будь-яких підстав для повернення позивачу виданого Окружним адміністративним судом АР Крим виконавчого листа від 14.12.2010 по справі № 2а-7917/09/12/0170.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон України № 4901), який у ст. 1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

У відповідності до ст. 2 Закону України № 4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. 1 якого зазначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади.

За таких обставин, вивчивши наведені вище положення Указу Президента України №384/2011 від 06.04.2011, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що дія Закону України № 4901 не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є органи Пенсійного фонду України.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття постанови від 27.02.2013 № ВП 33655172, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013, яка набрала чинності з 06.02.2013, затверджена нова редакція Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. ( далі Порядок № 845). Зазначений порядку прийнятий відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження"

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів ( п. 3 Порядку № 845).

Згідно з п. 7 Порядку №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження

Як зазначено вище, органи державної виконавчої служби мають право повертати виконавчий документ стягувану шляхом прийняття відповідної постанови.

В силу викладеного на думку суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Відділу по прийняттю оскаржуваної постанови. Незгода позивача з підставами для прийняття такої постанови не може бути згідно зі ст.70 КАС України належним доказом протиправності дій державного виконавця по оформленню цього документа у вигляді постанови про повернення виконавчого документа.

Згідно з положеннями ст. 51 Закону України № 606 зазначає, що у разі якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За таких обставин суд вважає, що у випадку задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасуванню постанови ВП № 33655172 від 27.02.2013, права позивача захищені у повному обсязі, в наслідок чого, виходячи з наведених вище положень Закону України № 606, на час звернення до суду відсутні підстави для спонукання відповідача прийняти нову постанову щодо прийняття до виконавчого провадження та відкриття відповідного виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 2а-7917/09/12/0170, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 14.12.2010.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові позивач просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.02.2013 ВП № 33655172 без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати останову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.02.2013 ВП № 33655172.

В судовому засіданні 05.04.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 10.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 33655172 від 27.02.2013.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Євдокімова О.О.